Перейти до основного змісту

Загрози політики Трампа для Китаю, Канади, Мексики і своєї ж країни — післяінавгураційний огляд ЗМІ

Президент Дональд Трамп в Білому домі, Вашингтон, США, 21 січня 2025 року. AP/Julia Demaree Nikhinson

Перші укази та заяви президента Дональда Трампа обговорюють у світовій пресі. Він вводить мита на товари з Канади, обіцяє депортувати всіх мексиканських мігрантів з країни, повернути контроль США над Панамським каналом, економічно послабити Китай та зробити Сполучені Штати "знову великими". Чому введення мит — шкода самим американцям? Чому не було сенсу вводити надзвичайний стан в енергетиці? Чи конституційно обмежити американське громадянство за правом народження? І які ймовірні наслідки рішень Трампа для Канади, Китаю, Латинської Америки й Гренландії — читайте в огляді Суспільного.

Громадянство США та мігранти

Один з указів, які Трамп підписав у перший день президентства, обмежує надання громадянства США за правом народження. Наприклад, якщо мати перебувала у країні незаконно чи за тимчасовою візою. 18 штатів, місто Сан-Франциско та округ Колумбія вже подали до суду на федеральний уряд і оскаржують цей указ.

"Більшість вчених-юристів погоджуються, що президент Трамп не може цим указом скасувати громадянство за правом народження", — ідеться в статті британського BBC. Сайкрішна Пракаш, конституційний експерт і професор юридичного факультету Університету Вірджинії, сказав виданню, що імміграційна та митна служби США за наказом президента можуть почати відмовляти в громадянстві, але це призведе до судових позовів і тяганина ітиме аж до Верховного суду. Загалом, Трамп не може скасувати правило про громадянство, бо для цього треба вносити зміни Конституцію, які мають погодити дві третини голосів у Палаті представників і в Сенаті та три чверті штатів США.

Мексиканська El Universal опублікувала колонку правника, віцепрезидента Міжнародного Інституту комунікацій Хав'єра Техадо Донде. За словами експерта, у світі наближається нова геополітична реальність, де Китай, Росія, а тепер і США залишають позаду норми, зокрема ООН, які були основними після Другої світової війни: "Усі вони хочуть "об’єднати" інші країни за їхньою географією, морськими зонами та тарифами".

Юрист також звернув увагу, що Трамп збирається використовувати Закон про чужоземних ворогів (1798 року) для депортації нелегальних мігрантів. Документ вимагає оголошувати їх "представниками ворожої нації". Але цей термін використовували лише у світових війнах проти німецьких, італійських та японських мігрантів. Тому і США, і Мексиці, зокрема, слід спостерігати, чи назве Трамп мексиканців "ворожою нацією".

У редакційній статті іншого мексиканського видання La Jornada зауважили, що Трамп відродив давню доктрину "Америка для американців". "Він повертає наддержаву до традиційного ізоляціонізму, який, здавалося, закінчився з її участю у Другій світовій війні", — звертає увагу La Jornada.

Ще один момент, на якому наголошує видання: злочинні угруповання (як-от наркокартелі) не повинні оголошуватися терористичними організаціями, адже в них нема ідейності та політичних цілей. Рішення Трампа визнати їх такими (про що він заявив під час інавгурації) створює загрозу, що США відправить війська на територію Мексики. Як пише La Jornada, це мають засудити як спробу екстериторіального застосування законів однієї країни в іншій.

Колумністка-міжнародниця Беатріс де Махо у колумбійському ЗМІ El Colombiano звертає увагу, що на тлі погіршення відносин з новим урядом США для країн Латинської Америки стає важливішим Китай. Мовляв, Сполучені Штати "колись були життєво важливими для кожної з них політично та економічно", а тепер Пекін посів важливе місце в динаміці розвитку кожної з цих країн, які колись були союзниками Північної Америки. Експорт до Китаю важливий для Чилі, Перу, Мексики, Еквадору, Аргентини, Колумбії та Бразилії, пояснює видання, а у сфері іноземних інвестицій китайські державні компанії є основними гравцями в цьому регіоні.

Контроль США над Панамським каналом та Гренландією

Активіст Рубен Блейдс у матеріалі іспанського інформагентства EFE закликав серйозно поставитися до погроз "самозакоханого" Трампа відновити контроль над Панамським каналом, а Панамі, на думку Блейдса, слід підготуватися до збройної інтервенції з боку Штатів. Він пригадав з інавгураційної промови Трампа фразу, що той хоче повернути канал, бо ним нібито керує Китай. Але Блейдс звертає увагу, що Китай також володіє 384 000 акрів орної землі в США, Китаю належить 2,6% зовнішнього боргу Штатів і торгівельні відносини між КНР і США становлять близько трильйона доларів. "Ворожість Трампа щодо комуністичного Китаю здається суперечливою та геополітично химерною", — підсумував Блейдс.

Колумніст Голман В. Дженкінс в тексті для The Wall Street Journal нагадав, що Трамп говорив і про приєднання Гренландії до США. На думку Дженкінса, якщо погрози президента стримають бажання Гренландії стати незалежною від Данії, "це буде хорошим результатом для Сполучених Штатів". Данія відповідально керує островом та є вірним союзником НАТО. А якщо Гренландія стане незалежною, її долю вирішуватиме лише 56 тисяч людей (стільки мешканців на острові), величезні природні ресурси не будуть ніким захищені, і якщо до влади в Гренландії прийдуть клептократи, врешті може знадобитися зовнішнє військове втручання, припускає Дженкінс.

А ще колумніст зазначає, що якщо Трамп бачить шанс на успіх у зовнішній політиці, то може пристати на традиційні зовнішньополітичні вектори, за якими необхідно підтримувати Україну і Тайвань, а НАТО — зміцнювати в інтересах глобальної торгівлі.

Головний економічний оглядач Financial Times Мартін Вулф у своєму матеріалі теж не виключає, що Трамп як непередбачуваний політик, можливо, й забезпечить справедливий мир в Україні та на Близькому Сході, адже у своїй промові він наголосив, що найдужче хоче бути миротворцем та об’єднувачем. Проте Вулф вважає, що загалом імовірні наслідки правління Трампа радше стануть шкодою — західному альянсу, світовій торгівлі, глобальному довкіллю, американським і світовим інституціям. Опитування Європейської ради з міжнародних відносин, за словами Вулфа, показало, що найбільш стурбовані другим терміном Трампа найбільші союзники США, а це "означає кінець довіри".

"Європейці після Другої світової війни справді вірили в "ліберальний міжнародний порядок". Для них його зникнення — величезне розчарування. Так званий Глобальний Південь здебільшого ніколи в це не вірив і тому почувається комфортніше з підходом Трампа", — зауважує аналітик.

Економічні відносини

Вікторія Ґуіда, кореспондентка з економічних питань у виданні Politico, звернула увагу на подальші відносини США з Китаєм. Трамп хоче впровадити 10% мито на товари з КНР, але авторка робить висновок, що для Пекіна ударом буде не це. Вона поспілкувалася з кількома політиками, інвесторами та політичними експертами, які пов’язані з Китаєм, та припускає, що довгостроковим цілям Пекіна більше загрожують обмеження експорту зі США технологій та інвестицій. Це кидає виклик прагненням Китаю досягти технологічної самодостатності та світового лідерства, зокрема в розвитку ШІ.

Канадський мовник CBC News опублікував аналітичну статтю про майбутнє Канади у зв’язку з наміром Трампа ввести мита на канадський експорт, та пише, що "енергетичний сектор країни готується до ще більшої невизначеності". Основними експортними товарами Канади є нафта та природний газ. Президентка Торгової палати Калгарі Дебора Йедлін у коментарі CBC News оцінює негативно для Канади рішення про 25% мита, яке з 1 лютого впроваджує Вашингтон, проте вважає, що загроза таких тарифів з боку США завжди була очевидною. Для нафтової галузі Канади тарифна загроза США може ускладнити залучення більшої кількості інвесторів з Нью-Йорка та інших фінансових центрів, що і так було складно останніми роками через фінансові результати галузі та вже діючі експортні обмеження.

Канадська Montreal Gazette надрукувала колонку юриста, екслідера Нової демократичної партії Тома Малкейра. Він нагадав, що саме Трамп під час першого президентського терміна уклав угоду про вільну торгівлю з Канадою та Мексикою і взагалі виступав за зменшення бюрократії. А тепер створює нову "гігантську бюрократію" та не зважає, що податок на іноземні товари впаде на американських громадян, їм треба буде платити більше.

Водночас, наголошує Малкейр, "класична техніка ведення переговорів Трампа полягає в тому, щоб зробити безглузду пропозицію, а потім змусити опонента погодитися на щось менш абсурдне". Як-от новий президент США пропонував Канаді стати 51-м штатом Америки.

На думку експерта, справжня мета Трампа в Канаді — її водні ресурси. У США частішають посухи, а Трамп ще й відмовляється від декарбонізації, тож зміни клімату імовірно даватимуть знати про себе.

Якщо говорити про надзвичайний енергетичний стан в США, який впровадив Дональд Трамп, кореспондент The New York Times з нацбезпеки та правової політики Чарлі Севідж пише, що енергетична ситуація в країні навряд чи виглядає як надзвичайна: США видобувають більше нафти, ніж будь-яка країна, зокрема завдяки тисячам нових дозволів на буріння, а їх за Байдена видали більше, ніж під час першої каденції Трампа. Також ціни на бензин, природний газ та електроенергію відносно низькі порівняно з їхніми історичними рівнями.

Трамп законно може оголошувати надзвичайні стани, проте в статті згадується, що демократи Палати представників у 2021 році намагалися ухвалити "Закон про захист нашої демократії", що б обмежував повноваження глави держави в цьому. Але республіканці тоді заблокували ініціативу.

Топ дня
Вибір редакції