"Я став на захист держави зі своїх моральних принципів": історія бійця, який втратив на війні обидві руки

Боєць "Жмеринка" з дружиною. Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

Молодший сержант, командир відділення 83-го окремого батальйону тероборони на позивний "Жмеринка" на війні втратив обидві руки. До повномасштабного вторгнення працював інженером електромереж у Збаражі на Тернопільщині. Захисник родом із Житомирщини.

За його словами, після початку повномасштабної війни до військкомату пішов через два дні.

"Це усвідомлений вибір, усвідомлений вибір захищати Україну. Це геройсько, це вище слів. Ти розумієш, що можеш загинути, що ти можеш залишитися інвалідом, але ти усвідомлюєш та радієш від того, що ти робиш цю роботу, що від тебе багато чого залежить. Я став на захист держави зі своїх моральних принципів. Захист свого будинку, захист своєї сім’ї – іншого вибору не було".

Захисник "Жмеринка". Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

Боєць каже, його підрозділ прийняв бої в кінці серпня минулого року поблизу міста Ізюм на межі Донецької і Харківської областей.

"Ми допомагали в боях за Краснопілля, потім Дуби, потім уже ближче на Харківщину переводились. Завданням стояло, щоб п’ять днів допомогти утримувати позиції, а потім відходити. Оце на четвертий день ми помітили, що ворог підходить. Почався стрілецький бій, ми відкинули їх і вони почали артилерією нас розстрілювати".

Військовий розповів, як отримав поранення.

"У цьому бою я й отримав поранення від міни. Прилетіла міна, розірвалася, уламками посікло мені обличчя, руки. Прибіг медик, наклав мені турнікети, вколов знеболююче. Я його прошу: візьми мене за бронежилет, зведи мене і я добіжу до опорного пункту. Погодився. Я біг, по дорозі злетіла каска. І мене вже тоді хлопці прийняли".

За словами "Жмеринки", коли його евакуйовували з поля бою, він кілька разів втрачав свідомість через крововтрату.

"Я прийшов до тями вже в Харкові в реанімації. Після четвертої години я зрозумів, що в мене рук не буде через те, що некроз. І це точно буде, що дві руки ампутують".

Захисник втратив на війні обидві руки. Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

Потім у бійця було лікування в Києві та реабілітація на Львівщині, яка триває досі. Чоловік каже, завжди поряд з ним дружина.

"Вся робота фізична на дружину, на батьків. І вона все робить – зуби чистити, бриття, догляд. Це все на дружині".

Дружина бійця втирає йому обличчя після вмивання. Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

"Нехай нам не легко, але все одно добре, що він біля мене. Я дуже сильно хотіла, щоб він був біля мене. У нас є донечка. Тільки один мінус, що він зараз на реабілітації, донечку з собою взяти не можемо, бо постійно в роз’їздах, а так ми з сім’ї черпаємо всю енергію", – розповіла дружина бійця Ірина.

Дружина бійця Ірина. Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

Захисник розповів про свої плани на майбутнє.

"У мене є чіткий план по житті і я рухаюся згідно того плану. Перше, зробити протези механічні, далі – біонічні закордоном. Є велика ціль – захистити державу свою, захистити родини, сім’ї. А інша ціль – боротися, щоб далі увійти в соціум. Щоб далі можна було працювати, жити, приносити користь, усміхатись".

Захисник "Жмеринка" з дружиною в лікарні. Фото: 105 окрема бригада тероборони ЗСУ

Читайте також