"Укрзалізниця" в листопаді перевезла рекордну кількість вантажів із початку вторгнення

Потяг "Укрзалізниці", ілюстративне фото. Фото: Мінінфраструктури/Facebook

У листопаді 2023 року "Укрзалізниця" перевезла рекордні з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 14 мільйонів тонн вантажів. Цифра включає як внутрішні перевезення, так і експорт.

Про це йдеться на сайті уряду України.

14 млн тонн упродовж листопада — це на 33,8% більше вантажів, ніж за такий самий період 2022 року.

Кількість перевезень розподілена так:

  • внутрішнє сполучення — 7,3 млн тонн (+19% порівняно з аналогічним періодом у 2022 році);
  • експорт – до 6 млн тонн (+56,2%);
  • імпорт – до 679 тисяч тонн (+35,4%);
  • транзитні перевезення – до 65,5 тисяч тонн.

Найбільша частка за листопад у загальному обсязі перевезень як всередині країни, так і на експорт — це зерно, його перевезли 3 млн тонн. Далі йдуть залізна і марганцева руди, кам’яне вугілля.

"Обсяг залізничних перевезень є одним з ключових індикаторів економічного відновлення. Зростання показників перевезень, який ми бачимо — тому підтвердження. Зокрема, надзвичайно важливо бачити підвищення експорту. За листопад Укрзалізниця має приріст у цьому напрямку більш як вполовину. Абсолютний рекорд з початку повномасштабного вторгнення", — коментує цифри міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна

Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022-го року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками ЄК, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

2 травня Європейська Комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині. 5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року.

19 липня міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у коментарі Reuters заявив, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина попросять ЄС подовжити заборону на імпорт українського зерна щонайменше до кінця 2023 року.

15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною країни ЄС. Водночас Україна погодилася запровадити правові заходи (як, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно.

Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт агропродукції з України. Керівна партія Польщі особливо прагне зупинити цей потік, оскільки її успіх на виборах 15 жовтня тісно пов'язаний із базою підтримки сільського населення, яке незадоволене збільшенням українського сільськогосподарського імпорту.

18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії про скасування обмежень.