Під час авіаудару 31 липня в столиці Ірану, Тегерані, загинув один із лідерів палестинського бойового угруповання ХАМАС — Ісмаїл Ханія. Бойовики звинуватили в нападі Ізраїль. Що відомо про Ханію та які можуть бути наслідки його ліквідації — розповідає Суспільне.
Що відомо про Ханію
У 1948 році батьки Ханії втекли з Ашкелону (нині це ізраїльська територія) під час війни в Палестині. Сам він народився в таборі для біженців поблизу Гази.
До ХАМАСу приєднався наприкінці 1980-х, під час Першої інтифадиПерша інтифада палестинців проти Ізраїлю почалася 8 грудня 1987 року. Приводом стала ДТП: ізраїльська армійська вантажівка в Секторі Гази врізалася в автомобілі, що везли палестинських робітників — повстання бойовиків. Тоді ж в Ізраїлі його кілька разів увʼязнювали, врешті, у 1992-му, депортували в Ліван. До Гази він повернувся за рік після того, як Ізраїль і Організація визволення Палестини підписали мирні угоди в ОслоНабір угод між Ізраїлем та Організацією визволення Палестини (ОВП). Документи закріплювали самоврядування палестинців на Західному березі річки Йордан і в Секторі Гази через створення Палестинської адміністрації.
Наступні 10 років Ханія обіймав різні посади у ХАМАСі, зокрема, у 2004 році, після загибелі лідерів організації Ахмеда Ясіна та Абделя Азіза Рантісі, став одним з членів таємного "колективного керівництва" ХАМАСу.
За два роки Ханія отримав високу політичну посаду. Тоді ХАМАС пішов на вибори до палестинського парламенту, їхній список очолював Ханія, і врешті він став керівником уряду Палестинської автономії (після цього частина країн заморозила фінансування палестинської автономії). У 2007-му Ханію звільнили. Відтоді він і досі лишається єдиним прем'єр-міністром Палестинської автономії, який вступив на посаду після отримання мандату на виборах.
У 2017-му Ханія очолив так зване політичне крило ХАМАСу. Тоді потрапив у санкційний список Держдепартаменту США — там його назвали відповідальним за загибель щонайменше 17 американців "під час терактів".
Ханія займався зовнішньою політикою ХАМАСу, зокрема, розбудовував відносини з країнами на Близькому Сході. У 2022-му він розповів Al Jazeera, що отримав 70 мільйонів доларів військової допомоги від Ірану. Власне, в Тегеран, напередодні загибелі, Ханія приїхав на інавгурацію нового президента країни Масуда Пезешкіана.
У квітні цього року під час одного з ізраїльських авіаударів в Секторі Гази загинули три сини Ханії. У Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) заявили, що вони були членами військового крила ХАМАСу. Пізніше Ханія казав, що загалом, від початку військової операції Ізраїлю проти ХАМАСу, вбили 60 членів його сім'ї.
Реакція світу
Європейські лідери поки не коментували знищення Ісмаїла Ханії, як не робив цього і Білий дім — CNN передає, адміністрація президента США повідомлена про смерть Ханії, але не стала висловлюватися щодо цього.
МЗС Росії назвало вбивство лідера ХАМАСу "політичним злочином", та засудило його. Це ж зробив і Катар. Також палестинців підтримало турецьке МЗС. "Знову виявилося, що уряд Нетаньяху не має наміру досягти миру. Ця атака також спрямована на поширення війни в Газі на регіональний вимір", — написали в міністерстві.
Після ракетних ударів по Тегерану, а також по Лівану, де серед інших загинув Фуад Шукр — один з командувачів "Хезболли", Беньямін Нетаньяху скликав кабінет безпеки. ЦАХАЛ взяв на себе відповідальність за ліквідацію Шукра. А от смерть Ганії офіційний Ізраїль досі не прокоментував.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї висловив співчуття через "мученицьку смерть" лідера ХАМАСу та сказав, що "цим актом" Ізраїль "приготував собі жорстоку кару".
Потенційні наслідки
Навесні 2024-го Ісмаель Ханія вів перемовини про припинення вогню в Секторі Гази та намагався влаштувати обмін заручниками між ХАМАСом та Ізраїлем. Посередниками у переговорах були Єгипет і Катар. ХАМАС пропонував ЦАХАЛу вийти з Гази та гарантувати, що ізраїльська армія назавжди припинить бої. Ізраїль називав ці вимоги неприйнятними та заявляв, що бойовики мають здатися і повернути заручників. 25 липня джерела Reuters казали, що перемовини на завершальній стадії, але сторони все ще сперечалися щодо умов.
Одним з потенційних наслідків ліквідації Ханії називають ймовірне затягування перемовин. "Політичні вбивства та напади на цивільних осіб у Газі під час переговорів змушують нас запитати: як посередництво може бути успішним, коли одна сторона вбиває учасника переговорів з іншого боку?" — заявив Мохаммед бін Абдулрахман аль-Тані, прем’єр-міністр Катару — країни, яка брала участь у перемовинах.
Ще одним наслідком може стати розширення території бойових дій на Близькому Сході. "За останні 10 місяців регіон максимально наблизився до повномасштабного конфлікту. "Хезболла", а тепер і Іран, найімовірніше, будуть змушені відповісти. Необхідно докласти всіх дипломатичних зусиль, щоб деескалювати ситуацію. Якщо нічого не зміниться, здається, війна неминуча", — говорить Мік Малрой, високопосадовець, що обіймав посаду фахівця Пентагону з питань Близького Сходу за адміністрації Трампа.
Чи дійсно "Хезболла" може повноцінно вступити у війну, зважаючі на те, що за день до загибелі Ханії, Ізраїль вдарив по Лівану та ліквідував одного з її командирів — Фуада Шукра? Салах Хіджазі, заступник керівника політичного відділу ліванського видання L’Orient-Le Jour припускає, великою мірою це буде залежати від Ірану, який, ймовірно, після вбивства Ханії не стане стримувати "Хезболлу". Проте сама вона, скоріш, не зацікавлена в активізації війни, каже Хіджазі:
"Хезболла" задоволена тим, як розвивається конфлікт. Хоча він дається їй дорогою ціною, все одно це не так дорого, як повномасштабна війна. І, здається, "Хезболла" отримала багато обіцянок. Наприклад: якщо ви не підете ва-банк, наприкінці війни буде угода про демаркацію кордону з Ізраїлем, яка дозволить вам представити ліванському народу якесь досягнення".
Кобі Майкл, старший науковий співробітник Ізраїльського інституту досліджень національної безпеки, вважає, що насправді й Іран не зацікавлений в ще більшій ескалації (попри те, що новий президент країни Масуд Пезешкіан, складав присягу під скандування "Смерть Америці" і "Смерть Ізраїлю"). "Гадаю, Іран буде дуже обережним, бо розуміє, що Ізраїль — не один. За ним стоять США. І якщо дати відповідь у дуже агресивний спосіб, доведеться протистояти й Ізраїлю, і Сполученим Штатам", — говорить Майкл.
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що не вважає війну на Близькому Сході неминучою, і що Сполучені Штати допоможуть Ізраїлю захищатися, якщо на нього нападуть.