20 вересня міністр фінансів Сергій Марченко презентував проєкт бюджету на 2025 рік. Він — дефіцитний, основні статті видатків — на оборону та соціальний захист, частину грошей планують залучати у партнерів. До 1 жовтня депутати можуть вносити свої пропозиції, а у середині жовтня, бюджет винесуть на голосування. Статті видатків та їхні суми ще можуть змінитися, проте Суспільне розповідає, яким зараз Мінфін бачить бюджет на 2025 рік.
Доходи, видатки та прогнози на наступний рік
У проєкті бюджету на 2025 рік закладені доходи у 2 трлн грн. Це на 0,4 трлн більше ніж в бюджеті на 2024-й. Проте зросли й видатки — 3,1 трлн грн у 2024 році проти 3,6 трлн у 2025-му.
В документі прогнозується, що ВВП у наступному році буде становити 8,5 трлн гривень, а його ріст зменшиться з 3,5% (у 2024-му) до прогнозованих 2,7%. У пояснювальній записці Міністерство фінансів каже, це повʼязано з руйнаціями промислових комплексів, обмеженою через війну логістикою, зовнішньою та внутрішньою міграцією, і браком кваліфікованих працівників.
Не зміняться прожитковий мінімум (від 2361 грн до 3028 грн) та мінімальна зарплата (8000 грн). Середня зарплата має зрости з 20 581 грн до 24 389 грн, прогнозують в уряді. Зростання вони пояснюють прагненням підприємств утримувати та залучати кваліфікований персонал.
Прогнозований курс гривні до долара на 2025-й — 45 грн до 1$ (нині курс близько 41 грн до долара). Проте це не означає, що наступного року він буде саме таким, говорить економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко:
"За курс відповідає Нацбанк (НБУ). Він проводить політику, що дозволяє курсу коливатись. Загалом, поведінка НБУ щодо курсу залежить від ринкової ситуації. Тому точні значення курсу наступний рік поки невідомі нікому".
Також, через підвищення цін на сировину, збільшення зарплати та девальвації гривні уряд прогнозує і збільшення споживчих цін на 11%.
На що витрачатимуть кошти
Найбільше видатків піде на оборону. Прогнозується, що вони зростуть з 1,7 трлн грн, закладених на 2024 рік, до 2,2 трлн гривень у 2025-му. Проте 18 вересня Верховна рада підвищила видатки на військові потреби ще на 500 млрд грн, тобто суми видатків на оборону в цьому році й в наступному зрівнялися.
Половина з цієї суми (1,1 трлн грн) у 2025-му має піти на виплати військовим. Понад 700 млрд грн заклали на озброєння та військову техніку. Решту (понад 300 млрд грн) — на харчування військових, медикаменти та інше.
Наступною сферою по видатках став соціальний захист. На нього у бюджеті планують виділити майже 420 млрд грн. З них 238 млрд грн підуть у Пенсійний фонд, 128 млрд — на допомогу малозабезпеченим сімʼям, та людям у складних життєвих обставинах. Ще близько 42,3 млрд заплановані на пільги та субсидії.
На охорону здоровʼя виділяють 210 млрд грн, з них 174 млрд — на програму медичних гарантій.
На освіту залучать 169,3 млрд грн. Більша частина цієї суми — 103,2 млрд грн, піде на зарплати вчителів.
Місцеві бюджети отримають 51,2 млрд грн, судова влада — 25,8 млрд грн, наука — 14 млрд. На культуру та медіапростір виділять 9,6 млрд грн, серед них на фінансування Суспільного мовника піде 2,1 млрд гривень.
Ще по 5,6 млрд виділять на спорт та підтримку ветеранів.
Де будуть брати гроші
2,2 трлн грн на сферу оборони мають фінансуватись власними коштами України, через домовленості з партнерами, адже ті готові надавати тільки зброю. Зокрема для цього Верховна рада 17 вересня в першому читанні підтримала законопроєкт про збільшення податків. Прогнозується, що це принесе у бюджет-2025 близько 125 млрд грн. Йдеться про:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Це має принести 107 млрд грн;
- встановлення військового збору для ФОПів І, ІІ, ІІІ та IV груп. За прогнозом це принесе 13 млрд грн. Юридичні особи ІІІ групи сплатять ще 0,9 млрд грн;
- щомісячні авансові внески автозаправних станцій. Це додасть до бюджету 3,6 млрд грн;
- податок у 25% на прибуток банків. Прогнозується, що це дасть 0,7 млрд грн.
Загалом, бюджет на 2025-й — дефіцитний, не вистачає 1,6 трлн грн — це сума, яка потрібна для фінансування всіх не військових видатків, говорить членкиня комітету з питань бюджету Леся Забуранна. Тож про гроші для них будуть домовлятися з партнерами.
"Сьогодні маємо підтвердження тільки продовження угоди Ukraine Facility з ЄС, яка дасть 15-17 мільярдів доларів. Також є невелике фінансування від Міжнародного валютного фонду. Проте, питання майже у 20 мільярдів доларів на цивільні видатки залишається відкритим", — говорить Забуранна.
Одним із варіантів залучення грошей, нардеп, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, називає заморожені російські активи. У липні країни G7 обговорювали позику Києву на суму у 50 мільярдів доларів, яку нададуть як кредит. Погашати його мають коштом активів РФ. Угоду планують укласти в жовтні. Проте, за даними видання Financial Times, Угорщина її блокує, тому ЄС розробляє альтернативні плани.
А от збільшити доходи всередині країни на велику суму майже неможливо, пише у колонці для Економічної правди голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Про це говорить і економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко: "Альтернатив підтримки донорів на такі великі суми — немає. Тому важливо, щоб Україна виконувала вимоги МВФ та ЄС по проведенню реформ".