"Маємо будувати інфопростір, який допомагатиме боротися з війною". Андріана Костенко про ІПСО, наративи та фейки РФ

Ексклюзивно
Андріана Костенко. Фото: Суспільне Суми

Як давно та які саме наративи Росія поширює про Україну, як розпізнати фейк та про найпоказовіші приклади дезінформації за період повномасштабної війни розповіла політична експертка Андріана Костенко.

- Як давно існує пропаганда, яка змогла переконати росіян, що розв’язати війну проти сусідньої держави необхідно і нормально? Я знаходила дослідження від американського аналітичного центру Atlantic Council, за даними якого у 2022 році напад на Україну підтримували понад 70% росіян.

- Якщо взяти історію з 1991 року, то ми бачимо певну трансформацію в інформаційній політиці РФ. До 2000-х років їх інформаційна машина була спрямована на внутрішнього споживача, там можна було побачити альтернативні точки зору. З приходом Володимира Путіна, поступово російські медіа стають частиною пропаганди та інформаційної асиметричної війни. Вже систематично інформаційну війну проти України розпочала Росія з 2004 року, коли фактично Путін програв вибори в Україні. До 2010 року ми спостерігаємо, що вони дуже м’яко нав’язували певні наративи проти України та намагалися переконати українців, що росіяни та українці – це братні народи, які мають спільну історію, культуру і Україна не може бути частиною Європи, бо ми є частиною слов’янського народу, руського миру.

- На чому тримається російська пропаганда, ідеологія?

- По-перше, це міфи. Навіть те, що спадкоємцем Київської Русі є Росія. Це маніпуляція історичними фактами. Адже ми знаємо, що у V столітті був заснований Київ, а у XII – Москва. Потрібно відрізняти пропаганду від інформаційної війни. В Україні проводиться інформаційна війна. Пропаганда – частина будь-якої державної політики. В основі пропаганди може бути позитивна мета. Прикладом я наведу пропаганду Володимира Зеленського: "Єдиний народ незламної країни". Ця пропаганда спрямована на об’єднання людей. У Росії, швидше за все, здійснюється не стільки пропаганда, скільки інформаційна війна в Україні, аби розколоти українців, аби поширити зневіру, розчарувати і розколоти союз із західними державами.

- Російська пропаганда та ІПСО – у чому різниця?

- Це цілеспрямована політика, яка є частиною як правило військової операції. Вороги, коли розуміють, що вони будуть відходити, запускають інформаційно-психологічну кампанію на населення, аби налаштувати його проти ЗСУ, проти української влади. Або, наприклад, коли плануються військові операції, вони завжди підкріплюються інформаційною компанією. Пригадайте перший тиждень повномасштабного вторгнення у Сумській області. Поширювалася ІПСО, аби дезінформувати, налякати людей. Наприклад, всім роздали зброю і зараз ці люди будуть нападати на мирне населення. Не пояснювали, що це один із кроків, щоб захистити. Іншого, можливо, варіанту не було, щоб захистити нашу область.

- Якщо говорити про наративи: "бандерівці", "пригнічення російської мови", "нацисти". Які такі показові приклади їх поширення?

- Я би почала з 2014 року, коли Росія своєму народу намагалася аргументувати анексію Криму. Путін пояснював, що Крим – це російські землі. І про те, що частина територій України була подарована Леніним чи ще кимось через неправильну політику Радянського Союзу і Україна не має історичних причин претендувати на ці землі. Або, наприклад, і обґрунтування початку повномасштабного вторгнення, і свого часу початок воєнних дій на Донбасі – це, власне, про те, що вони захищають російськомовне населення. Є відверті фейки, які з’являлися в 2014 році про розп’ятого хлопчика в Слов’янську. Це відверто придумана історія, аби залякати. Розповсюджувалася інформація у 2022-2023 році про те, що нацисти, коли звільняти території сходу, вони будуть брати в раби собі російськомовних. Або про те, що все населення на звільнених територіях буде піддаватися репресіям з боку українців. Цей наратив активно поширюється на окупованих територіях, аби люди негативно сприймали процедуру звільнення.

- Які наративи стосовно України намагається розповсюджувати Росія серед іноземців? І як це може впливати на хід подій в Україні?

- Перший такий наратив, який поширювався у західних медіа, що Україна і Росія мають нерозривні вузи. Фактично про те, що Росія має право визначати геополітичне і політичне майбутнє України. Тобто, що Україна не є частиною західного світу, велика частина суспільства підтримує союз з Росією. І відмова в 2009 році у перспективі України вступу в НАТО була спровокована тим, що РФ вдалося поширити цей наратив.

Другий наратив про те, що Україна є корумпована країна, немає змісту вкладатися в реформи, будь-які реформи не будуть мати жодної перспективи. Це обмежувало підтримку України з боку західних союзників.

- Ви разом із колегами створили великий матеріал, де проаналізували російські фейки, починаючи із 1991 року. Розкажіть, будь ласка, про цю роботу.

- Це дослідження особисто мені допомогло впоратися з певними емоціями на початку повномасштабної війни. Ми почали його писати в березні 2022 року. Фактично в перший тиждень повномасштабного вторгнення до нас звернулася колега з фонду Фрідріха Еберта Олена Давліканова і запропонувала розглянути. Ми із задоволенням взялися з командою проаналізувати наративи, які поширювалися в медіа: українських, російських і західних з 1991 по 2023 рік. І як ці наративи впливали на образ України. Ми помітили про системність роботи російської інформаційної машини проти України. Помічали, як Росія "підчищає" деяку інформацію з 2000 року і до сьогодні. Бачили якусь інформацію, яка збереглася в західних медіа, а у РФ було складно навіть в архівах це знайти. Видно, що їх спецслужби видаляють небажану для Путіна і для його режиму інформацію.

Фото: Суспільне Суми

- Візьмемо три часових відрізки: 1991-2000, до 2014 року і до 2023. Якось наративи відрізняються?

- Акценти змінюються. Я кажу про асиметричну інформаційну війну – різні наративи в різних медіа поширювалися по-різному. До 2000 року в РФ і частково в Україні поширювалася ідея, що Росія та Україна – це окремі держави і кожен має право на незалежність. Про це говорив Єльцин, українські політики. Говорили, що наша задача – це вибудовувати відносини незалежних держав. Більш агресивна інформаційна політика почалася у 2000-х роках, коли прийшов до влади Путін. Він поширював ідею, що Україна – так, це незалежна країна, але їй вигідна співпраця саме з Росією. Це братні народи, де Росія є старшим братом. Більш агресивна політика почалася у 2004, а далі у 2014, коли експлуатувалися навішені ярлики про нацистів, нелегітимну владу, ненависть до всього російського. Хоча ми розуміємо, що навіть після 2014 року, частина людей лояльно ставилася до Росії. Інформаційна кампанія на заході трішки по-іншому працює. В Україні зараз менше, а в Росії більше, суспільна думка формується згори. На заході ж люди впливають на політиків. І, якщо у суспільстві спрямувалася ідея підтримки України, то політикам нічого не залишається, як давати таку підтримку. Важливо утримувати ідею про необхідність швидкого, безкомпромісного завершення війни. Бо насправді, РФ ще вдається поширювати в західних медіа наратив, що Росія не може програти: це ядерна країна, а ядерна країна ніколи не програвала.

- Які тенденції спостерігаємо в українському інформаційному просторі?

- Дуже часто Кравчук, Кучма обґрунтовували відмову від ядерної зброї або від флоту, питання навколо Криму тим, що Україна і Росія не повинні воювати між собою. Починаючи з 2004 року активно впроваджувалися розкольницькі настрої: розкол суспільства на західну і східну Україну, на проросійські і прозахідні. Дуже мало меседжів було об’єднавчих. Було мало меседжів про певну стратегічну ціль, національну ідею України, дуже мало говорили саме про нашу національну ідею. Ми не намагалися через системну інформаційну політику формувати образ нашої держави на міжнародній арені. Образ України створювався агресивною інформаційною політикою Росії.

- За період повномасштабного вторгнення, яка інформація від російських ЗМІ вас обурила найбільше?

- У перші дні повномасштабного вторгнення у Сумах була велика кількість іноземних студентів. На центральних каналах РФ поширювалася інформація, що їх взяли в заручники.

- Як убезпечити себе від російських фейків?

- Думати, контролювати свої емоції. Шукати декілька джерел інформації. Ми точно розуміємо, що ця несправедлива війна завершиться нашою перемогою. Але для цього потрібно не зважати на ту велику кількість фейків і дезінформації, інформаційних операцій, які вчиняють наші вороги. Ми маємо будувати навколо себе той інформаційний простір, який має допомагати нам боротися з війною.

Читайте Суспільне у Telegram

Долучайтесь до нашої спільноти у Viber

Підписуйтеся на наш Instagram