ЗСУ відійшли від Авдіївки, головнокомандувач Сирський заявив, що Україна перейшла до оборонної операції, Росія, ймовірно, домовляється про ракети з Іраном. Про це, а також про військову стратегію росіян, брак боєприпасів у Сил оборони та про західну підтримку Суспільне поговорило з австрійським військовим аналітиком Томом Купером.
Чому українським військам довелося вийти з Авдіївки?
Україна отримує надто мало боєприпасів. Евакуація з Авдіївки обговорювалася в Генштабі ЗСУ ще в середині грудня, якщо не раніше. Фактично рішення прийняли вже тоді. Війська трималися, скільки могли, але без артснарядів ви не можете витримувати безперервний натиск. Іншого виходу, як відвести війська, не було.
Як добре була організована операція з виведення військ з Авдіївки?
Дуже добре. Третя десантно-штурмова бригада приблизно 60-70 годин тримала "коридор", щоб вивести 110-ту бригаду — частина за частиною, невеликими групами. Росіяни зараз повідомляють, що застали Авдіївку порожньою, що немає масової здачі українців в полон, немає величезної кількості втрат, великої кількості захопленої техніки. Здебільшого показують, може, десять трофейних танків і БТРів. Підраховують навіть знищені вантажівки, цивільні автомобілі. Ось, наскільки вони в розпачі.
Чого росіяни досягли, захопивши місто?
По-перше, символічної перемоги. Путін підтримує образ, що він, серед іншого, мовляв, ще й великий стратег і успішний полководець. Скоро вибори, і хоч всі й знають, що він переможе, Путіну все ж потрібні хороші новини.
По-друге — Авдіївка важлива з точки зору стратегічного розташування. Це місто давало українцям хорошу базу для потенційних атак у напрямку Донецька.
І нарешті, третій момент — залізниця. З району Авдіївки українська артилерія діставала до найближчих залізничних гілок на цьому напрямку. Російські збройні сили переміщують запаси, артилерію, підкріплення переважно залізницею. Тому їм було важливо відтіснити українських військових від неї.
Які наслідки втрати Авдіївки для України?
Безпосередніх наслідків немає. Росіяни могли б тепер передислокувати війська з цього напрямку кудись в інше місце. Однак проблема в тому, що під час штурму Авдіївки дві їхні бригади знищені десь на 70%, і близько п'яти-шести бригад сильно пошкоджені. Отже, вони мають поповнити ці війська "мобіками", перш ніж зможуть розгорнути їх деінде.
Головнокомандувач Сирський заявив, що Україна перейшла до оборонної операції. Що зміниться на полі бою?
Мало що — Україна захищається з 24 лютого 2022-го. Час від часу відбувалися контрнаступи, але на відносно обмежених ділянках фронту. Проте оборона зараз — поки не прибуде значна кількість боєприпасів, буде відбуватися з мінімальною артпідтримкою. Умовно, якщо у вас є п’ять снарядів на день, це означає, що ви стріляєте ними лише у разі крайньої потреби.
Також ви можете бити своїми БПЛА, та розгорнути мінні поля. Крім того, у вас є ППО, яке час від часу застає зненацька російські винищувачі й бомбардувальники. Але без суттєвого поповнення артснарядами більше Україна зараз не може нічого зробити.
У росіян теж не так багато боєприпасів, але достатньо військових і техніки, щоб провести велику операцію, проте тільки на одному напрямку. Сватове, район Кремінної, операція в Білогорівці, Сіверський Донець, поблизу Лисичанська. Але зараз вони атакують південніше — Побєда, Мар'їнка, Новомихайлівка. Саме тут у них ще достатньо військ для серйозних штурмів.
Знову пускають чутки — як-от були минулого року, мовляв, "готується черговий наступ на Київ з боку Білорусі". Цього року росіяни так говорять про Куп’янськ: "Ми збираємося наступати на Куп'янськ і йти на Харків зі сходу". Цього не станеться, бо навіть якщо в січні вони мали значну концентрацію підрозділів навпроти Куп’янська, коли ті вступали у бій, були не в змозі навіть належним чином маневрувати. У них немає сил, щоб провести серйозний механізований штурм, прорвати український фронт та дійти до Куп’янська, не кажучи вже про переправу через річку Оскіл і рух далі на захід.
Проте, чим довше триває війна, тим якість російських військ повільно, але все ж покращується. Торік в січні-лютому їм не вистачало навчених військових. Але вони щомісяця тренують 20-30 тисяч людей, тож зараз в них вже немає критичного браку військ. Армія РФ все ще не в ідеальному стані, але все ж в кращому, ніж торік.
Наприкінці минулого року президент Зеленський заявляв про побудову українських ліній оборони. Наскільки вони можуть бути ефективними?
Я знаю про частини цієї лінії захисту. Так, вона виглядає добре і круто. Але більша її частина знаходиться на 10-15, а то й більше кілометрів за нинішньою лінією фронту. Тому її добре мати, якщо щось трапиться. Вона може стати актуальною, якщо росіянам вдасться прорватися, наприклад, на захід від Новомихайлівки, або якщо вони змусять ЗСУ залишити Вугледар.
Тиждень тому західні ЗМІ повідомили, що Іран начебто надав Росії 400 балістичних ракет. Що ви про це чули?
Так, є такі чутки. Якщо це правда, тоді, звісно, це проблема. Просто сміховинно, що Захід не постачає Україні більше систем протиповітряної оборони. Зараз у вас є, можливо, чотири системи ЗРК Patriot, а вам знадобиться щонайменше 20. Чому їх не доставляють? Тому що виправдання все ще: "Українцям знадобиться рік, щоб навчитися ними керувати". Нісенітниця. Ваші війська довели, що можуть навчитися керувати такою складною системою за 8-10 тижнів.
Ваші військові працюють по 10-12 годин на день, навчаючись на Заході. І, звичайно, вони сповнені мотивації. Але наші уряди цього не розуміють. Тому це, і плюс — фантазія, що якщо Україна програє війну, Путін не буде атакувати Німеччину, або Латвію, або Естонію, або Румунію, в наступні роки, все гальмує.
Але хто їм сказав, що Путін зупиниться і почекає три-чотири роки? Уряди ЄС та США повинні зробити так само як Данія — доставити масу важкого озброєння в Україну, а потім подбати про те, щоб самім переозброїтися.
