Вадим Красіков — співробітник ФСБ, що вбив у Берліні ічкерійського польового командира Зелімхана Хангошвілі й мав довічно сидіти в німецькій в’язниці, став одним із тих, кого Росія 1 серпня повернула в рамках обміну увʼязнених з Заходом. Він — той, без кого Кремль ймовірно, не погодив би цей обмін. Що відомо про Красікова і чому він так важливий для РФ — розповідає Суспільне.
"Вбивця на велосипеді"
Про життя Красікова до німецької в’язниці мало що відомо — навіть час і місце народження. За даними проєкту розслідувачів Bellingcat, Вадим Миколайович Красіков народився 1965 року на території Казахстану. У 1980-х його родина переїхала до Бурятії, згодом він перебрався до Іркутська, потім — у 2009-му, оселився під Москвою.
Видання The Wall Street Journal писало, що Красіков знайомий з Путіним (вони навіть ходили разом у тир), а також що однією з дружин Красікова була українка та що він служив у підрозділі ФСБ Росії, який співпрацював, зокрема, з урядом експрезидента України Віктора Януковича. Російська "Нова газета" припускає, що з 2007 року Красіков пов'язаний з загоном ФСБ Росії "Вымпел".
З Красіковим повʼязують декілька вбивств. По-перше — Давида Двалі, колишнього радника Путіна. Це вбивство сталося у 2000-му — до Двалі підʼїхав чоловік на велосипеді та вистрелив йому в голову.
У Bellingcat дослідили, що Красіков, ймовірно, був головним підозрюваним і у вбивстві Альберта Назранова — бізнесмена з республіки Кабардино-Балкарія. Підприємець володів мережею ресторанів і центральним ринком у столиці регіону Нальчику. 19 червня 2013-го його, як і Двалі, вбив велосипедист.
Справа Хангошвілі
Убивство, за яке Німеччина дала Красікову довічне ув’язнення той скоїв, під’їхавши до жертви на велосипеді. Йдеться про Зелімхана Хангошвілі — одного з польових командирів часів Другої чеченської війниЗбройний конфлікт між РФ та Чеченською Республікою Ічкерією, що тривав переважно на території Чечні у період з 1999 по 2009 роки. Він жив в Грузії, але після декількох замахів, переїхав до Німеччини. У РФ Хангошвілі вважався ісламістським екстремістом.
Німецьке слідство довело, що 23 серпня 2019-го Красіков вистежив Хангошвілі в берлінському парку Тіргартен. Тоді під’їхав на велосипеді та вистрелив. Після кілер викинув велосипед, пістолет Glock і сумку в річку Шпрее. Свідки викликали поліцію. Та заарештувала Красікова неподалік. Слідчі знайшли відбитки його пальців на деяких речах, що виловили з річки.
Красіков заперечував вбивство й наполягав, що він турист, якого звати Вадим Соколов.
Тривалий час і Росія не підтверджувала особу Красікова, як і його причетність до ФСБ. Тільки після обміну речник Путіна Дмитро Пєсков сказав, що Красіков "є співробітником ФСБ. Служив в "Альфі" разом із кількома співробітниками охорони президента".
Німеччина не хотіла передавати Красікова
Міністерка оборони Німеччини Анналена Бербок заявила, що була проти обміну Красікова, адже суд визнав його вбивцею, а також це виглядало поступкою Росії, мовляв, вона використовує заручників як інструмент зовнішньої політики.
Врешті, США переконали Німеччину і та погодилася на обмін Красікова, якби зʼявився "переконливий моральний імператив". Ним мав стати увʼязнений у РФ російський опозиціонер Олексій Навальний. Але в лютому 2024-го він помер. Тоді на перемовинах про обмін "переключилися" на ще одного увʼязненого російського опозиціонера — Володимира Кара-Мурзу.
Про "переконливий моральний імператив" для Німеччини як умову обміну Красікова пишуть і CNN — мовляв, про це держсекретар США Ентоні Блінкен дізнався від високопоставленого співробітника Держдепартаменту Джеймса Рубіна, який спілкувався з командою Навального.
Остаточно обмін Красікова погодили на початку червня 2023-го, після того, як Джо Байден поговорив про це з канцлером Олафом Шольцом. Після обміну Байден визнав, що Німеччині довелося піти на поступки. Штеффен Гебештрейт — прессекретар Шольца, заявив, що ФРН "нелегко далося" рішення про обмін.
Щоб передати Росії засудженого за вбивство, Федеральне міністерство юстиції використало статтю 456а Кримінального кодексу, яка в окремих випадках дозволяє не виконувати вирок суду. Наприклад, якщо засуджений підлягає екстрадиції, чи депортації. Щодо Красікова Мін’юст ФРН застосував саме депортацію.
Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung з посиланням на джерела в уряді Німеччини написало, що Генпрокуратура країни "розчарована" цим рішенням. Звільнення кілера засудила і вдова вбитого Хангошвілі, Манана Цатієва, та сказала, що її не попередили про обмін.
Чому Красіков цікавив Путіна
Володимир Путін не раз натякав, що зацікавлений у Красікові. В інтерв'ю американському журналісту Такеру Карлсону на початку лютого 2024-го він говорив про людину, яка "з патріотичних міркувань ліквідувала в одній із європейських столиць бандита". А на пресконференції після президентських виборів у Росії сказав, що був готовий до обміну загиблого у в'язниці опозиціонера Олексія Навального на "деяких людей, що перебувають у місцях позбавлення волі в західних країнах".
Фіделіус Шмід, журналіст-розслідувач Der Spiegel, який стежив за справою Красікова, у розмові з Суспільним припустив, що Росія погодилася на обмін, бо відчуває зобов'язання перед своїми кілерами. Шмід розповідає, що коли США ще у 2022 році хотіли обміняти свою спортсменку Брітні Грайнер, яку в Росії засудили на 9 років за начебто контрабанду наркотиків, вони нібито неофіційно запитували в Німеччини, чи можна включити в обмін Красікова. На той час ФРН відмовила, тож у грудні 2022 року Грайнер обміняли на Віктора Бута — росіянина, який у США відбував покарання за продажу великої партії озброєнь колумбійському угрупованню ФАРК (в Сполучених штатах визнано терористичною організацією).
В німецькому Bild висунули інакшу версію зацікавленості Путіна в Красікові. З посиланням на власні джерела, у виданні припустили, що Кремлю був важливий цей обмін, бо Красіков начебто знає щось небезпечне для керівництва РФ та міг згодом розповісти про це назагал. Йдеться про події 1990-х, коли Путін працював на тодішнього мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака, а Красіков допомагав йому боротися з політичними опонентами.
Красікова, як і решту повернених росіян, Путін зустрічав в московському аеропорту "Внуково". Він подякував звільненим "за відданість" та пообіцяв усім державні нагороди.