Могили у дворах, "Урагани", вирішальний бій — річниця звільнення Київщини у світлинах фотографа Суспільного

Залишки знищеної військової техніки у дворі будинку в Гостомелі на Київщині, 6 квітня 2022 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Почорнілі від сажі розтрощені обстрілами сільські хати. Поряд — такий же чорний вигорілий ліс. В ньому, а також на вулицях, у лісопосадках розкидана іржава російська техніка. Її багато. А ще — багато могил. Прямо посеред дворів. В них лежать місцеві. Їхні тіла родичі та сусіди не донесли до кладовищ. Понад місяць окупації люди прожили під обстрілами та в страху відходити далі, ніж власний двір.

На початку квітня, після звільнення українськими військовими Київщини, світ побачив воєнні злочини у Бучі, Бородянці, знищену "Мрію" у Гостомелі. А потім журналісти почали заїжджати й у більш віддалені від столиці містечка та села. У кожного такого села чи селища своя історія з окупації: убиті та закатовані жителі, розбиті будинки, зруйноване життя.

Фотограф Владислав Мусієнко знімав протягом квітня 2022-го для міжнародних новинних медіа та агентств історії про наслідки російського вторгнення та окупації Київщини. У річницю звільнення області Суспільне публікує десять світлин Влада.

***

Поховання в житловому кварталі Бучі, Київщина, 4 квітня 2022 року. Місцева розповідає: у двох з восьми могил поховані чоловіки, яких російські військові розстріляли біля будинку, коли ті вигулювали собак. В інших — загиблі від уламків, у двох могилах — померлі від хвороби. Похоронити їх на кладовищі не було можливості. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Світлини з Бородянки з багатоповерхівками, "перерізаними" навпіл російськими авіабомбами — одні з тих, що найбільш асоціюють з війною на Київщині. Російські військові декілька днів робили авіанальоти на це селище. На будинки летіли десятки бомб. Місцеві, що пережили окупацію, розповідали — російські військові не допускали до місць обвалення, щоб врятувати людей з-під плит.

Зруйнована авіабомбою багатоповерхівка у Бородянці на Київщині, 5 квітня 2022 року. Російські війська бомбили селище перші три дні березня 2022-го: на сім будинків скинули бомби, ще два — добивали з танків. Більшість постраждалих будинків — на вулиці Центральній. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне
Читайте також: Розстріляний пам'ятник Шевченку, знищені багатоповерхівки. Як виглядає Бородянка після військ РФ
Збита та розтрощена через обстріли церковна баня зруйнованого храму святих пророка Іллі й апостола Андрія Первозваного лежить на дорозі у Гостомелі, Київщина, 6 квітня 2022 року. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Машини їдуть у Київ по частково зруйнованому мосту через річку Ірпінь по Варшавській трасі неподалік Гостомеля, Київщина, 6 квітня 2022 року. Українські військові 25 лютого підірвали три мости на Київщині, щоб зупинити просування росіян у столицю. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Покинуті позиції російської армії в лісі неподалік села Термахівка на Київщині, 14 квітня 2022 року. Росіяни зайшли у селище, яке розташоване неподалік від Чорнобильської зони та у 100 км від Києва, 26 лютого. Після більше ніж місяця окупації та боїв у селищі розбиті хати, могили прямо на подвір'ях. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

На околицях села Мощун, що у кількох кілометрах на північ від столиці, бої точились до кінця березня 2022 року. Оборону там тримали військові 72-ої бригади. Задача стояла — не пропустити армію РФ у Київ. Через обстріли з обох боків більшість будинків в селі знищені або суттєво пошкоджені. На узбіччях біля Мощуна — розбиті автомобілі, у лісі — дерева, посічені від уламків, розтяжки, міни й окопи.

Тварини на вулиці безлюдного та зруйнованого селища Мощун на Київщині, 7 квітня 2022 року. Тут до кінця березня 2022-го точилися бої. Українські військові тримали оборону, щоб не пропустити війська РФ до столиці. У Мощуні не лишилось жодної хати, яка б не потрапила під обстріли. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне
Читайте також: "Тато, я тобі допоможу відбудувати" — як відновлюється звільнене навесні село Мощун
Залишки російської ракети "Ураган" стирчать з підлоги кімнати в будинку у селі Кухарі на Київщині, 19 квітня 2022 року. Українські військові звільнили село ще в середині березня, але до відступу з півночі України російська армія продовжувала його обстрілювати з реактивної артилерії та авіації. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Лелека у гнізді на даху зруйнованого будинку в селі Кухарі на Київщині, 19 квітня 2022 року. Село майже порожнє. Після звільнення там залишались десять людей. Через російські бомбардування більшість жителів виїхали навіть після того, як ЗСУ звільнили їх з тимчасової окупації. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

На центральній вулиці села Дмитрівка немає жодного будинку, який би не постраждав від обстрілів. У квітні 2022-го, після деокупації Київщини, місцеві почали розбирати там завали та відновлювати хати. Найбільше постраждали ті, хто живе ближче до лісу. Саме звідти летіли снаряди — там стояли російські військові. Місцеві розповідають, інколи по декілька діб сиділи у підвалах. А коли виходили — кожного разу знаходили нові руйнування. Найбільше ж згадують про найтриваліший бій між українськими оборонцями та росіянами 30 березня. Після нього росіяни відступили.

Знищений російський танк в селі Дмитрівка, 4 квітня 2022 року. Дмитрівку на Київщині частково окупували в перші дні війни. 30 березня там відбувся вирішальний бій між російськими та українськими військовими. Бійці бригади, яка працювала на напрямку, розповідають, що росіяни втратили у той день більшість техніки й були змушені відступити. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Читайте також