Сьогодні, 11 травня, з Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" виписали 18-річного Олега Шевченка. Він став першим пацієнтом, для якого донора знайшли в Українському реєстрі донорів кісткового мозку. Трансплантацію провели 6 квітня.
Як повідомляє кореспондентка Суспільного Юлія Коршенко, провести хлопця прийшов медичний персонал "Охматдиту", поруч була його мама. Олег отримав від свого анонімного донора листа.
Олег Шевченко з Павлограда на Дніпропетровщині. У серпні минулого року йому діагностували апластичну анемію, тобто порушення кровотворної системи.
"Йому було погано. Він втрачав свідомість, в нього була задишка, дуже він погано ходив, йому було важко, він дуже втомлювався і переливання крові в нас була три, а то і чотири рази на тиждень", — розповідає мама Олега Ірина Токар.
Спочатку хлопець лікувався у Дніпрі, у столичному "Охматдиті" з березня цього року. Врятувати його могла тільки трансплантація кісткового мозку. Проблема була в пошуку донора. Проте Олег став першим в Україні пацієнтом, якому підібрали донора з українських реєстрів, розповіла лікарка-гематолог Ольга Дащаковська.
"Донор — відома людина, ми спілкувалися на обстеженнях, на самій здачі клітин. Звичайно, це таємна інформація, його прізвище ніхто не знає, це лише код. Але ми з ним спілкувалися. Мотивація, як і у в кожної свідомої людини, допомогти іншому без ніякої вигоди, але врятувати чиєсь життя", — каже лікарка.
За її словами, сама трансплантація тривала близько трьох годин і пройшла успішно, без дискомфорту для пацієнта.
"Зазвичай, перед тим, як виливати клітини (стовбурові — ред.), нам треба знищити старий кістковий мозок, який не функціонує правильно, або виробляє злоякісні клітини, або вже не виробляє їх. Це зазвичай 7-8 днів хіміотерапії дуже потужної. Це сублетальні дози, які мають повністю знищити кістковий мозок. Лише після цього ми маємо перелити нові клітини, які мають прижитися. У цей день пацієнт може відчувати дивні відчуття, по типу холоду, або якогось запаху, бо в самих клітинах є консервант, який дозволяє їм жити за межами організму", — розповідає Ольга Дащаковська.
Після виписки Олег Шевченко має продовжувати дотримуватися режиму і суворої дієти, йому не можна їсти солодкого, мучного, молочні продукти. А ще протягом 100 днів він має двічі на тиждень приходити на огляд в лікарню, здавати аналізи. Тому повернутися в рідний Павлоград хлопець поки не може.
Він розповів Суспільному, що продовжить навчатися в університеті на юриста. Але найперше — хоче просто відпочити, виспатися і прочитати листа, який написав його донор. З ним Олег мріє познайомитися, але зможе це зробити не раніше, ніж через 2 роки.
"Обійняв би його спершу. Сказав би "дякую велике". Поговорили би. На початку я б мовчав взагалі, просто подивився б на нього. Він мені життя врятував", — каже Олег Шевченко.
