Пол Вілан, колишній морський піхотинець США, був засуджений за шпигунство в Росії у 2020 році і відбував 16-річний термін у російській колонії. 1 серпня його разом із ще 15 ув'язненими в РФ та Білорусі повернули на свободу країнам Заходу. Вероніка Вельч, адвокаційниця кейсу Пола Вілана, розповіла Суспільному деталі цього процесу.
Початок справи проти Вілана в Росії
Правозахисниця зазначила, що щаслива була дізнатися, що Пол Вілан на свободі.
"Коли я бралася за цю компанію, то в мене був режим «2-3 тижні»Фраза у квітні 2022-го ексрадника глави Офісу президента Олексія Арестовича. Ці слова стали мемом. Означали швидке — імовірно, за 2-3 тижні — припинення бойових дій між Україною та Росією, що так і не справдилося. В обмінах або в таких складних історіях є два варіанти: людину або одразу звільняють, тобто це справді перші 2-3 тижні, або це переходить в складну, тягучу комунікаційну кампанію. Або некомунікаційну, а потім комунікаційну — по-різному. Але насправді в якийсь момент це вже було дуже все темно", — розповідає фахівчиня.
Пола Вілана затримали на Різдво 25 грудня 2018 року, але Вельч пояснила американським колегам, що це традиція Росії "під Новий рік закрити певні свої питання".
Спершу на Заході думали, що затримання Вілана — це помилка. Минав час, за 1-3 місяці стало зрозуміло, що з Полом немає жодної комунікації, каже правозахисниця. "Призначений адвокат в Росії — це взагалі було ні про що, не було зрозуміло, в чиї ворота він грає. І тоді до команди долучився дуже відомий американський адвокат Райан Файхі. Він береться за складні кейси", — доповнює Вероніка. Вона каже, що Росія і Америка вже в тоді були в непростих стосунках. І коли Пол був доволі близький до звільнення, розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну.
Паспорт США
Інтереси Пола представляли саме Сполучені Штати, бо він в'їхав у Росію як громадянин США, хоча мав також паспорт Канади, Ірландії.
"Багато [російських] спекуляцій було саме на тему, що Вілан звинувачений у шпигунстві, бо в нього багато паспортів. Насправді це доволі така типова історія. У всіх членів їхньої сім'ї багато паспортів. Так склалось", — додає Вельч.
Питання паспорта, за яким відкрили справу в Росії, — важливе, каже правозахисниця. Якщо в РФ затримали людину за російським паспортом або навіть за паспортом іншої країни, але Росія не визнає цього, то її судитимуть як свого громадянина або громадянку.
Роль медійності в'язня
Адвокаційниця розповіла, що будь-яка комунікація з державними органами практично будь-якої країни в плані адвокації таких складних кейсів — завжди непроста.
"Є типова політика дипломатичного стримування. Зазвичай це всюди відбувається — сім'ям одразу пропонують не чинити галасу. Оскільки галас — це завжди певний медійний компонент. Медійний компонент веде до того, що через неформальні канали таких міжнародних комунікацій це дуже-дуже складно зробити", — каже Вероніка Вельч.
Водночас вона говорить, що медійність створює тиск не тільки на сторону, яка ув'язнила людину, але й на сторону, яка повинна визволити (в цьому разі США мали визволяти Пола Вілана ред.).
Для сім'ї будь-якого засудженого за кордоном це важка робота, наголосила експертка: "Для родини або для тієї людини, яка цим займається, це стає роботою. Насправді це дуже б'є сильно по сім'ї, по родині, тому що якщо ти сам цього не робиш [не лобіюєш звільнення вʼязня], в принципі, це ніхто не робить".
У великій кількості випадків гласність зрештою спрацьовує на користь в'язня, зауважила Вероніка Вельч.
"Тому більшість правозахисних рухів, коли адвокатує навіть за певну проблему, вибирає одну людину, яка мала б стати прецедентом. І ми знаємо, як в Україні дуже часто [під час обмінів] загалом хтось є локомотивом. І з такою людиною можуть обміняти 2-3-10 менш відомих людей".
Чи сприятиме цей обмін наступним обмінам
На це питання Вероніка Вельч відповіла, що загалом будь-які обміни – це завжди добре, адже люди повертаються додому.
"Я знаю, що зараз в українському суспільстві одразу розвинулися спекулятивні теми — як це буде впливати на українське питання, як ми називаємо. Але я маю сказати, що це просто колосальна робота була пророблена", — наголосила адвокаційниця.
Крім того, Вельч уточнює термінологію: обміну в правозахисному дискурсі взагалі не існує. "Те, що в Україні називають обмінами — це є одночасним звільненням заручників, або є помилуванням, або депортацією", — сказала вона.
Для Вероніки обмін 1 серпня сигналізує, що країни починають шукати нові підходи, способи, аби звільняти своїх громадян, засуджених за кордоном, шукаючи "дірки" в законодавстві або адаптуючи його.
"Я дуже насправді сподіваюся, що це також вплине на процес обміну й українських військовополонених, і цивільних заручників, бо хотілося б, аби більше людей наших поверталося додому також", — підсумувала правозахисниця.
Що відомо про обмін полоненими між РФ та країнами Заходу
Напередодні ЗМІ повідомили, що за останні кілька днів десятьох засуджених у Росії за політичними статтями вивезли у невідомому напрямку. У списку опозиціонер Ілля Яшин, правозахисник Олег Орлов, журналіст Володимир Кара-Мурза, звинувачений у шпигунстві американець Пол Вілан, соратниці Навального Ксенія Фадєєва та Лілія Чанишева, художниця Саша Скочиленко, Кевін Лік, петербурзький художник Данило Крінарі та журналістка Марія Пономаренко.
Reuters написало, що зникнення в'язнів може свідчити про те, що їх збираються обміняти на засуджених (зокрема, за кіберзлочини чи шпигунство) росіян у країнах Заходу.
Згодом стало відомо, що під координацією розвідки Туреччини в Анкарі 1 серпня відбувся великий обмін ув'язненими між РФ та країнами Заходу. У канцелярії президента Туреччини зазначали, що обміняються полоненими США, Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія, Росія, Білорусь. Турецьке управління розвідки повідомило, що загалом обміняли 26 полонених з семи країн: 10 звільнених, у тому числі двоє дітей, у межах обміну в Анкарі прямують до Росії, 13 — до Німеччини та троє — до США. Остаточний список обміняних офіційно ще не оголошували.
У Білому домі підтвердили, що під час обміну ув'язненими звільнили трьох громадян США та одного власника грін-карти, яких ув'язнили в Росії. Мовиться про колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, репортера WSJ Евана Гершковича, журналістів Алсу Курмашеву та Володимира Кара-Мурзу.
Володимир Путін підписав укази про помилування 13 ув'язнених у Росії, аби повернути у межах обміну полоненими між РФ та країнами Заходу російських громадян.