Перейти до основного змісту

Мовний омбудсмен: зараз настав етап "наступальної українізації", відкату до російської немає

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив, що в Україні настав етап "наступальної українізації" замість "лагідної", адже всі статті мовного закону вже поступово набули чинності.

Про це Кремінь сказав в інтерв'ю "Українській правді".

Посадовець зазначив, що за 5 років дії мовного закону ситуація покращилася. На сьогодні закон переважно виконується, офіс Кременя не фіксує системних порушень, а українська мова стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Крім того, депутати і топчиновники так само майже не порушують законодавство. А рівень політичної підтримки в контексті української мови — "неймовірно високий".

Уповноважений підкреслив: закон складали так, щоб окремі статті набували чинності з якимось відтермінуванням. До прикладу, обслуговування українською стало обов’язковим через 1,5 року з моменту набуття чинності закону. У сфері культури ще пізніше.

"Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу", — каже Тарас Кремінь.

Наступальна українізація передбачає суворий контроль за дотриманням мовного закону в усіх сферах суспільного життя. І нині, коли всі статті Закону про мову запрацювали в повному обсязі, Офіс мовного омбудсмена має інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання.

Кремінь додав, що так звана лагідна українізація була першим етапом виконання мовного закону.

Водночас він не підтверджує тезу з опитувань чи російської пропаганди, що люди повертаються до російської після сплеску переходів на українську на початку повномасштабного вторгнення РФ. Кремінь каже, відкату немає, просто суспільство почало більше звертати увагу на системні порушення у різних сферах, тому виникла така картинка.

Закон про мову

Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.

16 січня 2021 року набули чинності норми закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з яким мовою обслуговування споживачів є державна мова.

За порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Штраф за перше порушення мовного законодавства становитиме від 3400 до 8500 гривень, а за повторне — від 8500 до 11900 гривень.

З 16 січня 2022 року на українську мову мали перейти друковані ЗМІ.

Топ дня

Вибір редакції