Печерський районний суд Києва 6 січня продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для військовослужбовця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергія Гнезділова, який у вересні 2024 року публічно самовільно залишив свою частину. Таким чином він залишатиметься в СІЗО до 31 січня 2025 року без права внесення застави.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного із зали суду.
Прокурор Микола Шелест просив суд продовжити Гнєзділову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 березня, без права внесення застави. Зокрема він вважає, що військовослужбовець може переховуватися від слідства та суду.
Своєю чергою адвокатка Гнезділова, Анастасія Бурковська просила суд пом'якшити запобіжний захід, зокрема, замінити тримання під вартою на домашній арешт.
Сам Гнезділов у коментарі Суспільному заявив, що нагадав судді про свою згоду на повернення до військової частини, у якій, за його словами, дали згоду на його повернення на службу.
"Ми спершу отримали згоду на повернення. Тепер чомусь ми отримали відмову на повернення. Таке враження, що суд намагаються максимально затягнути й показати: шановні, з вами всіма так буде", — розповів він.
Таким чином суд вирішив залишити Гнезділова під вартою до 31 січня 2025 року. При цьому, за словами адвокатки Бурковської, вони отримали обвинувальний акт й далі слухання по суті щодо її підзахисного будуть відбуватися у Дніпрі, за місцем скоєння злочину.
Вона додала, що перше судове засідання у справі Гнезділова по суті відбудеться вже у п'ятницю, 10 січня.
Що відомо про справу військовослужбовця Сергія Гнезділова
21 вересня 2024 року військовий написав у Facebook, що самовільно залишив частину, щоб привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих.
24 вересня у 56-й ОМПБр, де служить Гнезділов, призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення".
Пізніше в Офісі генпрокурора повідомили, що відкрили кримінальне провадження про дезертирство, яке розслідуватиме Державне бюро розслідувань.
9 жовтня слідчі ДБР затримали військовослужбовця Сергія Гнезділова за підозрою у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
10 жовтня Гнезділову повідомили про підозру. Його дії кваліфіковано як дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
Що відомо про Сергія Гнезділова
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони у квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!
