Швеція вступає в НАТО. Чи готова вона до можливої війни — аналіз The Guardian

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, ілюстративне фото. Фото: АР

Парламент Угорщини 26 лютого схвалив вступ Швеції до НАТО, а 2 лютого заявку підписав спікер. Угорщина лишалась останньою країною, яка ратифікувала вступ країни в Альянс. Швеція понад два століття жила політикою нейтралітету. Чи її населення готове морально до війни, чи достатньо захищена інфраструктура і від кого чекати загроз — розбиралося британське видання The Guardian.

Що відомо про шведський нейтралітет до 2022 року

Шведська модель нейтралітету — це політичний та юридичний статус країни, який забороняє брати участь у війнах. Зокрема, однією з умов нейтралітету є уникнення членства у воєнних блоках. Швеція балансувала і в роки Першої та Другої світових воєн. Така модель трималася 2 століття.

Вважається, що її старт — 1814 рік, після наполеонівських війн, після успішної війни за Норвегію. Тоді військовий командувач і майбутній король Швеції Карл XIV Юхан оголосив про офіційне неприєднання країни до військових блоків та участь у європейських війнах.

Відмовитися від нейтрального статусу вирішили у 2022 році, після повномасштабного вторгнення Росії до України.

Що думають шведи про можливість війни

The Guardian зауважує, що міністр цивільної оборони країни Карл-Оскар Болін застеріг, що у Швеції можлива війна. А міністр оборони Мікаель Бюден заявив, що шведському населенню необхідно "морально підготуватися" до можливості війни.

Ці заяви спровокували страхи серед молоді та дітей, які почали ділитися переживаннями в TikTok.

Є шведський вислів, який позначає, як шведи звикли до безпеки — fredsskadad, "пошкоджений мир". Тобто громадяни погано підготовлені до жорстокої реальності та до війни. Шведи давно сприймають свою безпеку як належне, зазначає журналіст The Guardian.

Цивільна інфраструктура

У Швеції є національна мережа укриттів, але їх бракує, нові будівлі подекуди зводяться без сховищ, а держперевірка мережі, схоже, не зможе осягнути ту кількість шелтерів, яка є. У країні 64 тисячі сховищ, де можуть поміститися 7 млн людей. Урядовий орган, який мусить проінспектувати їх усі, наразі налічує лише двох співробітників.

А, наприклад, нова лікарня Nya Karolinska, яка вважається найдорожчою медустановою в історії Швеції, взагалі не передбачає укриття.

Критичні об'єкти Швеції як загроза з боку Китаю

За даними Шведського агентства оборонних досліджень, а також за дослідженнями профспілок і бізнес-груп, підприємці у Швеції використовують критичну державну інфраструктуру, нехтуючи національною безпекою.

Крім того, як пише Guardian, Швеція з 1990-х сподівалася, що РФ і Китай стануть ліберальними демократіями, що забезпечить світовий мир і безпеку в майбутньому. Через таку віру шведські чиновники ще донедавна пропонували угоди на об'єкти критичної інфраструктури інвесторам, пов'язаним із китайським та російським урядами. Видання наводить кілька прикладів, як китайська присутність у Швеції може стати небезпечною.

  • Увесь громадський залізничний транспорт у Стокгольмі експлуатується компанією MTR, яка базується в Гонконзі та пов'язана з Комуністичною партією Китаю. Експерт з питань національної безпеки Патрік Оксанен вважає, що в КНР відомо про критично важливу інфраструктуру в столиці, а також про тунелі, які проходять під парламентом, резиденцією прем'єр-міністра, державним департаментом, королівським палацом.
  • У місті Тімре чиновниця дозволила розміщення китайського заводу з виробництва акумуляторів. А це поруч з аеропортом. Посадовиця пішла у відставку через своє необачне рішення.
  • Майже 25% усіх вітрових турбін у Швеції, збудованих з 2017 року, були створені китайськими компаніями. У разі напруження відносин з Китаєм це може поставити під загрозу енергопостачання.

Держава скута в безпековій діяльності

"Збільшення фінансування цивільної оборони та збройних сил часто підривається анахронічними правилами або децентралізованими системами, де є безліч приватних гравців і місцеві громади. Наприклад, національна залізнична мережа експлуатується 60 різними корпораціями", — пише The Guardian.

Через надмірну місцеву регуляцію державі складно запровадити якісь навіть нежорсткі безпекові заходи, призначити тренування, розгорнути військову базу тощо. До цього призвели тривала політика нейтралітету, децентралізація та дбання про спокій цивільних. Guardian навело приклади:

  • Міноборони не може просто неба випробовувати нові оборонні дрони — відомство мусить винаймати приватний спортивний стадіон;
  • місцева влада гальмує будівництво нового великого урядового центру кібербезпеки, адже для зведення паркану доведеться вирубати 5 дерев;
  • на військовій базі в місті Лінчепінг гелікоптерам заборонено проводити тренування після 15:00 п'ятницями, бо мешканці скаржаться на голосні звуки, коли люди вже чекають на тихий відпочинок після робочого тижня.

Чи знатимуть шведи, що наближається загроза? Робота ЗМІ та пропаганди

Як пише Guardian, населення Швеції нині вразливе до зовнішньої пропаганди, дезінформації та гібридної війни. З наближенням виборів в Європарламент місцеві екстремістські угруповання активніше поширюють кремлівську пропаганду, а підконтрольні РФ медіа раніше поширювали статті, де зазначалося, що уряд Швеції підтримує спалення КорануІдеться про акцію протесту 21 січня біля посольства Туреччини у Стокгольмі. Тоді ультраправий політик Расмус Палудан спалив Коран.

"Уряд також скоротив фінансування вільної преси, організацій громадянського суспільства та незалежних дослідницьких інститутів, що може ще більше підірвати здатність громадян інформувати себе про потенційні загрози", — мовиться в матеріалі The Guardian.

Що відомо про вступ Швеції до НАТО

Швеція разом із сусідньою Фінляндією прагнули стати членами НАТО після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Туреччина 28 червня 2022 року погодилася підтримати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. Три країни підписали спільний меморандум за підсумками перемовин в іспанському Мадриді.

29 червня на саміті в Мадриді країни НАТО офіційно запросили обидві країни до Альянсу. Станом на 29 липня 2022 року дві третини членів НАТО ратифікували протоколи про вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу

В серпні президент США Джо Байден підписав протоколи про вступ Фінляндії та Швеції до Північноатлантичного альянсу.

23 січня 2023 року президент Туреччини Реджеп Ердоган сказав, що його країна не підтримає заявку Швеції на вступ у Північноатлантичний альянс через акцію у Стокгольмі, учасники якої спалили Коран.

Між Туреччиною та Швецією є конфлікт, оскільки Анкара звинувачує Стокгольм у підтримці курдів, які заборонені у першій країні. Туреччина вимагає екстрадиції понад 130 підозрюваних курдів.

У червні 2023 року Швеція змінила законодавство щодо боротьби з тероризмом. 23 січня 2024 року парламент Туреччини підтримав прийняття заявки Швеції на членство у НАТО. 25 січня 2024 року Президент Туреччини Реджеп Ердоган схвалив ратифікацію членства Швеції в НАТО, підписавши відповідний документ.

Єдиною державою, яка не ратифікувала вступ Швеція, залишалася Угорщина — імовірно, за критику з боку Швеції розвитку Угорщини за уряду Віктора Орбана. 23 січня прем'єр країни Віктор Орбан запросив главу уряду Швеції Ульфа Крістенссона відвідати Будапешт задля обговорення вступу країни до Північноатлантичного альянсу.

26 січня Крістерссон заявив, що він не буде вести переговори з Орбаном щодо вступу країни до НАТО. Угорська опозиція запропонувала провести позачергове засідання парламенту для ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО, але 5 лютого голосування провалили.

23 лютого прем'єр Швеції прибув до Будапешта. Дві країни підписали угоду про постачання зброї, після чого парламент Угорщини ратифікував заявку Швеції на вступ до НАТО. 2 березня заявку підписав спікер.