Українські аграрії цього року збирають непоганий урожай зернових та олійних культур, але потрібні коридори для експорту. Інакше фермери, які не змогли продати продукцію, будуть зменшувати посіви певних культур.
Про це в етері телемарафону "Єдині новини" сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, російські бомбардування портів великої Одеси, портів Дунаю, відповідно це вносять дисбаланс української продукції на міжнародні ринки, а отже фактично світ недоотримує те, на що розраховує.
"І як наслідок ми маємо вже здорожчання частково цін на зернову олійну групу понад 5%. За прогнозами аналітиків, якщо ситуація буде продовжуватись в такому форматі, тобто коли Україна не буде мати можливості виходу до Чорного моря, ціни фактично можуть зрости ще більше ніж на 15%. Тобто ми повертаємось в ситуацію початку повномасштабного вторгнення", — сказав експерт.
Марчук зазначив, що така ситуація несе загрозу для особливо бідних країн Африки, Азії та Близького Сходу.
За його словами, станом на сьогодні українські аграрії збирають добрий урожай.
"Динаміка подекуди навіть краще ніж у 22 році. Завдяки сприятливим погодними умовами маємо регіони, де показники збирання по пшениці є досить хорошими. Ми будемо в цьому сезоні мати зернових олійних культур в межах 70 млн тонн. У минулому сезоні було зібрано трохи більше ніж 78 млн тонн", — сказав Марчук.
Однак, за його словами, щоб все експортувати, потрібні коридори, інакше виникне ситуація, коли через 1-1,5 місяця буде стартувати підготовка до посіву озимих культур, а в товаровиробників будуть забиті склади своєю продукцією, яку вони не можуть продати.
"У них не буде обігових коштів, а отже вони будуть зменшувати потенціал засіювання пшеницею чи ріпаком. Наголошую, ціни на ріпак, пшеницю дуже сильно просіли через неможливість здійснювати експорт. Отже, буде чи перегляд посіву культур, чи взагалі відмова засіювати", — зазначив економіст.
Що відомо про вихід РФ із зернової угоди
Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Чорноморська ініціатива увійшла в історію як важливий дипломатичний успіх і пообіцяв обговорити продовження угоди з президентом РФ.
Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн назвала цинічним кроком вихід Росії з "зернової угоди".
Президент Володимир Зеленський повідомив, що направив офіційні листи президенту Туреччини Ердогану та генсеку ООН Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу "зернової угоди" або її аналога в тристоронньому форматі.
25 липня у Головному управлінні розвідки Міноборони України заявили, що відповідно до закритої доповіді для вищого російського керівництва Росія розробила план для зриву роботи Чорноморської зернової ініціативи.
28 липня у Санкт-Петербурзі президент Єгипту закликав Росію відновити зернову угоду.
Країни Перської затоки також виступили за продовження "зернової угоди". Генсек Ради співробітництва країн Перської затоки заявив, що регіон виступив за відновлення угоди про експорт зерна через Чорне море.
