Декомунізація пам'ятників та укриття для мистецьких шкіл. Як Київ розвиває культуру в умовах війни

Фото: УНІАН

Реалізація мовної концепції, підтримка мистецької освіти та мотивація діячів культури — пріоритети столиці в розвитку культурної сфери під час війни.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

За її словами, місто продовжує підтримувати культурну сферу та адаптувати її до умов воєнного стану. Що для цього вже зробили.

Реорганізація "Київкінофільм"

У столиці створили мережу багатофункціональних центрів "Київський культурний кластер", реорганізувавши комунальне підприємство "Київкінофільм". Тепер там можна не тільки подивитись кіно, а й відвідати художню та театральну виставу, взяти участь у благодійній акції чи майстер-класі.

Флагманом у реалізації цієї концепції став культурний кластер "Краків", який відкрили влітку на Русанівці. Це багатофункціональний простір із кінотеатром, театром, танцювальною студією та медіацентром.

Безпечна мистецька освіта та підтримка діячів культури

Місто передбачило кошти на укриття в Київській дитячій академія мистецтв імені М. І. Чембержі та Київській муніципальній академії музики ім. Р. М. Глієра. Вже завершують облаштовувати укриття в муніципальній академії танцю ім. Сержа Лифаря.

Ганна Старостенко нагадала, що для підтримки митців вдвічі збільшили премію "Київ" (з 25 до 50 тис. грн) та театральну премію "Київська пектораль" (з 15 до 30 тис. грн). Також збільшені персональні щорічні стипендії видатним діячам культури і мистецтва (з 50% до 100% мінімальної заробітної плати на місяць).

Продовження культурної деокупації

Для цього з публічного простору столиці прибрали пам'ятники генералу Ватутіну, льотчику Чкалову, Пушкіну (що на вул. Омеляновича-Павленка). Нещодавно з обеліску на Галицькій площі були демонтовані радянські символи.

Також Музей історії міста Києва реорганізував "Київський музей О.С. Пушкіна", створивши натомість музей побуту Києва 1-ї половини ХІХ століття під назвою "Садиба на Кудрявці".

Мовна концепція

Київрада схвалила Міську Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки, аби вдосконалити мовну практику киян та переселенців.

У столичних бібліотеках працює 50 розмовних клубів і курсів для "комфортного та систематичного" спілкування української мовою. Із переліком можна ознайомитися тут.