Пішов виганяти окупантів з рідної землі: у Хмельницькому попрощалися з бійцем з Херсонщини

У Хмельницькому попрощалися з 34-річним військовослужбовцем Віктором Сікорським, який проходив службу у 38 окремій бригаді морської піхоти. Він загинув 1 грудня на лівому березі Дніпра, поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області, розповіла Суспільне Хмельницький сестра загиблого Ірина Малишева.

"Його жінка якраз вийшла з півторарічною дитиною на двір. І тут вона заходить в квартиру, і я чую крики. Вона кричить: "Іра, до нас принесли щось від Віті", — так згадує момент, коли родина дізналася про загибель Віктора, його сестра.

Сьогодні, 8 грудня, попрощатися з загиблим героєм до Будинку траурних подій у Хмельницькому прийшли його близькі та рідні. Сестра полеглого героя Ірина Малишева каже: вони переїхали до Хмельницького з Херсонщини минулого року.

Сестра загиблого Віктора Сікорського Ірина Малишева. Фото: Суспільне Хмельницький

"Ми не могли перебувати в окупації, бо в нього мала дитина. Дружина була вагітна другою дитиною, мала народжувати. У квітні минулого року ми приїхали сюди, у Хмельницький. Вітя одразу тут пішов до воєнкомату. Я патріотка, я завжди говорила, що нам треба захищати свою батьківщину. І він це говорив, повторював кожного разу. Казав: "Що я своїм дітям буду казати? Я ніколи в житі не буду ховатися". Його мобілізували, хоч він і в армії не служив", — розповідає сестра.

З її слів, брат знав, за кого він воює.

"Ми його проводжали, всі рідні, хто в нас тут є. І він був усміхнений. І в нього не було жодної краплни сумнівів. Він знав, куди він йде, йшов рятувати своїх батьків, йшов виборювати краще майбутнє нашої України", — каже Ірина Малишева.

Віктор Сікорський загинув від осколкового поранення, захищаючи плацдарм на лівобережжі Дніпра.

"Він загинув біля нас, буквально 70 кілометрів до нашого рідного дому в селі Добропілля Скадовського району. 25 листопада, ввечері, він пішов на бойове завдання. Перед виходом зателефонував дружині, попрощався. Сказав, щоб передала батькам, що він їх дуже любить. Напевне, відчував, що не повернеться вже. Були обстріли, якось йому так осколки пройшли збоку, там де не було бронежилета, і внутрішні органи йому заділи. Сказали, що смерть була раптова", — говорить сестра Ірина.

Прощання з Віктором Сікорським у Хмельницькому. Фото: Суспільне Хмельницький

Жінка згадує: брат був майстром на всі руки — все життя працював на тракторі, в полі.

"Він все робив — ремонти поробив батькам, собі будував хату. У нього руки золоті були, за що б не брався, все в нього виходило — і машини ремонтував, і трактор, і техніку. Перед війною ще й у школі працював, сторожем, бо треба було гроші якісь заробляти для родини", — каже сестра загиблого.

За її словами, у Віктора Сікорського залишилася дружина, дві малолітні доньки, мати та батько. Поховали воїна на Алеї Слави міського кладовища у Хмельницькому.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.