За даними Головного управління розвідки Міноборони близько 11 тисяч військових з КНДР нині готують воювати в Україні. Частину з них вже перевозять на фронт. Якою є боєздатність цих угруповань, як вони вплинуть на ситуацію на полі бою, а також навіщо Північній Кореї допомагати Путіну воювати проти України? Про це Суспільне поспілкувалося з Евансом Ревіром, старшим науковим співробітником Центру політичних досліджень Східної Азії Інституту Брукінгса. Ревір — дипломат із майже 50-річним досвідом. Він був одним з експертів Держдепартаменту США з Азії та переговорником з КНДР.
24 жовтня Росія ратифікувала угоду про всеосяжне стратегічне партнерство з КНДР. Що отримають обидві країни від неї?
Ця угода — більше, ніж просто політичне партнерство. У РФ є можливість отримувати від КНДР боєприпаси, ракети та інше озброєння. Стандарти північнокорейської зброї, практично ті ж самі, що і в росіян. Тож, це те, що треба армії РФ, аби замінити неймовірну кількість втраченої техніки.
КНДР, своєю чергою, зацікавлена в оновленні військових технологій, зокрема — винищувачів, систем наведення балістичних ракет, підводних човнів з такими ракетами, і таке інше. Також Північна Корея під міжнародними санкціями. Росія (як і Китай) — як члени Ради Безпеки ООН, можуть допомогти їй ухилитися від них. Та ми все ж не дуже розуміємо, що саме росіяни роблять для північнокорейців. Поки — це знак питання.
Чи можна окреслити кількість допомоги, яку КНДР вже надала росіянам? Південна Корея заявляє про понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами.
У мене немає причин сумніватися в цих цифрах. Ви добре розумієте, які у росіян щомісячні потреби. Північнокорейці ж мають значні запаси боєприпасів. Проте багато з них довго перебували в підземних бункерах та інших сховищах. Ми отримали звіти, в яких вказується, скільки ракет, що північнокорейці передали росіянам, не спрацювали. Та переважна більшість їхньої зброї все ж видається ефективною.
Росію не збентежила передача неякісних боєприпасів. Навпаки, співпраця між країнами лише посилилася. Як ви можете пояснити це?
Скажімо, умовно, росіянам потрібно 10 тисяч ракет на місяць. Якщо 3-4 тисячі з них не працюють, 6-7 тисяч все ж справні. Це краще, ніж нічого. Тож якщо я, приміром, російський логіст, який розуміє, що йому відчайдушно потрібні боєприпаси, я був би готовий ризикнути.
Водночас Північна Корея відправила в Росію й інженерів. Вони будуть намагатися виправити проблеми з ракетами та снарядами.
Чи можна припустити, що найближчим часом у переліку північнокорейської допомоги Росії зʼявляться нові найменування, окрім артснарядів і ракет?
Може йтися про системи середньої дальності, бо так північнокорейці зможуть дослідити, які вони використовуються в бою. КНДР ще зіштовхнеться зі своїми загрозами — з боку Південної Кореї, Сполучених Штатів на Корейському півострові, навіть японців. Тож вони зацікавлені побачити, як працюють ці системи.
Щодо решти — не думаю, що північнокорейці нададуть росіянам ядерні балістичні ракети великого радіуса дії, балістичні ракети великої дальності, міжконтинентальні балістичні ракети. Радше КНДР буде просто більше передавати Росії того, що вже і так відправляє. Можливо, додасть реактивні системи залпового вогню — їхню ключову зброю, яку вони розгортають уздовж демілітаризованої зони з Південною Кореєю.
Як пояснити інтенсифікацію розвитку північнокорейської військової промисловості? Країна роками під санкціями. І не просто розвиває виробничі потужності, а ще й продає зброю.
Протягом багатьох років вони отримували допомогу від Китаю й від інших країн, включно з Росією. Вони й продовжують це робити. Також є мережа північнокорейських трейдерів в Росії, в Китаї, в Південно-Східній Азії, які допомагають КНДР уникати санкцій.
Нещодавно The Economist цитував очільника Головного управління розвідки України Кирила Буданова, який сказав, що Росія, в обмін на солдатів і снаряди, надасть Північній Кореї гроші та технології для створення ядерної зброї.
Це все ще питання, що саме КНДР отримає від РФ. Розвідки Південної Кореї та США намагаються це зʼясувати. Адже те, як ми врешті реагуватимемо, значною мірою залежатиме від тієї небезпеки, яка може бути у звʼязку з виходом на новий рівень співпраці Москви та Пхеньяна.
Раніше ми були впевнені, що Росія не зацікавлена в допомозі Північній Кореї ядерним озброєнням. Але зараз чуємо повідомлення, що така можливість є. Це тривожний розвиток подій.
Чи варто сприймати відправку військових КНДР на фронт в Україні як появу нового гравця у досі двосторонньому збройному конфлікті?
До останніх тижнів міжнародна спільнота в основному сприймала це як війну між двома сторонами, хоча обидві й підтримували інші країни. Але присутність північнокорейських військ на фронті або поблизу нього — це новий вимір війни. Важливо зрозуміти, якою саме буде їхня місія. Той факт, що ці підрозділи, схоже, походять із сил спеціальних операцій КНДР, означає, що вони будуть вести саме бойові дії.
Низка експертів каже, що це — суто "гарматне мʼясо", адже це військо, не випробуване боями. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?
Згадайте, як росіяни використовують власні сили. Часом це нагадує бої Першої світової війни. У часи моєї військової служби ми використовували термін "м’ясорубка", щоб описати цей вид ближнього бою, де ви кидаєте війська майже наосліп, без будь-якої концепції.
Так, але це війська іншої країни. Можливо, тут це спрацює інакше.
Якщо росіяни так поводяться зі своїми військами, чому б вони не були готові зробити це з північнокорейськими? Ці підрозділи КНДР віддані, політично освічені, лояльні до свого лідера. Якщо він скаже їм щось зробити, вони це виконуватимуть до останньої людини. Вони ідеально підходять для видів бойових дій, які ведуть росіяни.
Водночас є і недоліки. Російські та північнокорейські війська багато десятиліть не воювали разом. Отже, ви кидаєте на поле бою 10-20 тисяч солдатів КНДР, які не обов’язково знають як працювати з російськими військами у матеріально-технічному, тактичному чи стратегічному плані. І навпаки. Також є мовні труднощі, а це війна, в якій комунікація — це все.
Поговорімо про кількість північнокорейських військ, яку направлять до Росії. Наскільки вона є значною для КНДР?
Північнокорейська армія більша, ніж військо США. У їхній армії понад 1,3 мільйона людей. А якщо додати ще й резервні сили, вийде приблизно чверть від 25-26 млн всього населення країни. Та вони не мають бойового досвіду. Це ж стосується і сил спеціальних операцій Північної Кореї. Їхня кількість — понад 130 тисяч. Але знову ж таки, має значення не їхня кількість, а місія.
Якщо російські війська не змогли перемогти Україну, додавання декількох тисяч північнокорейських військових не вплине на результат битви. Тим паче, що відповіддю від НАТО, США, сподіваюся, буде збільшення підтримки українських сил.
Чи зможе Північна Корея тримати в Україні більше своїх військових, скажімо, 30-50 тисяч? Не думаю. У якийсь момент північнокорейські командири скажуть Кім Чен Ину: "У нас проблема. Ми підтримуємо військами Москву, але це призводить до виснаження нашої здатності захищатися від американців і південнокорейців". Основна місія північнокорейців — це, все ж, захист власної країни від ймовірної загрози з боку США і Південної Кореї. Тож думаю, цифри, які ми чуємо, скоріш, — верхня межа того, що КНДР може надати російським друзям.
Чи можна припустити, що Росія спробує спочатку їх випробувати на полі бою на власній території, а вже потім вирішить, чи відправляти в Україну?
Одним з варіантів для росіян було б дати їм конкретну місію, яка мінімізує тісну координацію з підрозділами РФ, наприклад, в Курській області. Хоча це було б страшенно іронічно. Ідею, що Москва змушена покладатися на іноземні війська, щоб захистити свої землі, не сприймуть патріотично налаштовані росіяни.
І можу лишень уявити, що зараз думають притомні люди в Росії: ми не лише втрачаємо власних синів і дочок у війні, яка, не є правильною, але ще й звертаємося по допомогу до країни, яка протягом десятиліть дивилася зверхньо на росіян. Це має бути боляче.
Загалом, специфіка політичної системи Північної Кореї передбачає, що солдатів не треба мотивувати. Але водночас вже є ймовірні факти дезертирства деяких з них з на території Росії. Про що це нам говорить?
Основна мотивація північнокорейських військ: захистити лідера. Мотивація номер два: захистити партію. Номер три: захистити країну. Як прищепити бойовий дух військам, якщо вони не воюють з жодної з цих причин? Є повідомлення, що члени сімей деяких із північнокорейців, яких відправляють до Росії, ізольовані, бо КНДР не хоче, щоб вони обговорювали все це з рештою громадян країни.
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль заявив, що країна може переглянути заборону на надання летальної зброї Україні. Чи може це статися?
Одна з найважливіших речей, яку Юн Сук Йоль зробив на посаді — зближення з НАТО. Як наслідок цього, за останні роки змінилося мислення південнокорейського політичного керівництва. Південна Корея тепер думає про себе не просто як про країну, що протистоїть КНДР, а як про міжнародного гравця — стратегічний ресурс для Заходу, відносини з яким мають дипломатичні, політичні та економічні виміри.
Південнокорейці дійшли до думки, що безпека Європи, Сполучених Штатів і Південної Кореї з точки зору того, що відбувається в Азії і Європі, неподільна. Ніщо так не могло наштовхнути на цю думку як те, що росіяни зробили з вашою країною. Настав час переглянути самонакладені обмеження і думати більш стратегічно про те, як допомогти Україні. Одним зі способів зробити це було б надання додаткових оборонних озброєнь. Я хотів би думати, що українським і південнокорейським експертам було б легко поговорити про те, які ключові системи озброєнь можуть мати вирішальне значення у боротьбі з північнокорейськими силами, і про ролі, які сили КНДР гратимуть у цій війні.
Якщо північнокорейці продовжуватимуть становити реальну небезпеку для України, можна подумати й про наступальну зброю. Про ті неймовірні системи, які Південна Корея вже продає Польщі та іншим країнам Центральної та Західної Європи. Вони дійсно хороші. Не випадково, що деякі з ваших сусідів купують їх у величезних кількостях.
Чи не боятимуться західні партнери якогось нового рівня ескалації?
Є ескалація з боку Москви — вони залучили північнокорейців. Чи це не загроза інтересам НАТО, Європи? Північнокорейські війська на кордонах Альянсу. Не треба великих зусиль, щоб визначити це протистояння як квазівійну проти НАТО. На це має бути відповідь.