"26-й трамвай не може їздити там, де раніше". Директор департаменту будівництва міськради — про рух трамваїв на Весніна

Трамвай №26 зник з транспортної мапи Харкова не через демонтаж колій на вулиці Весніна. Маршрут зупинився, бо нині знеструмлена гілка в Індустріальному районі уздовж вул. Лосівської — після влучання ракети по електропідстанції. Такою є версія Харківської міської ради, яку Суспільному озвучив в інтерв’ю директор департаменту будівництва та шляхового господарства Дмитро Липовий.

За його даними, муніципалітет розглядає ідею відновити трамвайний рух між метро "Київська" та Центральним парком — по вулиці Новій (з тильної сторони Іподрому). Яким бачить трамвайний рух та як ставиться до позову про демонтаж трамвайних колій на Весніна — інтерв'ю Ганні Силаєвій.

Чому у харківських трамваїв така погана репутація: часті дрифти, небажання людей ними користуватися, можливо, через незручність режиму?

Я не дуже згоден із цією тезою. Трамвай на сьогодні, не тільки в Україні, а й у всьому світі — один із найдорожчих видів транспорту. І разом з цим він є одним з найбільш екологічних , і цей той транспорт, який дає можливість перевозити якомога більше пасажирів.

Трамваї можуть рухатись відокремлено від дороги, збільшувати свою середню швидкість руху по місту. Якщо порівняти середню швидкість між, наприклад, автобусом, тролейбусом, або трамваєм, то у кожному місті вона вища за конкурентів. Він дороговартісний, бо під нього повинна бути окрема інфраструктура. Тому і сам рухомий склад на сьогодні дуже дорогий. Основні — це тролейбус, трамвай, автобус, якщо ми їх порівняємо, то трамвай — найдорожчий вид транспорту.

Трамвай на Весніна в Харкові, травень 2021 року. Фото: Суспільне Харків

А з точки зору зручності пасажирів, на якому він місці серед цих трьох?

Ми візьмемо за основу, мабуть, довоєнний період. Трамвай — у нас найулюбленіший вид транспорту, тому що, по-перше, він зручний, досить велика швидкість руху. Це попри те, що рейки в поганому стані і є дуже великі обмеження швидкості для того, щоб трамваї менше сходили з рейок. Хоча, якщо ми подивимось у 2021 році, у зв'язку з більшою увагою, що приділялася ремонту інфраструктури, то у нас кількість сходжень з рейок була набагато меншою, ніж у попередні роки.

Харків'яни люблять цей вид транспорту. У трамваїв є погана репутація у зв'язку з тими особливостями експлуатації, які є сьогодні. По-перше, недостатньо коштів, тому що, дуже великі гроші потрібні, щоб зробити високоякісну інфраструктуру і закупити рухомий склад.

А 26-й трамвайний маршрут належав до Салтівського депо? Ви як людина, яка тривалий час очолювала це депо, сумуєте за цим маршрутом? Вам його шкода?

Я люблю цей вид транспорта і люблю електротранспорт весь. За цим маршрутом сумую, але є якісь питання на сьогодні. У Харкові до повномасштабної війни щодня виїжджало в середньому 167 трамваїв. Зараз виїжджають 69 трамваїв.

Кількість трамваїв, яка була пошкоджена, а ми знаємо важку долю Салтівського трамвайного депо... Це депо повністю зруйноване, тому що воно розташоване на Північній Салтівці, кількість влучань, обстрілів там ніхто навіть не рахував, бо це вже не мало сенсу — рухомий склад, на той момент там було близько 160 одиниць техніки. З них 125 трамваїв мають разні ступені пошкоджень, 30 трамваїв знищені зовсім. Тому ситуація з трамваями на сьогодні, її дуже важко охарактеризувати, в порівнянні з тим періодом, який у нас був до повномасштабного вторгнення.

Наслідки російського обстрілу Салтівського депо у Харкові, 16 серпня 2022 року. Фото: Харківська обласна прокуратура

Це і неправильно, тому що і людей менше, і у них зовсім інші маршрути, вони по-різному пересуваються містом.

На сьогодні трамвай не може їздити в тих місцях, де він їздив раніше. Наприклад, той же 26-й трамвай: підстанція "Лосєве", яка розташована на ХТЗ, повністю знищена, там немає струму для трамвая. Другий момент — це повністю від кінцевого розворотного кола, яке на ХТЗ, і до вулиці Героїв Праці, там повністю знищена контактна мережа. Це і обстріл, і мародери — був 2022 рік активних бойових дій. Там немає дротів зовсім.

Але ж на Героїв Праці дротів теж не було, їх відновили.

Дуже великий обсяг роботи і на сьогодні фахівців не вистачає, багато людей покинули підприємства.

Але розглядається можливість відновлення руху по проспекту Тракторобудівників, чи це далека перспектива?

Це зараз — одне з найважливіших питань щодо запуску магістральних напрямів пасажирського руху. Тому що Салтівка та ХТЗ — історично у цьому напрямку був найбільший пасажиропотік. Це було і до воєнних періодів, ще тільки будувалися промислові підприємства. Там був інтервал дві хвилини, пускали по три з'єднані вагони — такий був пасажирообіг того періоду.

Дмитро Липовий під час інтерв'ю. Фото: Суспільне Харків

Чи правильно я зрозуміла, що "у нас мало трамваїв і вагонів, і мало пасажирів — давайте скоротимо якийсь маршрут", обирали і вибрали, що це буде 26-й — такого рішення не було?

Ні, це непов'язані факти. 26-й маршрут завжди користувався великим попитом у харків'ян. На сьогодні ми його б не запустили, бо немає такої можливості, немає електроструму.

І він його не змогли б відновити, тому що більше немає шматку від вулиці Пушкінської до вулиці Мироносицької на Весніна. Чи це пов'язано? Хто і коли ухвалив рішення прибрати там рейки?

Я пам'ятаю дуже добре той період, це було на початку повномасштабної війни. Той період, коли по вулицях Харкова майже не пересувалися, тому що були постійні обстріли. На вулиці Весніна було кілька прямих влучань по трамвайних рейках. Ми відновлювали там дороги, прибирали. Я пам'ятаю, коли було пряме влучання по трамвайній зупинці на перехресті вулиці Весніна, тоді там ще були рейки. Вони були вивернуті, тому що по них рухалася якась важка техніка.

Балансоутримувач прийняв рішення, там вже були зношені рейки. І якщо б навіть після усіх цих пошкоджень ми захотіли запустити трамвай, він би не зміг поїхати по цих рейках. Я вже не кажу про те, що там також була знищена вся контактна мережа.

Зняті трамвайні рейки на Весніна, Харків, травень 2022 року. Фото: t.me/saveTram26

Балансоутримувач, це КП "Міськелектротранссервіс". Але ж це все відновлюється. Ми щойно говорили про те, що на проспекті Тракторобудівників так само і контактна мережа буде відновлюватися...

Я можу вам сказати, що на сьогодні розглядається питання прокладення трамвайної гілки по вулиці Новій — це вулиця, яка розташована паралельно з вулицею Весніна. І з цього приводу місто вирішить глобально два питання: вулиця Весніна, підйом —особливо в години пік це те місце, куди краще не їхати, там можна простояти і годину, і півтори в заторі. А якщо це пов'язано з якоюсь поганою погодою, то може і більше. Тому необхідність у розширенні вулиці Весніна була актуальна вже дуже давно.

Ваші опоненти заочно вам би заперечили, що розширення вулиці не збільшує швидкість, сюди просто приїде більше машин. І далі вони все одно приїдуть у "пляшкове горло", все одно далі так само вузькі вулиці залишилися.

Немає іншої можливості. Ви праві в тому, що є вузьке "горло", але в нас це не тільки вулиця Сумська, у нас такі всі примикаючі вулиці — і Чернишевського, і Мироносицька. Це ті вулиці, які скидують потік з цього відрізка. Ми змістимо трамвай на вулицю Нову і дамо можливість рухатись більш повільно, тому що він у нас не буде учасником дорожнього руху на ще декілька перехресть.

Прокласти гілку по вулиці Новій — це проєкт, чи це вже ухвалене рішення?

Треба проводити обстеження щодо трафіку на цьому напрямку, і це дуже непроста робота. Це ідея, яку зараз пропрацьовують, але для того, щоб її поною мірою зробити, вже треба і додаткові кошти, і треба для цього залучити велику кількість фахівців, компетентних організацій, які цим професійно займаються.

Заочно вам опонують Олексій Свід і Павло Храмов, ми записували з ними інтерв'ю. Вони є позивачами у справі про трамвайні рейки на вулиці Весніна, і їхня теза така, що велика кількість людей, які з Салтівки чи від станції метро "Київська" піднялися на гору, приїхали на Весніна, що вони їдуть не в центр. А їдуть навпаки праворуч і через вулицю Дерев'янка або через вулицю Динамівську на Павлове Поле, наприклад. І що саме через вулицю Нову дійсно можна було б цей потік частково відвести. Але відвести туди машини, а не трамвай.

У Харкові багато місць, де є питання щодо трафіку і їх вирішити дуже складно. Бо це буде настільки дорого коштувати, що не матиме сенсу.

Але ж це можливо, бо я пам'ятаю перехрестя Героїв Праці і Шевченка, Жилярді. Це завжди було "пекло", і зараз там все прекрасно. Я розумію, що це коштувало космічних грошей, але все нормально. Простіше було машини відвести на вулицю Нову, ніж трамвай, бо це дорожче — машина просто поверне і поїде туди, а трамваю прибрали тут рейки за гроші, і треба буде прокладати інші колії. Це має вигляд неефективного рішення.

Якщо ми порівнюємо той стан рейок, який був на Весніна із тим, що рейки треба прокласти на паралельній вулиці, наприклад, то це один і той же обсяг роботи, обсяг коштів. Тому що рейок на Весніна — це я як експлуатант знаю, трамвай не рухається, погіршується стан, тому що є якісь погодні умови. Воно хоч якось підтримувалось, коли там трамвай рухався. Сьогодні, на жаль, це неможливо.

Коли проведуть ті роботи, дообстеження, додаткові виновки будуть, коли залучать сюди фахівців, тоді у нас буде якесь об'єктивне розуміння ситуації.

Дмитро Липовий. Фото: Суспільне Харків

Ви трактуєте професійний підхід. Але чи було так само професійно прораховане ось це рішення прибрати рейки з Весніна? Чи дало розширення цієї вулиці бажаний ефект?

Якщо б у нас був мирний період, був би той трафік на вулиці Весніна, ми б тоді з вами побачили цей ефект. На сьогодні я як транспортник розумію, що ефект є, але візуально, і у нас жителі Харкова тежі візуально дивляться на ситуацію... Я вважаю, що ефект є.

Про суд, який відбувається щодо трамваю на Весніна, позиція ваших опонентів і позивачів така, що в Генплані міста є трамвай на цій ділянці, він там мусить бути. Якою є позиція Харківської міської ради, яку ви представляєте?

Місто з рухом транспорту, з рухом пасажирського транспорту — це такий же живий організм. І ті якісь концепції, які закладені були у якомусь проєкті або якумусь плані 10 років тому, вони можуть сьогодні не бути актуальними. Тому не дуже коректно нам порівнювати те, що було закладено колись і те, що ми маємо сьогодні. Це моя особиста думка.

Позивачі у справі про демонтаж рейок на Весніна, Харків, листопад 2023 року. Фото: Олена Клименко/Суспільне Харків

Законність цього питання вирішить суд. Та процедура, яка була проведена, її виконало підприємство-балансоутримувач, були оформлені документи щодо прийнятого цього рішення і позов, який є в цьому напрямку, він буде вирішений в адміністративному суді. Тому ми з вами всі через певний час побачимо: те рішення, яке було прийняте, воно носило законний характер, або ні. Тому що ми з вами не можемо так судити, це буде ж особиста думка. Ми не можемо впливати на харків'ян зі своєю особистою думкою.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube