У четвер, 29 серпня, Конституційний суд Грузії починає розгляд позовів стосовно закону "Про прозорість іноземного впливу". Позивалися президентка країни Саломе Зурабішвілі, 38 нардепів Грузії, 122 неурядові організації та два медіа.
Анонс засідання публікував Конституційний суд, а про початок написали грузинські медіа, зокрема "Радіо Свобода" та NewsGeorgia.
Справу обговорює пленумКолегіальний орган КС, до складу якого входять усі судді суду — весь склад КС, але суддя Ірине Імерлішвілі не присутня через стан здоров'я.
Суд розглядає позови, які подали:
- президентка Саломе Зурабішвілі вважає, що різні статті закону порушують право на вільний розвиток особистості; право на приватне життя; право на свободу інформації, масової інформації. На її думку, закон загалом суперечить інтеграції в європейські та євроатлантичні структури;
- неурядові організації, серед яких громадські та медійні організації (усього НУО-позивачів 122), стверджують, що окремі статті закону порушують право на свободу інформації, ЗМІ та суперечать конституції про створення спілок;
- 38 опозиційних депутатів Грузії вважають, що деякі статті закону порушують право на об'єднання. Вони також вважають, що закон в цілому суперечить конституційному запису про євроінтеграцію;
- позиваються також два медіа, що спеціалізуються на розслідуваннях. Це "Студія Монітор" та "Мережа інформаційних центрів", які вважають, що різні статті закону порушують право на рівність; право на свободу інформації, ЗМІ та право на об'єднання.
На думку позивачів, закон, "враховуючи використану в ньому термінологію та різноманітні репресивні механізми", може призвести до стигматизації громадських організацій та ЗМІ, перешкоджання їх діяльності і, зрештою, затягування чи принаймні припинення їх функціонування.
29 серпня до КС також надійшов п'ятий позов проти закону "про іноагентів". Його направила "Асоціація юридичних фірм Грузії". Позов наразі не зареєстрували, тож об'єднати його з цими чотирма не можна. Суд обговорить його пізніше.
Засідання транслювали на YouTube.
Що відомо про грузинський "закон про іноагентів"
13 травня, юридичний комітет парламенту Грузії розглянув та підтримав законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" у третьому читанні за 67 секунд.
Парламент Грузії 14 травня ухвалив у третьому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що наклала вето на законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу".
"Ехо Кавказу" повідомляло, що керівна партія "Грузинська мрія" має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.
28 травня парламент Грузії остаточно затвердив закон "Про прозорість іноземного впливу", подолавши вето президентки країни.
28 липня грузинська опозиція подала позов до Конституційного суду країни через закон про "іноагентів". Опозиційні парламентарі наполягають, що спірний закон порушує 72 статтю Конституції Грузії, яка наказує державним органам "твердо дотримуватися євроатлантичного курсу". Позов підписали 32 опозиційних депутати.
Крім того, схожий позов до Конституційного суду Грузії вже подали президентка країни Саломе Зурабішвілі та неурядовий сектор.
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
