Підрив росіянами Каховської ГЕС, окрім іншого, затопив десятки гектарів полів. Через це в ООН попереджають про зростання цін на продовольство. Що буде з овочівництвом півдня, якими будуть ціни на овочі цього року, чи вдасться аграріям півдня адаптуватися до нових реалій — про це Українському Радіо розповів Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Як аграрії можуть перебудуватися після техногенної катастрофи
Через дії країни-агресорки ми зазнаємо великих втрат. Особливо це стосується лівобережної частини Херсонщини і частини Запорізької області. У цих регіонах багато років зрошували землі, аграрії самотужки інвестували у поливні системи. Воду брали з Каховської ГЕС завдяки роботі Північно-Кримського та Каховського магістрального каналів.
Товаровиробники говорять, швидко розпочати роботу на полях після деокупації буде неможливо. Без води неможливо вирощувати зернові, олійні культури та овочеву групу. Окрім того, відсутність вологи у повітрі буде призводити до ще одного негативного явища — пилових бурь. Немає зволоження і вони будуть забирати увесь родючий ґрунт. До того ж без поливу ґрунти зазнаватимуть корозії.
Каховською ГЕС послуговувалися не лише виробники-аграрії, а й частина промисловості. Після того, як вода зійде, залишиться замулення із вмістом великої кількості металів, які потраплятимуть у землю. Тому ніхто не береться робити висновків, скільки знадобиться часу, щоб відновити аграрні показники, які були в цій частині України. Робити агрохімічні аналізи ми зможемо лише після деокупації.
Ліву частину ми не контролюємо і не знаємо, яка там ситуація. Що стосується правобережжя, то, за даними Міністерства аграрної політики, затоплено десь 10 тисяч гектарів землі, а це означає, що постраждає 100 тисяч тонн урожаю зернової групи.
Що вирощували на півдні
Україна завжди у сільському господарстві орієнтувалася на експорт. Вирощували традиційні пшеницю, кукурудзу, соняшник, ріпак, сою. Вирощування нішевих культур не мало масового характеру. І дуже важливий сегмент — овочі. До повномасштабного вторгнення значну частину борщового набору постачали саме з Херсонщини, ранні овочі — з Запорізької області.
Окупація призвела до того, що протягом 2022-23 років зросли ціни на овочі. Але на сьогодні є перспектива, що овочів буде більше і цінова позиція спадатиме. Товаровиробники з Одещини, Київщини, Львівщини, Дніпропетровщини, Закарпаття, розуміючи прогалину через тимчасову окупацію, почали вирощувати той самий борщовий набір. У середині липня почнуть з’являтися овочі з відкритого ґрунту, тому цей сезон буде забезпечений за всіма категоріями. Ми вже спостерігаємо сезонний фактор на огірки — ціни знизились з 90 до 40-50 гривень за кілограм.
Про овочівництво на півдні після підриву Каховської ГЕС
Товаровиробники кажуть, альтернативи води, крім Каховської ГЕС, немає. Тільки після того, як відновлять можливість здійснювати водозабір зможемо говорити про часткову роботу з вирощування усіх груп зернових та овочів. Інженерні фахівці прогнозують, що за належного фінансування відновити Каховську ГЕС можна буде десь за п’ять років. А щоб вийти на довоєнні показники після деокупації, аграріям знадобиться 2-3 роки. Тож у сукупності піде десь вісім років, щоб почати частково повертатися до аграрного виробництва.
Що може зникнути з полиць магазинів та як зміняться ціни
Найбільший фактор впливу був у 2022 році. У 2023-му він знижується через те, що більше товаровиробників почали спеціалізуватися на овочевій групі.
Щодо зернових, то цей фактор на території України не має великого значення, бо зернові вирощувалися здебільшого на експорт. До війни це було 3-4 млн тонн зернових та олійних, які продавалися на зовнішні ринки. Тому продовольчій безпеці України нічого не загрожує. Єдине можемо констатувати, що того південного смаку помідора, огірка чи кавуна буде набагато менше. Після деокупації Херсонщини болючою темою залишиться розмінування територій, адже поля заміновані та всіяні снарядами.
Чи може аграрний бізнес у затоплених регіонах перекваліфікуватися
Ми про це активно думаємо, адже потрібно буде повертати людей та економіку. Важливо мати системні програмні дотації від міжнародних партнерів. Можливо, аграрії зможуть перекваліфікуватися і вирощувати продукцію не на відкритому ґрунті, а створювати теплиці, наприклад. Або вкладати кошти у буріння свердловин з прісною водою.
Багато аграріїв з тимчасово окупованих територій пішли на фронт, бо втратили все. І кажуть: єдине, що можемо робити, це захищати країну. Після деокупації Україна має відбудувати ГЕС, тому що економіка цього регіону має бути сильною. А сильною вона може бути тільки за рахунок води.
