У листопаді Володимир Зеленський анонсував створення Міністерства обʼєднання українців, яке мало "цілеспрямовано" працювати з "багатомільйонною українською спільнотою" за кордоном. 3 грудня стало відомо, що тепер воно називається Міністерство національної єдності, а постало на основі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, до функцій якого додалася ще й робота з українцями за межами України. Очолить міністерство голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов. Суспільне пояснює, навіщо це міністерство, чим буде займатися, і як може поліпшити відносини українців за кордоном та держави.
Що буде робити міністерство
Його завданням президент Зеленський ще у серпні назвав таке: "Не втратити 7,5 млн українців за кордоном". Пізніше премʼєр Денис Шмигаль конкретизував: міністерство працюватиме над поверненням українців як з політичним керівництвом країн-партнерів, що прийняли біженців, так і з українськими громадами та діаспорою.
Програму роботи відомства його міністр Олексій Чернишов має представити найближчим часом.
"Створювати нову інституцію — невдячна справа. Навряд чи рівень очікувань буде відповідати рівню реалізації політики, яка ще навіть не розроблена. Особливо, коли йдеться про короткострокову перспективу. Тут важливе питання усвідомлення кінцевої мети", — каже очільниця ОПОРИ Ольга Айвазовська.
З наших розмов з експертами ми систематизували напрямки, на яких потенційно може зосередитися нове міністерство.
Повернення. Частка українців, які виїхали через війну, а тепер міркують над поверненням, знижується. Як розповідав Суспільному соціолог та ректор університету "Київська школа економіки" Тимофій Брік, на початку вторгнення повертатися були готові 70-80% українців, тепер — не більше ніж 30-40%. За спостереженнями Ольги Токарюк, дослідниці британського королівського центру міжнародних відносин Chatham House, визначальним фактором для ухвалення такого рішення є насамперед безпека, "причому не обовʼязково повне закінчення війни, деякі респонденти відповідали, що йдеться про безпеку власне в їхньому регіоні".
Другий важливий момент — працевлаштування. На думку Айвазовської, Україні зараз важливо представити перспективи, які чекають на українців удома: "До прикладу, програми відбудови, в тому числі за сприяння партнерів, мають включати питання відновлення людського капіталу. Тобто, умовно, студент, що навчається в університеті західної країни, може мати мотив повернутись в Україну і працювати з програмою відновлення, яка фінансується країною, де він здобув освіту".
Ще один аспект, який впливає на рішення повернутися — умови перебування українців в країнах, куди вони виїхали. При чому, за словами Ольги Токарюк, вже меншою мірою йдеться тільки про рівень соціальних програм підтримки: "Треба відійти від дещо небезпечної і не дуже приємної тенденції говорити про українців за кордоном, як про тих, хто живе на соцвиплати. Це не є реальністю в багатьох країнах. І навіть там, де соцвиплати існують, близько половини українців уже працевлаштовані (опитування дослідницької агенції Info Sapiens навесні цього року показало, що 45% українців, які виїхали після 2022 року, працевлаштовані за кордоном — ред)".
Економічні звʼязки. На думку Токарюк, новому міністерству треба усвідомити значущість економічних звʼязків людей в Україні з громадянами, які мешкають за межами країни. І не лише для того, щоб спонукати їх повертатися, а й для підтримки економіки України.
"До 10% ВВП України до 2022 року становили перекази мігрантів. Зараз українська економіка тримається на західній допомозі, але відсоток переказів залишається приблизно таким, як був. Якщо значна частина людей, що виїхали після 2022 року, почне почуватися краще в економічному плані за кордоном, а їхні родини ще залишатимуться в Україні, можна очікувати, що відсоток переказів тільки зростатиме упродовж найближчих років", — каже Токарюк.
Освіта. "Одна з найбільших загроз щодо повернення — це асиміляція українців за кордоном. Тому інтеграція — "так", асиміляція — "ні", — говорить голова Світового конгресу українців Павло Ґрод. Він розповідає, що його організація комунікує і з українським міністерством освіти, і з відповідними інституціями в країнах перебування українців, щоб забезпечити "якнайкращі умови для дітей шкільного віку". В тому числі йдеться і про допомогу саме з українською освітою. Загалом, за словами заступника міністра освіти і науки Андрія Сташківа, станом на 1 вересня цього року за кордоном проживає понад 335 тисяч учнів, які продовжують навчання в українських школах.
Ольга Токарюк пропонує також розширити можливості для звʼязків молоді з батьківщиною і за межами шкільних класів: "Це можуть бути літні табори, якісь програми обміну. Потім, коли діти стають старшими, можливо, треба організовувати їхнє стажування в Україні".
Адекватна комунікація. Ще одним із завдань нового міністерства Ольга Айвазовська називає розвиток програм збереження ідентичності. "Україна лише виграє якщо ми вважатимемо, що люди, які виїхали, просто відчувають, що їм потрібно тимчасово перебувати за кордоном. Від чого точно програємо — якщо скажемо: що ж, ви поїхали й цим зрадили свою країну".
Адекватна комунікація також допоможе запобігати конфліктам між групами українців, адже стиратиме непорозуміння, вважає Айвазовська. Вона наводить приклад із нещодавнього дослідження ОПОРИ: "Коли ми досліджували поляризацію в суспільстві, група "зовнішніх" українців вважала, що "внутрішні" про них погано думають. Так сформувалося уявлення про проблему, якої не існує. Бо коли ми опитуємо людей всередині країни: "Як ви ставитесь до українців, що виїхали?" "Чи були б задоволені, якби щодо них були певні дії, наприклад, санкції?" Усі казали: "Ні".
Три питання
Ліам Кеннеді, директор Інституту Клінтона в Університеті Дубліна наголошує, що у співпраці між українцями за кордоном і державою має бути взаємна зацікавленість: "Питання в тому, що ви пропонуєте діаспорі й що вона пропонує вам? Як буде виглядати діалог? Наприклад, Ірландія свого часу зробила низку вдалих речей. Одна з них — серія економічних форумів для діаспори, де відвідувачі зустрічалися з лідерами у своїх галузях. Так врешті зʼявилась глобальна ірландська мережа людей, які можуть консультувати уряд з економічних, технічних питань тощо".
Ліам Кеннеді посилається на досвід країни з однією з найбільших діаспор у світі. В самій Ірландії мешкає близько 5 млн людей, а за її межами — понад 70 млн. Значна частина залишила країну ще у середині XIX століття, але більшість їхніх нащадків досі зберігає звʼязки з батьківщиною. В Ірландії теж є міністерство, яке займається збереженням та розвитком культурних та економічних звʼязків між країною та її людьми за кордоном.
Щоб зрозуміти, наскільки нова інституція буде корисною, Ольга Токарюк радить отримати ствердні відповіді на три питання: чи сприяє вона довірі між українцями за кордоном та Україною? Чи зміцнює звʼязки українців за кордоном та їхньою батьківщиною? Чи стимулюватиме людей повертатися, коли вони відчуватимуть, що в Україні буде безпечно?
Скільки саме українців за кордоном
У вересні премʼєр-міністр Денис Шмигаль заявив, що за кордоном мешкає близько 7,5 млн українців (не уточнюючи, чи усі вони виїхали через повномасштабне вторгнення). Голова Світового конгресу українців Павло Ґрод каже, що його організація обʼєднує 25 млн українців у понад 80 країнах. Мар’яна Беца, що займається питаннями світового українства у МЗС, говорить, нині за межами України мешкає від 15 до 25 млн етнічних українців. Зараз МЗС розробляє стратегію взаємодії держави зі світовим українством. У ній, зокрема, означать новий узагальнювальний термін "українська всесвітня спільнота".
Ольга Айвазовська каже, що українців, які перебувають за кордоном з нетуристичною метою (вимушені переселенці, трудові мігранти, студенти) зараз — понад 6 млн. "Тих, хто виїхав раніше, істотно більше, якщо орієнтуватися просто на етнічну приналежність", — говорить вона та додає, що ймовірніше треба орієнтуватися на цифри МЗС:
"Досі у держави не було єдиної політики ані щодо того, кого визнавати діаспорою, ані щодо того, з ким працювати на системній основі. Цей процес в розвитку. Якщо опиратись на стратегію МЗС, йдеться про бажання мобілізувати усіх українців за кордоном до допомоги державі, а також спонукати їх зберігати й зв'язок з батьківщиною, і свою ідентичність".
Ми звернулися до Офісу президента з питанням про те, на яких категоріях українців зосередиться у роботі нове міністерство, і які саме завдання перед ним ставлять. На момент виходу матеріалу відповіді ми не отримали.