Повстанці-туареги, що борються на півночі африканської країни Малі за територію, яку хочуть оголосити своєю державою Азавад, заявили, що під час боїв на кордоні з Алжиром вбили та поранили найманців ПВК "Вагнер". Серед них — адміністратор пропагандистського Telegram-каналу Grey Zone Нікіта Федянін. Хто такі туареги, що відбувається в Малі, та звідки там ПВК "Вагнер" — розповідає Суспільне.
Що сталося
28 липня речник повстанського руху "Постійні стратегічні рамки для миру, безпеки та розвитку" (CSP-PSD), Мохамед Ельмаулуд Рамадан, заявив, що угруповання туарегів за два дні боїв на півночі країни знищило декілька колон військових Малі та їхніх союзників — російських найманців з ПВК "Вагнер":
"Захоплено або пошкоджено велику кількість техніки та озброєння. Нечисленні вцілілі бійці та ополчення "Вагнера" потрапили в полон. Що стосується збройних сил Азавад, ми оплакуємо 7 мучеників (...) і 12 поранених".
За версією збройних сил Малі, в тих боях армія країни знищила близько 20 бойовиків-туарегів та втратила двох своїх солдатів. Крім того, за словами військових, в місті Кідаль розбився один із гелікоптерів малійської армії, обійшлося нібито без загиблих.
Хто такі туареги
Етнічна група, яка живе в пустелі Сахара, зокрема займає частину півночі Малі. Угрупування повстало проти уряду малійської хунти у 2012 році та намагається створити свою державу Азавад на півночі Малі.
У 2015 році туареги підписали з Малі мирну угоду. В січні 2024-го малійське військове керівництво з неї вийшло.
Що кажуть в Росії
28 липня деякі російські Telegram-канали, що відстежують участь росіян у військових конфліктах, підтвердили, що в засідку туарегів потрапила колона "вагнерівців". Начебто, сили, що воюють на боці Малі, оточили угруповання повстанців в пустелі на півночі країни, проте через піщану бурю не змогли підтримати операцію авіацією, тож туареги контратакували.
Колишній найманець ПВК "Вагнер" в коментарі російській службі BBC припустив, що загинуло щонайменше 82 "вагнерівця". ПВК "Вагнер" підтвердили втрати, зокрема ватажка компанії в Малі на прізвисько "Пруд", але не уточнили кількість загиблих.
Власні джерела Суспільного підтвердили, що серед ліквідованих у Малі "вагнерівців" був адміністратор Telegram-каналу Grey Zone Нікіта Федянін. За даними джерел, Федянін був кадровим російським військовим. Після строкової служби в армії розпочав кар’єру у Федеральній службі безпеки. У 2019 році за власним бажанням вирушив на Близький Схід, де провів понад три місяці, перебуваючи переважно у складі російського контингенту в Сирії та беручи участь у бойових діях. Згодом Федянін долучився до ПВК "Вагнер". Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну брав участь у бойових діях, зокрема, на території Херсонської області.
Як пише BBC, для російських найманців недільні сутички — найбільші втрати, яких вони зазнали у своїх операціях "на далеких напрямках" (без урахування війни проти України) — а саме з часів битви під Хашамом у сирійській провінції Дейр-ез-Зур у 2018-му. Тоді колона "вагнерівців" та сирійських військових рушила в бік газового заводу Conoco на східному березі річки Євфрат. Там перебували кілька десятків військових США та Сирійські демократичні силиЗасновані у 2015 році. Ця місія, як вони стверджують, бореться за створення світської, демократичної та федералізованої Сирії. Співпрацювали зі США (SDF). Колону розстріляли, за різними даними, там загинули 100-300 бійців, але точно невідомо, скільки саме було вбито "вагнерівців".
"Український" слід
Африканське медіа AES Info, яке висвітлює новини Малі, Нігера та Буркіна-Фасо, написало, що "на боці терористів були українські оператори безпілотників". Речник повстанців Мохамед Ельмаулуд Рамадан опублікував допис, де нібито українці написом на снаряді, що прикріплений до дрона, вітають туарегів з перемогою.
Згодом у соцмережі Х з'явився допис нібито від повстанського руху із пропозицією передати Україні полонених "вагнерівців" — "на знак підтримки та солідарності".
Що кажуть в Україні
Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов в ефірі телемарафону заявив, що повстанці отримали необхідну інформацію "і не лише інформацію": "Деталі ми не будемо говорити. Продовження буде".
Юсов уточнив, що Україна діє в межах Міжнародного права з урахуванням "всіх необхідних процедур", а також прокоментував пропозицію туарегів передати полонених "вагнерівців" Україні: "Це чутливий процес, тому деталей ми коментувати не будемо. Тут можна лише згадати і процитувати генерала Буданова (Кирило Буданов, начальник ГУР МОУ — ред.), який казав, що російські воєнні злочинці будуть отримувати справедливе покарання в різних куточках світу, де б вони не були".
Що відомо про повстання та перевороти в Малі
У 2012-му в Малі почалися заворушення в армійському таборі Каті на північ від столиці країни Бамако. У березні того ж року солдати штурмували президентський палац та заявили про повалення уряду Амаду Тумані Туре.
Міжнародна спільнота засудила переворот, а Африканський союз призупинив членство Малі до відновлення "конституційного порядку". У 2013 році на президентських виборах у країні переміг Ібрагім Бубакар Кейта, який пообіцяв відновити мир. Проте влітку 2020-го військові Малі розпочали новий переворот, і президент зрікся влади.
Після військові створили Національний комітет порятунку народу (CNSP) та встановили 18-місячний перехід до цивільного правління. За цей час в країні планували організувати вибори, а до того Малі мали керувати полковник Ассімі Ґойта та ексміністр оборони Ба Н’Дау.
Але менш ніж за рік у Малі стався ще один військовий переворот. Солдати заарештували Ба Н'Дау та тимчасового прем'єр-міністра Моктара Уана, начебто через те, що вони не погоджували з військовими перестановки в уряді.
У липні 2023-го військове правління Малі ухвалило нову Конституцію, за якою полковник Ассімі Ґойта — тимчасовий президент, що отримав право розпускати парламент. У травні 2024-го в країні ще на три роки продовжили перехід до цивільного правління.
Як "вагнерівці" з’явилися в Малі
Після перевороту 2021 року президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна завершує миротворчу операцію "Бархан", у межах якої французькі військові допомагали скинутому президентові Ібрагіму Кейту боротися з туарегськими сепаратистами.
На заміну ним новий керівник Малі, Ассімі Ґойта, запросив "вагнерівців". Координатор Ради національної безпеки США Джон Кірбі торік зазначав, що лідер ПВК Євген Пригожин допоміг організувати відхід миротворчих сил ООН з Малі "для сприяння інтересам ПВК "Вагнер".
У розслідуванні The New York Times 2022 року ішлося, що в Малі перебувають близько тисячі найманців ПВК "Вагнер". Вони розташовані на принаймні 15 військових базах країни.
Що загалом в Африці робить "Вагнер"
Антон Оксентюк — експерт програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма", говорить, що "вагнерівці" підтримують в Африці місцевих політичних ватажків і контролюють території з природними ресурсами. Ідеться, зокрема, про золото, уран та літій.
Після загибелі Євгена Пригожина в авіакатастрофі у серпні минулого року частина "вагнерівців" в Африці перейшла під керівництво Головного розвідувального управління (ГРУ) Генштабу Збройних сил РФ. А з початку 2024 року ПВК "Вагнер" відновив рекрутинг в африканських країнах. "І там же вони досі продовжують діяти саме під брендом ПВК "Вагнер", — говорить Оксентюк.
Експерт називає основні країни, де діє ПВК "Вагнер": Малі, Лівія, Судан, Буркіна-Фасо, Кенія, Мозамбік, Центральноафриканська Республіка. В ЦАР, як зʼясували BBC, "вагнерівцями" керує син Євгена Пригожина — Павло.
За даними журналу The Economist "вагнерівці" діяли на території ще кількох країн Африки: Камеруну, Мадагаскару, Демократичної Республіки Конго, Екваторіальної Гвінеї, ПАР, Зімбабве.
26 січня 2023 року США визнали ПВК "Вагнер" транснаціональною злочинною організацією.