"Крим — не бутерброд", "Росія повинна визнавати кордони України". Що Навальний говорив про Україну

Російський опозиціонер Олексій Навальний у клітці під час слухання за звинуваченням його у наклепі в Бабушкінському районному суді Москви, Росія, 5 лютого 2021 року. Фото: Babuskinsky District Court/AP

Удень 16 лютого в Росії повідомили про смерть політика Олексія Навального в колонії в Ямало-Ненецькому окрузі РФ, де він відбував покарання у справі про "екстремізм". Водночас команда Навального та його дружина Юлія кажуть, що наразі у них нема підтверджень смерті, а його адвокат вирушив до колонії встановлювати всі обставини.

З середини 2000-х Навальний перебував в опозиції до Путіна, викривав корупцію топпосадовців РФ, виступав на маршах проти фальсифікацій на виборах, намагався балотуватися на посаду президента, та врешті опинився за ґратами. Він підтримував Революцію гідності, проте не вважав, що окупований Крим треба просто повернути Україні. Хто такий Навальний та що ще він говорив про Україну — згадує Суспільне.

Що відомо про Олексія Навального

Навальному 47 років. Він народився в селищі Бутинь Московської області. Батько — ексвійськовий з Київщини.

За першою освітою Навальний — юрист, закінчив Російський університет дружби народів. Також вчився у Фінансовій академії при уряді РФ та Єльському університеті. У 1999 році одружився. У подружжя народилося двоє дітей.

Політичною та громадською діяльністю Навальний почав займатися з середини 2000-х. Був одним з засновників "Комітету захисту москвичів" — організації, що намагалася викривати корупцію на забудові столиці РФ, та куратором декількох політичних медіа-проєктів на російському телебаченні. Паралельно, як юрист, захищав у судах підприємців у процесах проти російських корпорацій.

У 2007 році Навальний доєднався до політичної партії "Яблуко". У 2011-2013 роках був одним з облич "маршів протесту" в Москві проти фальсифікацій на виборах в державну думу РФ. Тоді ж — у 2011-му, заснував організацію "Фонд боротьби з корупцією", яка займалася розслідуваннями корупційних схем російських топпосадовців. Один із найвідоміших розслідувань організації — фільми "Він вам не Димон" та "Палац для Путіна" про маєтки Володимира Путіна та Дмітрія Медведєва. Також Навальний опублікував документи, згідно з якими через корупційну схему навколо компанії "Транснефть" зникло 4 млрд доларів США, звинуватив у цьому Путіна, а керівну партію РФ "Єдина Росія" назвав "партією шахраїв та крадіїв". У відповідь у РФ проти нього відкрили першу справу.

У 2013-му Навальний балотувався на посаду мера Москви, але врешті програв представнику від влади Сергію Собяніну.

Поліція затримує російського опозиціонера Олексія Навального у Москві, Росія, 10 липня 2013 року. Навального затримали після того, як він виступив перед натовпом прихильників біля будівлі московського виборчкому, де він у той день подав документи для реєстрації кандидатом на виборах мера. Фото: AP Photo/Alexander Zemlianichenko

У 2014-му він підтримав Революцію Гідності, закликав західні країни накласти санкції на великих російських бізнесменів, а "Фонд боротьби з корупцією" Навального підготував санкційний список. Вже після захоплення російськими військами Криму, політик в одному з інтервʼю, на питання "чий Крим?", зокрема, відповів, що "Крим — це не бутерброд", щоб його "туди-сюди повертати".

Також, у 2014 році Олексія Навального та його брата Олега, судили у справі про, начебто, привласнення грошей французької косметичної компанії Yves Rocher через корупційну схему. Олега Навального суд відправив в колонію на 3,5 роки, Олексію присудили умовний термін.

У 2017 році Навальний заявив про намір балотуватися на посаду президента РФ. Проте, ЦВК Росії до виборів його не допустили — через непогашену судимість.

20 серпня 2020 року в аеропорту російського Омська Навального госпіталізували після того, як йому стало зле в літаку. Політика переправили в німецьку клініку "Шаріте" де, після обстеження зʼясувалося, що його отруїли речовиною "Новичок".

У січні 2021-го Навальний повернувся в Росію. Його арештували в аеропорту за все тією ж справою Yves Rocher. Суд відправив Навального в колонію на 2,5 роки. У жовтні 2021-го політика внесли в російський реєстр екстремістів та терористів. 4 серпня 2023 року його засудили у справі про "екстремізм" на 19 років.

З 2021-го Навальний знаходився у декількох колоніях. Останньою з них була виправна колонія №3 у селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу РФ. 16 лютого 2023-го російські ЗМІ повідомили, що там Навальний помер під час прогулянки.

Російський опозиціонер Олексій Навальний на відеозв’язку з в’язниці у Московському суді, 24 травня 2022 року. Фото: AP Photo/Alexander Zemlianichenko

Що Навальний говорив про Україну

У лютому 2012 року під час передвиборчої кампанії в Росії Навальний, тоді ще громадський діяч і блогер, прийшов на ефір телеканалу "Інтер". Він заявив, що для Росії немає більш спорідненої країни, ніж Україна. Також сказав, що росіяни й українці — "практично один народ" та зазначив, що не збирається доводити, що не існує української нації: "Та заради Бога! Нехай вона існує, і все прекрасно". На його думку, це не суперечило інтеграційним процесам двох країн.

У жовтні 2014 року Навальний в інтерв'ю "Эхо Москвы" на запитання, чий Крим, відповів: "Крим — тих людей, хто живе в Криму… Півострів був захоплений з кричущим порушенням усіх міжнародних норм, але зараз є частиною Росії й залишиться нею, і більше ніколи в найближчому майбутньому не стане частиною України. Крим — це що, бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди повертати?"

У травні 2015 року він дав інтерв’ю "Голосу Америки" та "Радіо Свобода". Тоді сказав, що "захоплення Криму було шкідливим порушенням міжнародних домовленостей" всупереч Будапештському меморандуму про нерозповсюдження ядерної зброї, але питання Криму не можна розв’язати швидко: "Стратегічно те, що зроблено з Кримом, вже не кажучи про Україну, завдасть великої шкоди Росії. І це навіть завдало колосального удару по тому самому "русскому миру", який нібито захищає Путін, тому що ми фактично не здобули нічого, крім величезної 40-мільйонної країни, де населення тепер просто нас ненавидить".

У липні 2017 року в ще одній розмові з "Эхо Москвы" Олексій Навальний заявив, що в разі обрання президентом Росії, він проведе в окупованому Криму "чесний референдум" і намагатиметься привернути до нього Україну та ЄС. Крім того, сказав, що жителі Криму постраждають, якщо на півострів не йтимуть інвестиції.

У грудні 2018 року Навальний у своєму Twitter прокоментував Об’єднавчий собор Українського православ’я, що передувало отриманню Томоса про автокефалію Православної церкви України: "Сьогодні відбудеться подія історичного масштабу. Розкол. Собор у Києві завершить створення Помісної церкви в Україні. РПЦ втратить до половини "живих" парафій. Те, що створювалося сотні років, було зруйноване Путіним і його ідіотами за чотири роки. Путін — ворог "русского мира".

У листопаді 2019-го Навальний знову в ефірі "Эхо Москвы" заявив, що "немає простих рішень" щодо Криму і знову виступив за референдум: "Безумовно, те, що сталося 2014 року, — це були незаконні речі. Але ми зайшли в ту частину політики, коли простих рішень не буває. Там є 2 млн людей із російськими паспортами. Тобто вже якийсь незрозумілий фарш. Цей фарш назад не провернеш. Тому не існує простого розв'язання кримської проблеми".

У лютому 2023 року Навальний опублікував у Facebook своє бачення "здорової" російської політики в майбутньому та написав, що він думає про війну в Україні: "Президент Путін розв'язав несправедливу агресивну війну проти України під безглуздими приводами [...] Які кордони в України? Такі самі, як і в Росії, — міжнародно визнані, визначені 1991 року. Ми, Росія, їх теж тоді визнали. Ці кордони Росія повинна визнавати й зараз". Також вважав за слушне виплатити Україні репарації за воєнні збитки та розслідувати воєнні злочини росіян.