НАЗК склало протокол за адмінпорушення на виконувача обов'язків голови Конституційного суду Головатого

. Фото: Михайло Палінчак/УНІАН

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол про адміністративне порушення стосовно виконувача обов'язків голови Конституційного суду України (КСУ) Сергія Головатого через те, що він ухвалив рішення в умовах реального конфлікту інтересів, про який не повідомив у встановленому порядку.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

"На розгляд до КСУ надійшла скарга, у якій заявник зазначав, що Головатий вніс завідомо недостовірні відомості до ухвали суду та наполягав на його звільненні. Не бажаючи виносити зазначене звернення на розгляд спеціального пленарного засідання КСУ, звідки воно могло потрапити до комісії з питань регламенту та етики КСУ (на підставі висновку якої Головатий міг бути звільнений), він запропонував вказане звернення до розгляду у порядку денному звичайного засідання. Процедура такого засідання не передбачає можливості скерувати звернення до вказаної комісії", — пояснили у НАЗК.

У Нацагентстві зазначили, що таким чином, бувши наділеним повноваженнями виконувача обов'язків голови Конституційного суду, Головатий убезпечив себе від можливої подальшої перевірки власних дій, за наслідками якої міг бути звільненим.

"Дії Головатого кваліфіковано за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП – порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Складений протокол направлено йому на ознайомлення відповідно до вимог ст. 257-1 КУпАП", — йдеться у повідомленні.

У НАЗК додали, що якщо суд визнає Головатого винним, то йому загрожує покарання у вигляді штрафу, а також можливого внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

"Дії судді можуть бути розцінені як вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, у зв’язку з чим суддя може бути звільнений з посади", — йдеться у повідомленні.

4 січня НАЗК повідомляло, що Голосіївський районний суд міста Києва визнав винним в.о. голови КСУ Сергія Головатого у вчиненні адміністративного правопорушення та зобов’язав його сплатити штраф. Суд встановив, що Головатий, перебуваючи на посаді виконувача обов’язків голови Конституційного суду не виконав законні вимоги НАЗК, а саме не усунув порушення вимог ст. 12 ч. 8 Закону України "Про запобігання корупції" та не надав інформації, а також копії документів, що вимагались у запиті Нацагентства від 14 вересня 2023 року. Цим він порушив вимоги Закону України "Про запобігання корупції".

Сергій Головатий виконує обов’язки голови КСУ від 29 грудня 2020 року, коли президент України Володимир Зеленський відсторонив Олександра Тупицького з цієї посади.

Що відомо про Олександра Тупицького

29 грудня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького на два місяці. Згодом Конституційний суд оприлюднив заяву, в якій назвав це рішення неконституційним і заявив, що Тупицький продовжить працювати на посаді. Тупицький оскаржив указ про своє відсторонення у Верховному Суді.

27 березня 2021 президент Зеленський скасував укази експрезидента Віктора Януковича від 2013 року про призначення Тупицького та Касмініна суддями КСУ. Але 14 липня Верховний суд скасував указ Зеленського про скасування призначення Тупицького головою Конституційного Суду. Наразі справу все ще розглядає Верховний Суд.

Тим часом 16 липня 2021 року Олександр Тупицький отримав нову підозру щодо несанкціонованого втручання в автоматизовану систему суду. 1 жовтня Державне бюро розслідувань завершило розслідування в цій справі.

Журналісти "Схем" побачили Тупицького 24 березня 2022 року у Відні поруч з автомобілем, зареєстрованим на дружину. На початку квітня ДБР розпочало розслідування незаконної втечі екссудді за кордон. Якщо провину доведуть, Тупицького очікує позбавлення волі на строк від п'яти до семи років із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю три роки.

15 травня закінчились 2022 року суддівські повноваження відстороненого голови Конституційного суду України Олександра Тупицького. Замість нього суддею призначили Оксану Грищук. 19 травня Грищук склала присягу судді КСУ.

27 травня 2022 року Тупицького оголосили в міжнародний розшук.

В липні 2022 року Подільський районний суд Києва призначив йому запобіжний захід: тримання під вартою. Це дозволить подати клопотання про його екстрадицію з Австрії, повідомили в ДБР. Тупицький підтвердив Суспільному, що перебуває в Австрії, він заявляв, що планує оскаржувати рішення суду.

Раніше повідомлялося, що українські журналісти виявили Тупицького у столиці Австрії Відні.

Що відомо про реформу Конституційного суду

1 грудня 2021 року президент Володимир Зеленський заявляв, що у реформуванні судової системи України "пишатися поки нема чим", проте вона буде завершена.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. Реформа КСУ є однією з семи вимог до України на шляху до вступу в ЄС.

Європейська комісія 17 червня 2022 року рекомендувала надати Україні статус кандидата в ЄС за умови, що надалі в країні проведуть низку важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами, корупцією та основоположними правами.

23 червня 2022 року ЄС остаточно надав Україні статус кандидата.

Венеційська комісія 23 листопада надала терміновий висновок щодо законопроєкту про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

13 грудня 2022 року Верховна Рада увалила в цілому проєкт закону №7662. За словами правозахисників, чинна редакція документа містить ризики узурпації судової влади.

20 грудня 2022 року Зеленський підписав ухвалений парламентом закон. У цей же день Венеціанська комісія опублікувала оновлений висновок щодо відповідного законопроєкту.

12 січня 2023 року в Європейській Комісії Суспільному повідомили, що ЄК повністю погоджується з рекомендаціями Венеціанської комісії щодо закону №7662 про Конституційний суд і очікує, що Україна відповідним чином приведе у відповідність свій процес відбору суддів КСУ.