"Головна задача — прикрити штурмовиків". Будні мінометників та десанту на східних напрямках (фоторепортаж)

Військовий однієї з десантно-штурмових бригад, які тримають оборону поблизу Куп'янська, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Батальйон "Айдар" та 3-тя окрема штурмова бригада просуваються на південь від Бахмута. Військові розповідають, під час штурмів можуть вистрілювати по 70 мін на добу, а бої інколи тривають по вісім годин. Завдання мінометників — вразити піхоту противника та прикрити свою.

На іншому напрямку, поблизу Куп'янська, десантники однієї з бригад тримають оборону, не даючи російським військовим просунутись у бік міста та навколишніх сіл.

Будні військовослужбовців на позиціях — у фоторепортажі Суспільне Новини.

Військові розрахунку протитанкового гранатомета вітаються з іншим розрахунком, який іде займати позиції на Куп'янському напрямку. На годиннику — пів на шосту ранку. Бійці прокинулись і, поки аеророзвідка шукає цілі, мають час на ранкову каву, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

До позицій противника — менше кілометра. За словами військових, тут вдалося стабілізувати ситуацію. Однак ще кілька місяців тому на цих позиціях велись активні бої. "Від нас до їхніх найближчих окопів було 100-120 метрів, ми чули як вони там кричали. Лізли до нас невеликими групами по 5-7 людей під прикриттям міномета", — пригадують десантники.

По рації передають: обстановка на позиціях 4.5.0. ("все спокійно" — ред.). У такий ранковий час військові зазвичай вже активно ведуть вогонь, але сьогоднішня тимчасова тиша — можливість випити ранкову каву. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Олександр (на передньому плані) повертається з позиції, де пробув кілька днів. Пересуватись військовим треба вночі або вранці, бо посадки постійно обстрілюються, в тому числі й авіацією противника. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Військові однієї з десантно-штурмових бригад, переступаючи між протитанковими мінами, повертаються з позиції поблизу Куп'янська, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

"Айдарівці" майже місяць на позиціях біля Кліщіївки. Бої за це село поблизу Бахмута тривали понад три місяці. Нині ж, після його звільнення і закріплення там українських Сил оборони, російські війська постійно його обстрілюють.

Військовий Михайло подає міну для чергового пострілу. Каже: для нього, як мінометника, головна задача — прикрити хлопців, які йдуть у черговий штурм. Донеччина, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Артем, мінометник батальйону "Айдар", переносить міни до вогневої позиції. Військовий пригадує бій під Вугледаром, який тривав вісім годин: "Руки й ноги боліли страшенно, але під час роботи ти цього не відчуваєш. Коли на адреналіні, години можуть пролетіти як кілька хвилин". Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Командир мінометного розрахунку, Сергій — доброволець. Воює з перших днів повномасштабного вторгнення. "Будь-який наступ — це не гра в Counter-Strike (комп'ютерна гра — ред.), де тебе вбили, а ти перезавантажився і далі в бій, — каже командир. — Все потрібно робити обережно. Але ми просуваємось і у нас перевага, бо ми на своїй землі". Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Позиція поблизу Кліщіївки, з якої мінометники "Айдару" ведуть вогонь, ще кілька місяців тому контролювалася росіянами. Командир розрахунку Євген розповідає, що подекуди тут досі можна знайти залишки російської форми, або навіть боєприпасів.

"Айдар" — один із батальйонів, які зіграли ключову роль у звільненні Кліщіївки. "Ми (мінометники — ред.) стріляємо, а відстань до ворога збільшується, тобто хлопці просуваються, а ворог відступає, — каже Євген. — Коли ми зайшли у ці посадки півтора місяця тому, вели вогонь на два кілометри, тепер — на чотири".

Мінометники "Айдару" ведуть вогонь на позиції поблизу Кліщіївки, Донеччина, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Мінометники відпочивають після стрільби. Поряд з ними на землі валяються тубуси від відстріляних мін. "Немає радості від того, що вбиваєш людей, але коли по рації передають про прицільне ураження ворога, це наче маслом по душі", — каже один із бійців. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Військові готують міну до пострілу. Михайло (на фото) каже, що побратими з "Айдару" стали для нього другою сім'єю. Чоловік родом із Кривого Рогу, де на нього чекають дружина та донька. Донеччина, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Один з мінометників намотує на міну мішечки з порохом для більшої дальності стрільби. Бійці розповідають, що найчастіша їхня ціль — піхота противника. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Мінометники ведуть вогонь із закритої позиції поблизу Кліщіївки, Донеччина, вересень 2023 року. Командир мінометного розрахунку Євген пояснює: "90% успіху мінометної справи — це маскування, а далі вже точність та злагодженість розрахунку". Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Мінометники 3-ї окремої штурмової бригади воюють на Бахмутському напрямку вже 9 місяців. Їхня задача — нищити піхоту ворога, яка намагається йти в атаку. За місяць українські військові просунулись на кілометр.

Командир мінометного розрахунку 3-ї окремої штурмової бригади з позивним "Петрович" на позиції поблизу звільненої Андріївки, Донеччина, вересень 2023 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Військові готуються до інтенсивної стрільби. Під час штурму Андріївки лише цей розрахунок вистрілював за добу 70 мін. Більшість військових з цього підрозділу — добровольці. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Руслан, мінометник 3-ї окремої штурмової бригади, веде вогонь по позиціях військових РФ в районі звільненої Андріївки. На початку вересня військовий був у відпустці й мав змогу повести доньку у перший клас. Каже: "Вона не розуміє, що її батько на війні, думає що я на службі. Вчора дзвонила і говорить: "Тату, я скучила, приїжджай вже до нас". Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне

Мінометники ховаються від обстрілу у бліндажі поблизу Андріївки, Донеччина, вересень 2023 року. Кілька місяців тому тут були позиції російських військових, які вдалось відбити вдалими штурмами. Поряд з бліндажем досі є речі росіян та відстріляні боєприпаси. Дорогою до цієї позиції — тіла російських військових та їхня підбита техніка. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне