"Я не знаю, як ми живі залишились": історія військового із Запорізького напрямку на позивний "Грін"

Військовий на позивний "Грін" . Фото: Суспільне Запоріжжя

Микола Домашенко — військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади, який брав участь у звільненні села Роботине. Він пішки евакуював пораненого побратима з лінії зіткнення та продовжив штурм попри контузію. За це отримав дві нагороди. Нині разом із побратимами продовжує штурмувати позиції на Запорізькому напрямку.

Військовий Микола Домашенко, на позивний “Грін”, каже: коли поруч із ним розірвалась ворожа міна, дивом вцілів:

"Це було при першому штурмі. Біля нас прилетіла міна, 80-ка. Десь метр. Я не знаю, як ми живі залишились. Це був командир другого взводу, він біля мене стояв, і між нами прилетіла міна. Ну, нікого ні осколками. Нічого. Чуть трохи заклало вуха".
Військовий на позивний "Грін". Фото: особистий архів військового на позивний "Грін"

За понад рік повномасштабної війни на підступах до Роботиного росіяни збудували потужні укріпрайони — каже “Грін”:

"Бліндажі там по три, по чотири скати було. Що 150 калібр не пробивав. Дуби вирізали там, де і стояли, прям в посадці. Підвози в них були. Вони там завозили. Там і бетоном могли залити, машиною заїхати".

Микола розповідає, долучився до лав ЗСУ, коли в його будинок влучила російська ракета. Чоловік народився та виріс у селі Верхня Терса, Гуляйпільської громади.

Військовий на позивний "Грін". Фото: особистий архів військового на позивний "Грін"

До повномасштабної війни військового досвіду чоловік не мав. Нині працює на кулеметі:

"Коли заходили в окопи, моя задача була прикривати. Просуваються, я йду в четвірці, закріплюючим".

Аби дійти до нульових позицій та почати штурм, військові долають щонайменше шість кілометрів пішки — розповідає “Грін”:

Військовий на позивний "Грін". Фото: особистий архів військового на позивний "Грін"
"Несеш БК на собі, а плюс поїсти, води. Тяжко. Коли дощі — це взагалі дуже тяжко. По-перше: місцевість глиняна, налипає на ноги, слизько. На собі несеш багато всього, чим більше візьмеш БК, тим більше шансів вижити".

Пішки доводиться евакуювати й поранених та тіла загиблих побратимів. Адже під’їхати до позицій техніка не може, усі дороги прострілюються, а у повітрі літають російські “пташки” — розповідає військовий:

"Ми замкомбата виносили. Він був дуже поранений, відірвало ногу. Ми його евакуювали".

Нині в чоловіка дві нагороди. Золотий хрест, за звільнення стратегічно важливої ділянки фронту біля Роботиного та козацький хрест 65-ї бригади.

Нагороди військового на позивний "Грін". Фото: особистий архів військового на позивний "Грін"

ідписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram