Рада прийняла за основу законопроєкт щодо посилення соцзахисту військових. Окремим пунктом виділено недопущення сексизму

Бійчині 128-ї окремої штурмової Закарпатської бригади урочистим маршем проходять центром міста в Ужгороді, 28 грудня 2021 року. Фото: УНІАН

Верховна рада України 22 лютого прийняла за основу законопроєкт №10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист". За законодавчу ініціативу зі скороченням строку її підготовки 271 нардеп. Документ розробляла депутатська група спільно з представниками Міністерства оборони.

Про це повідомляє пресслужба українського оборонного відомства.

"Законопроєкт, який проголосовано, вкрай важливий для війська. В ньому закладено дуже багато норм, що стосуються і соціального забезпечення, і питань забезпечення гендерної рівності, і охорони здоров’я", — сказала заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова.

У разі остаточного ухвалення парламентом, законопроєкт передбачить низку пільг для військовослужбовців і спробує розв’язати певні проблемні питання соціальної сфери в українській армії.

Зокрема йдеться про:

  • надання можливості для жінок отримання одноразової відпустки при народженні дитини зі збереженням грошового забезпечення у повному розмірі;
  • встановлення можливості для поранених військовослужбовців на підставі рішення ВЛК перебувати на лікуванні за кордоном понад чотири місяці за такої потреби;
  • встановлення норм, що стосуються недопущення порушень, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі чи сексуальними домаганнями;
  • вирішення питань забезпечення кадрами у капеланській службі, з наданням дозволу брати цивільних на посади військових капеланів.

Також законодавча ініціатива запроваджує нові повноваження для держорганів з питань гуманітарної допомоги щодо обов’язкової перевірки її якості.

"Зокрема тієї, яка надається для Сил оборони – та встановлення відповідальності за невиконання заходів офіційного контролю щодо якості товарів (предметів) гуманітарної допомоги", — йдеться у повідомленні.

У Центрі з прав людини ZMINA зазначили, що у відповідному документі недопущення порушень, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі чи сексуальними домаганнями, визначені "окремим пунктом".

"Так, автори документа пропонують у розділ щодо загальних обов’язків військових у Статуті внутрішньої служби Збройних сил України додати згадку про сексуальні домагання та дискримінацію за ознакою статі. Також хочуть, щоб службове розслідування, пов’язане з дискримінацією за ознакою статі та сексуальним домаганням, проводила спеціальна комісія. До її складу мають увійти представники обох статей у рівному співвідношенні", — йдеться у повідомленні.

У травні 2023 року тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомляла, що у Збройних силах України служить 42 тисячі жінок-військовослужбовиць, а разом з цивільними працівницями — 60 тисяч. З них 5 тисяч на передовій.

Наприкінці червня 2023 року Сергій Наєв, який на той час обіймав посаду командувача Об’єднаних сил ЗСУ, інформував, що від початку повномасштабної війни Росії проти України до лав українського війська за власним бажанням було призвано понад 11 тисяч жінок.