Після втрати контролю над Дамаском й на тлі продовження наступальної операції сирійських повстанців у провінціях Латакія, Хама та Тартус, армія РФ вивела свої бойові кораблі з військово-морської бази у Тартусі. Цю базу Башар Асад, який наразі залишив Сирію, раніше віддав у користування Кремля в обмін на свою безпеку.
Про це повідомили у Головному управлінні розвідки Міноборони України.
Там розповіли, що зокрема, 8 грудня, з Тартуса у Середземне море вийшли фрегат Чорноморського флоту РФ "Адмирал Григорович" та вантажне судно Північного флоту РФ "Инженер Трубин".
Також, за даними української розвідки, росіяни перекидають із Сирії залишки своїх озброєнь та військової техніки військовими авіаційними бортами з авіабази у Хмеймімі.
"Після взяття Дамаска опозиційні до Асада сили рухаються до узбережжя ― ймовірна втрата Росією військових баз у Тартусі та Хмеймімі фіналізує поразку Кремля на Близькому Сході", — додали у ГУР МО.
Водночас у російському МЗС 8 грудня заявляли, що російські військові бази біля Сирії перебувають у режимі "підвищеної бойової готовності", але наразі "серйозної загрози їхній безпеці немає". У відомстві також зазначали, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз там не уточнювали.
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю. Reuters, посилаючись на дані на дані сервісу Flightradar24, а також на двох неназваних співрозмовників у Сирії повідомляло, що літак Асада міг зазнати трощі. Однак агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад.
Водночас прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
Пізніше сирійська армія заявила, що її сили продовжують військові операції проти повстанців у сільській місцевості поблизу міст Хама, Хомс та Дараа.
Що відомо про наступ сирійських повстанців
Нові сутички між силами режиму сирійського диктатора Башара Асада та опозиційними збройними групами розпочалися 27 листопада в сільській місцевості провінції Алеппо на півночі Сирії.
29 листопада в Сирії після тривалого затишшя повстанці на чолі з радикальним угрупованням "Хайят Тахрір аш-Шам" зайшли в Алеппо та вступили у бої з урядовими військами керівника країни Башара Асада. Ті лишили місто та повідомили, що готують контрнаступ. На цей момент повстанці продовжують просуватися та захоплювати нові території.
30 листопада агентство Anadolu повідомило, що сирійські повстанці рушили в бік міста Хама, і зіткнення з урядовими військами тривають приблизно за 20 км від його центру.
Того самого дня Сирійська обсерваторія з прав людини, що базується у Великій Британії, заявила, що Хаят Тахрір аш-Шам і союзні угруповання взяли під контроль більшість міст, урядових центрів і в’язниць регіону. Також 30 листопада Росія вперше з 2016 року завдала авіаударів по Алеппо.
1 грудня сирійський диктатор Башар Асад уперше офіційно прокоментував наступ повстанців.
Того ж дня Сирійська обсерваторія з прав людини повідомила, що Алеппо більше не перебуває під контролем сирійських урядових військ вперше від початку конфлікту в країні, який триває понад десять років.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
Що відомо про угруповання Хаят Тахрір аш-Шам
Хаят Тахрір аш-Шам (HTS) визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Голані та його група брали на себе відповідальність за смертоносні вибухи на території Сирії. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів. HTS контролює частину провінції Ідліб поблизу кордону з Туреччиною.
