"Поїхав з хлопцями, щоб звільняти південь і свій Крим": історія Героя України з Криму Святослава Алексапольського

Ексклюзивно

Кримчанин Святослав Алексапольський загинув на війні, рятуючи побратима. Військовий отримав несумісні з життям осколкові поранення від касетного снаряда. Святослава посмертно нагородили званням Героя України.

Читайте цей матеріал кримськотатарською

Суспільному Крим Людмила Алексапольська розповіла про останній бій свого сина — він боронив Миколаївщину і мріяв звільнити рідний Крим.

"По батьковій лінії всі кримчани, там більше ніж 10 поколінь це кримські греки, які ще приїхали до того, як з’явилася Росія в Криму. Раніше них, мабуть, тільки скіфи з’явилися, а мама в мене українка, її предки з Миколаївської області", — розповідав Святослав про своє коріння.

Мати Героя розповіла, що він з дитинства усвідомлював себе українцем. Україномовні школи, інтернат для обдарованих дітей, шахові турніри, бокс і боротьба, захоплювався туризмом — його обрав для навчання у виші.

Святослав Алексапольський з мамою. Фото з сімейного архіву

"Він дійсно був одним з найкращих, бо він був дуже цілеспрямований, дуже ерудований. Після першого курсу він поїхав по програмі Work and Travel до Америки. Після другого курсу він перейшов на заочку, ні з ким не порадився і пішов на строкову службу. Він сказав: " Мама, всеодно буде війна з Росією і треба знати, як тримати зброю в руках", — зазначила Людмила Алексапольська.

Відомий на півострові своєю проукраїнською позицією, ультрас футбольного клубу “Таврія”, активний учасник кримського Євромайдану. Проукраїнські погляди Святослав Алексопольський не приховував навіть під час російської окупації.

"Коли я одного разу їхала з центрального ринку у Сімферополі тролейбусом і у нас там на моніторах реклама постійно якась йшла. Я якось піднімаю очі і дивлюся, що там 9 фотографій в три ряди по три і в першому ряді всередині фотографія Свята й написано Святослав Алексапольський. За кадром той голос був, що це якісь варвари, терористи і все тому подібне", — згадує мама Святослава.

Святослав Алексапольський с друзями в Сімферополі. Фото з сімейного архіву

Восени 2014-го з Криму довелося поїхати. Про три дні на виїзд попередили знайомі, які служили в СБУ і перейшли на службу до ФСБ. Спершу родина поїхала у Львів до родичів. Там Святослав долучився до "Азову". Він майже пʼять років воював на Сході. Був також десантником у 25-й та 95-й бригадах. Ще з того часу за ним закріпився позивний “Свят”.

"Коли він вже був в 95-й бригаді, він пройшов курси парамедиків за стандартами НАТО і що саме цікаве, що всі види зброї, які були сухопутні там, то він їх майже всі опанував", — розповіла Людмила Алексапольська.

Святослав Алексапольський. Фото з сімейного архіву

У 2020-му Святослав Алексапольський демобілізувався. Пішов працювати в IT-сферу, проте 24 лютого 2022-го повернувся до захисту країни.

"Він зібрав своїх хлопців кримчан і вони записалися в ТРО. Коли під Києвом все більш менш стихло, це був квітень місяць, вони поїхали до Одеси в ТРО, бо там організовувалася бригада з миколаївських, херсонських, одеських та кримських. Він поїхав з хлопцями своїми, щоб звільняти південь України й звичайно свій Крим", — розповіла мати захисника.

Дружина “Свята” Анна розповіла, що він дуже любив гори. Вони намагалися за можливості разом відпочивати в Карпатах.

“Підіймалися на Високий верх, а коли вже спускалися на підйомнику, то Свят заспівав мені "Я піду в далекі гори", разом співали "Червону руту", він це любив. Розповідав, як ще у Сімферополі з хлопцями під гітару виконували панк у дворі, сусід сварився і навіть потім прибрав лавку, щоб вони не збирались”, — каже Анна.

За її словами, під час подорожі в Карпати у 2017 році вони разом піднімалися на гору Ільзу. Тоді Святослав розповів їй місцеву легенду: що на цю гору приходять закохані пари, аби загадати бажання, щоб ніколи не розлучатися з тими, кого люблять.

Святослав Алексапольський з дружиною. Фото з сімейного архіву

Святослав вірив, що незабаром буде звільнено й Крим. В одному зі своїх останніх інтерв’ю описував, як бачить деокупацію півострова.

"Я думаю, що якщо у нас буде достатньо сил і коштів і вийдемо десь до кордонів Джанкоя, я впевнений, що якщо на той момент міст ще стоятиме, то всі, хто приїхали після 2014 року, дуже швидко "драпатимуть" цим мостом назад до Росії. А товариші, які позиціонують себе, як корінні кримчани, будуть розповідати, що вони нас чекали і як класно, що ми повернулися. У гіршому просто народ мовчатиме", — розповідав Герой України Святослав Алексапольський в інтервʼю 11 липня 2022 року.

Святослава Алексапольська нагородили посмертно. Фото з сімейного архіву

В останньому бою Святослав Алексапольський, рятуючи побратима, отримав несумісні з життям осколкові поранення від касетного снаряда. Мама згадує, як за день до цього говорила з сином.

"28-го ми з ним і з Анною говорили по відеозв'язку з Миколаєва. Він сказав: "Мама, 2-3 дні зі мною не буде зв'язку, але ти не хвилюйся". Завжди я знала, що з будь-якої ситуації Святослав вийде нормально, бо він був дуже досвідченим: він був розвідник, десантник, більше 15 стрибків з парашутом у нього", — наголосила Людмила Олександрівна.

Його кремували в Одесі. Частину праху поховали на Байковому кладовищі, іншу рідні планують розвіяти у Греції та в звільненому українському Криму. 8 липня президент Володимир Зеленський присвоїв Святославу Алексапольському посмертно звання Героя України.

Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, Viber та у Facebook