Чорнобильська катастрофа у цифрах та спогадах: якою її пам'ятають ліквідатори з Рівненщини

Вертоліт проводить дезактивацію території енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС ім. В. І. Леніна / Київська обл., 1986 р. Автор зйомки В. Зуфаров. Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

26 квітня 2023-го минає 37 років від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. У 1986 році під час експерименту на 4-му реакторі ЧАЕС сталися два вибухи. У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяли понад вісім тисяч жителів Рівненщини. До Дня пам'яті Чорнобильської трагедії Суспільне у цифрах, спогадах та меморіалах розповідає про цей день.

Чорнобильська катастрофа у цифрах

У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь 8,5 тисяч жителів Рівненщини, повідомив голова обласного об'єднання Союзу організацій інвалідів України Віктор Ольховик.

Вид зруйнованого енергоблоку № 4 Чорнобильської АЕС ім. В. І. Леніна. Київська обл., 1986 р. Автор зйомки В. Репік. Фото: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

Станом на 2023 рік в області живе понад три тисячі ліквідаторів аварії на ЧАЕС, — повідомила голова правління обласного об'єднання "Союз Чорнобиль України" Ольга Кратюк. За інформацією департаменту соцзахисту, майже 800 людей з області працювали безпосередньо у зоні відчуження.

Станом на 2023 рік на території Рівненщини проживає 306 тисяч людей, які мають статус, пов’язаний з Чорнобильською аварією.

Чорнобильська катастрофа у спогадах

Рівняни Павло Бречко та Валерій Пурій були серед тих, хто у Чорнобилі боролися з наслідками аварії на атомній електростанції. Своїми спогадами ліквідатори поділилися з Суспільним.

62-річний Павло Бречко в зону відчуження потрапив на початку 1987 року. На той час йому було 27 років.

Фото: архів Суспільного / м. Рівне, квітень 2022 року

"Я в січні 87-го року пройшов медкомісію, з військкомату прийшла повістка, в лютому поїхав туди, з 15 лютого по 20 липня там знаходився в самому полку", – розповів Суспільному у квітні 2022 року ліквідатор.

Фото: архів Суспільного

Разом з товаришами він зрізав та закопував радіоактивні дерева.

На фото Павло Бречко. Фото: архів Суспільного

"Виконував всі роботи, але безпосередньо в зону я маю 24 виїзди. На мою долю припав "рудий ліс" – це перша хмара така, найпотужніша після вибуху накрила сосновий ліс", – пригадав Павло Бречко.

Він повернувся у Рівне через пів року, одружився, потому з'явилося двоє дітей.

"Зрозуміло, що воно без сліду не вплине, говорити про своє здоров'я, порівняно з тим, що мають мої товариші по Чорнобилю, то ще в мене, слава Богу, обійшлося. Але не обійшлося моїм дітям, в мене діти родилися після Чорнобиля. Діти народилися, можна сказати, що без імунітету: де яка болячка, скільки хвороб було", – пригадує ліквідатор.

Валерій Пурій на момент аварії працював пожежником.

Фото: архів Суспільного / м. Рівне, квітень 2022 року

"Дуже велика маса людей і кудись їде, і всі люди збуджені, і перелякані. І оце так накладає на мене і такий негатив, знаєте, все відчувається, що тривожно і погано. Ми ще не знали і не осягнули, ми ще станції не бачили, маса людей навпроти нас їде", – пригадав Суспільному у квітні 2022 року Валерій Пурій.

Влада, за словами чоловіка, казала, куди їдуть ліквідатори. Втім пояснювала це "невеличким технічним інцидентом".

Загалом у Чорнобилі Валерій Пурій пробув 92 дні. Його загін контролював пожежну безпеку, боровся з мародерами та вимірював рівень радіації довкола четвертого енергоблока.

"Дуже образливо, що коли треба було, як країна сказала, партія, країна сказала "треба" – ми майже всі пішли, бо ж треба було. Дуже багато людей повмирало, я похоронив майже всіх побратимів, з якими я відбував вахту. Мало хто залишився", – додає чоловік.

Герш Фраєрман – також один з тих, хто ліквідовував наслідки вибуху на четвертому енергоблоці.

На фото Герш Фраєрман. Фото: архів Суспільного, урочище Сосонки на Рівненщині, листопад 2022 року

"Я 72 дні відпрацював на даху. Ми збирали уламки й стрижні. Скажу так: стрижні настільки були радіоактивні, що коли ми навіть у свинець закатували, а потім в бетон в стакан, він все одно не підлягав вимірюванню", – пригадує Герш Фраєрман.

У квітні 1987 року рівнянин Микола Гайбонюк відправився у зону Чорнобильської АЕС. Там він з іншими бійцями захоронював Рудий ліс.

На фото Микола Гайбонюк. Фото: Суспільне Рівне / м. Рівне, квітень 2023 року

У день 36-х роковин трагедії, у 2022 році голова правління ГО "Рівненські ветерани-чорнобильці" розповідав Суспільному, які дози радіаційного опромінення допускали тоді й прокоментував поведінку російських військовихРосійські війська захопили ЧАЕС у перший день вторгнення 24 лютого 2022 року, зайшовши зі сторони Білорусі.Солдати РФ окопували та облаштовували блокпости у Чорнобильській зоні відчуження, зокрема, у радіоактивному "Рудому лісі". у радіоактивному лісі:

"Ці орки, їх загнали туди. Вони пройшлися всією технікою через зону, підняли ґрунт, пилюку, рівень радіації піднявся. Ми працювали 20-25 хвилин на день, а вони місяць сиділи там, спали, ночували, їли, набирали той пісок радіоактивний в мішки, робили кладки та бліндажі".

Чорнобильська катастрофа у меморіалах

У Рівному постамент Жертвам Чорнобиля встановили до 15-річчя аварії на ЧАЕС у 2001 році на розі вулиць Симона Петлюри – Івана Мазепи. Автор монументу – рівненський архітектор Микола Закревський.

Постамент Жертвам Чорнобиля. Фото: архів Суспільне Рівне

Щороку, у День пам'яті Чорнобильської трагедії, ліквідатори та їх близькі приходять до скверу, щоб вшанувати пам'ять полеглих учасників ліквідації наслідків аварії.

З 2019 року монумент почав руйнуватися. Тоді голова правління громадської організації "Рівненські ветерани-чорнобильці" Микола Гайбонюк звернувся до міських депутатів з проханням виділити гроші на його відновлення.

Фото: архів Суспільного / квітень 2019 року

У 2020-му році розробили проєктно-кошторисну документацію, а у 2021 році з міського бюджету на реконструкцію виділили майже 1,2 млн грн. З початком повномасштабної війни Росії проти України реконструкцію призупинили.

Фото: Суспільне Рівне / квітень 2023 року

Начальник міського управління капітального будівництва Володимир Ляшук у квітні 2023 року пояснив Суспільному: під час воєнного стану в Україні діє 590 Постанова Кабміну, згідно з якою капітальні видатки не фінансуються:

"Реконструкція даного пам'ятника належить до цієї сфери. Тому в цьому році ми не бачимо можливості профінансувати це будівництво. Можливо, з часом, тому що Кабмін час від часу вносить зміни й доповнення до 590 постанови. Якщо будуть внесенні додаткові зміни, чи буде відкрито фінансування капітальних видатків, ми готові приступити до робіт".

Володимир Ляшук запевнив, що міська влада намагатиметься організувати комфортні умови для того, щоб люди могли покласти квіти та вшанувати пам'ять померлих, втім, зі слів ліквідаторів, у 2023 році це місце непридатне для вшанування.

Читайте також: Вплив Чорнобильської трагедії на мистецтво: книги, фільми, музика та комп'ютерні ігри

У квітні 2019 року, за ініціативою членів громадської організації "Рівненські ветерани-чорнобильці" частину вулиці Котляревського у Рівному перейменували на Героїв-чорнобильців. Мова про відрізок від повороту із вулиці Степана Бандери на вулицю Котляревського і до обласного ліцею, це 250 метрів.

Для вивчення питання про присвоєння частині вулиці Котляревського нової назви створили комісію з питань перейменування, до складу якої входили історики, представники громадських організацій та міської влади. На сесії Рівненської міськради "за" проголосувало 37 депутатів, не голосувало троє.

Фото: Суспільне Рівне, квітень 2023 року

Фото: Суспільне Рівне

У грудні 2019 року у Рівному на вулиці Героїв-чорнобильців відкрили анотаційну дошку. на честь учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Що відомо

  • У квітні 2021 року до 35-річчя Чорнобильської катастрофи Державна архівна служба України створила онлайн-виставку “Чорнобиль: 35 років пам’яті". Тут представили документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи, протоколи засідань КПУ, звіти й доповідні членів партії та керівництва Чорнобильської АЕС після аварії; світлини, анкети, посвідчення ліквідаторів аварії, а також листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу постраждалим від катастрофи.
  • Через 36 років після аварії, Чорнобиль пережив російську окупацію. Російські війська захопили ЧАЕС у перший день вторгнення 24 лютого 2022 року, зайшовши зі сторони Білорусі. Російські солдати окопували та облаштовували блокпости у Чорнобильській зоні відчуження, зокрема, у радіоактивному "Рудому лісі". Український прапор замайорів над ЧАЕС 2 квітня, коли звільнили усю Київську область.

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook