Майже 40 тисяч повітряних тривог, 10 нових міністрів та 713 звернень Зеленського: два роки війни у цифрах

Сергій обіймає свою дружину Наталію і доньку на станції метро під час ракетного обстрілу у Києві, 2 березня 2022 року. На початку російського вторгнення метрополітен став найбільшим підземним укриттям для жителів таких міст як Київ та Харків. Фото: Aris Messinis/STF/AFP/Getty Images

24 лютого 2024 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. З тих пір пройшло 24 місяці, понад 104 тижні і 730 днів. Президент Володимир Зеленський записав 713 вечірніх звернень, в Україні змінилось 10 міністрів, а Генеральний штаб оприлюднив 1460 зведень. Суспільне зібрало основні цифри двох років війни.

39931 повітряна тривога

За даними порталу Air-alarms.in.ua, в Україні з початку повномасштабного вторгнення було оголошено 39931 повітряна тривога (станом на 10:00 24 лютого).

Найдовша з них тривала 18 годин 43 хвилини у Нікополі 18 липня 2022 року.

Середня тривалість повітряних тривог, за даними порталу, становить 59 хвилин, найчастіше повітряні тривоги оголошують у вівторок близько 12 години дня.

В Україні змінилось 10 очільників міністерств

  • 5 лютого 2024 року змінилось керівництво Міністерства у справах ветеранів України: з посади пішла Юлія Лапутіна, а тимчасовим виконувачем обов'язків став Олександр Порхун.
  • 9 листопада 2023 року Матвій Бідний став тимчасовим виконувачем обовʼязків міністра молоді та спорту.
  • 6 вересня 2023 року Рустем Умєров очолив Міністерство оборони України, змінивши на цій посаді Олексія Резнікова.
  • 28 липня 2023 року Ростислав Карандєєв став тимчасовим виконувачем обовʼязків міністра культури та інформаційної політики.
  • 21 березня 2023 року Оксен Лісовий став міністром освіти та науки України.
  • В цей же день Олександр Камишін очолив Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.
  • 7 лютого 2023 року міністром внутрішніх справ України став Ігор Клименко. Він обійняв цю посаду після загибелі Дениса Монастирського в авіакатастрофі у Броварах 18 січня 2023 року.
  • 19 липня 2022 року Оксана Жолнович очолила очолила Міністерство соціальної політики України.
  • 14 квітня 2022 року Руслан Стрілець був офіційно призначений на посаду міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
  • 24 березня 2022 року Микола Сольський став міністром аграрної політики та продовольства.

51 обмін полоненими

51-ий обмін полоненими відбувся 8 лютого. Тоді Україна повернула з російського полону 100 людей, серед них 82 оборонці "Азовсталі". А перший обмін полоненими відбувся 24 березня 2022 року: тоді було звільнено з полону українських моряків з рятувального катера, яких направили на острів Зміїний.

З моменту повномасштабного вторгнення з російського полону вдалося визволити вже 3135 захисників та захисниць.

Українські військовослужбовці, звільнені з російського полону, з національними прапорами сидять в автобусі в день обміну полоненими на українсько-російському кордоні, 31 січня 2024 року. Фото: AP Photo/Danylo Pavlov

19 засідань "Рамштайн" та 5 самітів ЄС

Перше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" відбулось 26 квітня 2022 року на контрольованій США авіабазі "Рамштайн" у Німеччині, а 19-е засідання пройшло в онлайн-форматі 14 лютого 2024 року.

П'ятий з початку війни саміт Європейського Союзу відбувся 1 лютого 2024 року. Також з початку повномасштабного вторгнення Росії ЄС ухвалив 13 пакетів антиросійських санкцій: 13-й пакет посли Євросоюзу погодили 21 лютого. Офіційно пакет має бути опублікований якраз до річниці 24-го лютого.

ЗСУ ліквідували понад 409 тисяч російських військових

За даними Генерального штабу ЗСУ Сили оборони з початку повномасштабного вторгнення ліквідували близько близько 409 010 військовослужбовців. (станом на 24 лютого 2024 року).

З техніки росіяни втратили:

  • 6534 танки,
  • 340 літаків,
  • 325 гелікоптерів,
  • 7659 безпілотників,
  • 25 кораблів та катерів,
  • 1 підводний човен,
  • 1905 крилатих ракет.

44 закордонні візити Зеленського

Президент Володимир Зеленський з 24 лютого 2022 року здійснив 44 офіційні зустрічі з міжнародними партнерами поза межами України. Перший міжнародний візит під час війни Зеленський здійснив до Вашингтону 21 грудня 2022 року. Тоді президент України зустрівся зі своїм американським колегою Джо Байденом, а також виступив на спільному засіданні Конгресу США.

З початку 2024 року Зеленський відвідав з офіційними візитами Литву, Латвію, Естонію, Швейцарію, Францію та Німеччину. 17 лютого президент України виступив із промовою на Мюнхенській безпековій конференції.

Президент США Джо Байден (праворуч) і перша леді Джилл Байден зустрічають президента України Володимира Зеленського в Білому домі у Вашингтоні, 21 грудня 2022 року. Це був перший візит президента Зеленського до США після повномасштабного російського вторгнення. Фото: AP Photo/Andrew Harnik

Україну відвідали понад 25 очільників держав

З початку повномасштабного вторгнення РФ Україну з офіційними візитами відвідали понад 25 очільників держав. Серед них президент США Джо Байден, президент Польщі Анджей Дуда, президент Франції Емманюель Макрон, премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, а також президенти Литви, Латвії, Естонії, Швейцарії, Португалії, Німеччини, Румунії, Південної Кореї, Молдови, Австрії, Чехії, Австрії, Греції, Швеції, Словаччини, Угорщини, Туреччини, ПАР, Сенегалу, Гвінеї, Гватемали, Замбії, Коморських Островів.

Лідером за кількістю візитів до України під час війни є Польща: вищі представники цієї держави з початку повномасштабного вторгнення відвідали Україну 12 разів. Друге та третє місце посідають Європейський Союз та Литва: 11 та 8 візитів відповідно. А четверте місце з пʼятьма візитами ділять між собою Велика Британія, Словаччина, Молдова та Латвія.

Загалом Україна з початку повномасштабного вторгнення прийняла 125 візитів міжнародних партнерів.

28 поштових марок воєнного часу

Перша з таких марок — "Русскій воєнний корабль, іді..." була введена в обіг 12 квітня 2022 року. А 23 лютого "Укрпошта" випустила марку до 10-річчя війни з Росією та до 2-ї річниці повномасштабного вторгнення: її назвали "І буде весна", а на марці ми зобразили найбільш відомі світлини за ці 10 років: Крим, Харків, Бахмут, Маріуполь.

З усіма марками можна ознайомитися на сайті "Укрпошти".

Новий календар свят та нові памʼятні дні

З початку повномасштабної війни Україна все більше відмовляється від російської та радянської спадщини. Зокрема з 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, а президент Зеленський 28 липня 2023 року підписав закон про перенесення дат деяких свят на державному рівні. Таким чином в Україні наразі святкують:

  • 25 грудня — Різдво Христове (замість 7 січня);
  • 15 липня — День Української Державності (замість 28 липня);
  • 1 жовтня — День захисників і захисниць України (замість 14 жовтня).
  • 1 жовтня — Покрова (замість 14 жовтня).
  • 6 січня — Водохреще (замість 19 січня).

Крім того:

  • З 2023 року 13 квітня Україна відзначає День працівника оборонно-промислового комплексу. Саме цього дня, але у 2022 році, ЗСУ поцілили ракетами "Нептун" у російський ракетний крейсер "Москва".
  • Також, починаючи з 2023 року, в Україні відзначають День медичних працівників 27 липня. Раніше це свято відзначали у третю неділю червня за радянським зразком.
  • 9 грудня 2022 року президент Зеленський підписав Указ про щорічне відзначення Дня прав людини в Україні 10 грудня.
  • З 2022 року День Європи відзначається в Україні 9 травня. Раніше свято відзначалось у третю суботу травня. 8 травня при цьому у 2023 році було встановлено Днем пам’яті та перемоги над нацизмом.
Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній очолив службу у Михайлівському соборі у Києві на Святвечір за новим календарем, 24 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

326 перейменованих обʼєктів у Києві

У столиці України з початку повномасштабного вторгнення в межах процесу декомунізації та дерусифікації перейменували 326 обʼєктів, серед яких вулиці, проспекти, площі, сквери тощо.

У листопаді 2023 року проєкт Bird in Flight створив мапу оновлених вулиць столиці: тоді їх налічувалось 287. 18 січня 2024 року у Києві перейменували ще 29 об'єктів, а 8 лютого — ще 10.

Також станом на листопад 2023 року у Києві демонтували понад 60 пам'ятних об'єктів, які пов'язані з історією та культурою РФ або СРСР.

535 компаній вийшли з Росії

Станом на вечір 23 лютого 2024 року, за даними Інституту керівників вищої ланки Єльського університету, повністю пішли з Росії 535 компаній.

Водночас 218 компаній продовжують діяльність в Росії без обмежень, 177 компаній продовжують діяльність, але не інвестують у розвиток. 157 компаній скорочують діяльність в РФ, а 502 компанії тимчасово згорнули бізнес, залишивши відкритими можливості для повернення.