В "Укрводоканалекології" розповіли про загальний стан галузі: "Нестача коштів і мільярдні збитки через війну"

Президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький. Скриншот з відео

Президент Асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький заявив, що тарифи, встановлені у 2021 році, які й досі діють для підприємств, що забезпечують водопостачання та водовідведення, лише на 43% покривають їхні потреби.

Про це Дмитро Новицький розповів на пресконференції "Критичний стан водопровідно-каналізаційної галузі України в умовах невизначеності джерел фінансування підприємств", 3 квітня.

За його словами, загалом рівень недофінансування галузі у 2023 році фахівці оцінили у 18 мільярдів гривень.

"Як внаслідок, ми не можемо профінансувати планові роботи, перекладання мережі, заміну обладнання, насосів, засувок. У результаті конфлікту кількість аварій збільшується, а якість наших послуг знижується", – пояснив глава Асоціації.

Він зазначив, що проблеми також є і при формуванні заробітних плат фахівців, розмір яких тривалий час не переглядали. Тож середня зарплата в галузі — 10 тисяч гривень, а у робітників, які працюють у незабезпечених умовах — 13 тисяч на місяць. Тому багато спеціалістів водоканалів шукають роботу деінде, а знайти ж нових співробітників такого рівня оплати праці майже неможливо.

Водночас витрати водоканалів за іншими статтями через девальвацію гривні, підвищення ціни на реагенти та зростання тарифів на енергоносії постійно зростають.

"Збільшення вартості електроенергії відбулося в різних регіонах по-різному. І на кожному водоканалі — своя картина. Але узагальнено можна сказати, що завдяки вартості, закладеній у тариф 2021 року, цей показник зріс на 50%. Ще складніше із закупівлею реагентів та обладнання, які, переважно, імпортуються. З огляду на девальваційні та інфляційні процеси, за деякими позиціями різниця сягає 200%", – констатував Новицький.

При цьому, за його словами, зросло і податкове навантаження на підприємство галузі. Зокрема, екологічний матеріал, починаючи з 2022-го, щороку зростає на 20%. Підвищуються і ставки земельного податку та плата за спеціального водокористування й використання надр.

"У нас немає грошей на сплату податків. Ми вимушені знімати ресурс або з інвестиційних програм, або із планових робіт, із заміни та перекладання мережі чи виконання протиаварійних заходів", – сказав він.

Окрема тема — зменшення прибутків у зв'язку з відтоком споживачів, акцентував Новицький. Тож плани з надходження коштів на рахунки підприємств ніде не застосовуються. Також зростає рівень заборгованості населення за надані послуги.

"Звідси — й цифри: зараз лише приблизно 43% потреб водоканалів покриваються тарифами, а 57% — це те, що ми не можемо профінансувати", — сказав президент "Укрводоканалекології".

Збитки галузі водопостачання через війну

Новицький поінформував і про стан загальний стан української водопровідно-каналізаційної галузі на тлі повномасштабної війни й розповів, що наразі збитки сягають 11 мільярдів доларів США.

За його даними, армія РФ пошкодила 583 об’єкти, з яких відновлено лише 223, та 1108 кілометрів водопровідно-каналізаційних мереж (відновлено 277 кілометрів — ред.). Тож зараз лише 64% споживачів мають постійний доступ до системи централізованого водопостачання та водовідведення. Зношеність основних фондів, залежно від області, варіюється від 33% до 70%.

"Через руйнування критичної інфраструктури, гідравлічні удари, спричинені відключенням електроенергії, рівень аварійності водопостачальної мережі в деяких містах зріс до 80%. За оцінками міжнародних експертів, у 2024 році 8 млн людей мають обмежений доступ до централізованого водопостачання та водовідведення", — наголосив він.

За даними "Укрводоканалекології" галузь підприємств підтримує лише 40-50% коштів, що залишається для нормальної роботи й надання якісних послуг.

Обсяги виробництва в середньому по галузі скоротилися на 30% у 2022 році та на 15% — у 2023-му. Як внаслідок, торішні операційні збитки водоканалів перевищили 12 млрд грн.

"Асоціація "Укрводоканалекологія" просить зацікавлені сторони визнати критичний стан водного сектору України та оперативно запровадити заходи для втілення та пошуку інвестицій, щоб запобігти катастрофічним збоям у наданні послуг водопостачання та водовідведення, що зачепить мільйони українців", – сказав Новицький.

За його словами, відповідні звернення, також скерують до центральних органів влади, енергетичного та фінансового комітетів Верховної ради й до міжнародних партнерів України.

9 червня 2023 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила рішення щодо коригування тарифів на водопостачання та водовідведення для 34 водоканалів на 2023 рік.

"У середньому рівень підвищення тарифів становитиме 32% і залежатиме від регіону. Найвищий рівень тарифів у тих водоканалів, які мають невисокі обсяги реалізації послуг, високу частку реагентів у тарифах, велику протяжність мереж, а також використовують покупну воду та/або очищають стічні води в інших ліцензіатів", — зазначили тоді в комісії.

1 липня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розкритикував рішення НКРЕКП щодо підвищення тарифів на воду і доручив уряду провести консультації з комісією. Тоді він підкреслив, що влада робить усе можливе, аби забезпечити "соціальну справедливість".

У вересні 2023-го Шмигаль заявляв, що ціна на газ, тепло та гарячу воду залишиться без змін до кінця опалювального сезону.