Щоранку на зупинці поблизу Луцької автостанції №1 збираються пенсіонери із сумками, відрами та рюкзаками, які прямують на заміські городи.
Суспільне розпитало дачників про шлях за місто, користь і складнощі дачного сезону.
Шлях на дачі
Охочих дістатися автобусом у Гаразджу – чимало. Люди вишикуються в чергу на автобус.
Часто автобус їде за місто переповненим, каже дачниця Людмила Приємська: "Не влазили вчора всі. Напихають як оселедців".
Пасажирка автобуса Софія Вовк розповіла, що на дачу їздить, щоб оздоровитися і відпочити. "Що маємо тут в місті робити? Там хоч поїдемо, то свіже повітря, відпочинемо, щось посадимо. Звичайно це не вигідно, бо дорога дуже дорога", – говорить жінка.
Як розповів Суспільному водій маршрутки Олександр, переповнений автобус був лише тоді, коли до дачників додалися пасажири, які їхали на міське кладовище. Вартість дороги до Гаразджі – 20 гривень. "20 кілометрів – 20 гривень. Це не дорого", – додає керманич.
Дорога з Луцька до дачного масиву займає менше години.
Дачні клопоти
Від автобуса до своїх ділянок та городів дачники йдуть пішки. Більшість з них – пенсіонери.
Анатолій Вовк каже: коли приїздить на дачу, одразу йде дивитися як підступила вода з місцевого ставка до його ділянки. Додає: з ділянки тепер видно як нерестяться карасі, але набридають бобри, які нищать дерева.
На дачному масиві – чимало тварин, – каже дружина Анатолія – Софія Борисівна. Подружжя на ґанку завжди чекає кіт Васька.
Хоч насіння здорожчало і роботи біля овочів багато, але як показали цьогорічні високі ціни на городину, то працювала біля неї недаремно, каже пенсіонерка.
"Цибулю на зиму посадила. Гарна вже, велика, можна рвати. Суниця в мене є, посапала вже і часничок зимовий. Ще в мене ківі з насіння вирощене. Огородила від кота, бо він його дуже їсть. Йому біля нього аж не знаю, що робиться", – розповідає Софія Вовк.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.