Двічі через агресію Росії змушена була залишити свій дім сім’я пенсіонерів із Донеччини Світлана Пахота і Микола Шашков. Передмістя Донецька покинули ще у 2014 році. Зараз люди знайшли свій прихисток у Солобковецькій громаді.
Їхню історію дізнавалася кореспондентка Суспільного.
40 років вимушений переселенець Микола Шашков пропрацював шахтарем. Все життя чоловік прожив на Донеччині, там зустрів свою дружину Світлана Пахоту. Чоловік каже, у 2014-му році покинув рідну домівку через російську агресію.
"Коли почалась стрільба, і коли вже на вулицях появилися БТРи російські, ми зрозуміли, що це не на жарт. І ми виїхали", — згадує Микола Шашков.
"Я жила в Красногорівці. Там же ж розбили мою хату", — розповідає Світлана Пахота.
Микола Шашков каже, із дружиною виїхали в Запоріжжя, бо не хотіли бути під російською окупацією.
"Ми українці по життю. Ми в Україні народилися, виросли, зросли. Все життя прожили", — каже Микола Шашков.
Вісім років – до початку повномасштабного вторгнення Росії подружжя прожило в Запоріжжі, розповідає дружина Світлана Пахота.
"Дуже добрі люди прийняли нас. Але ми там жили на квартирі. У нас була однокімнатна. Ну, жили-жили, і там почалася війна. Так ми вже останнім часом – в підвалі", — розповідає вимушена переселенка.
Звідти, за словами жінки, волонтери допомогли їм виїхати в Солобковецьку громаду, що на Хмельниччині. З усіх речей, що сім’я із собою змогла взяти – дорожня сумка із найнеобхіднішим. Про напад Росії Світлана каже так:
"Ой, ой, ну, як вам сказати – негативно. Як ми прийняли? Навіщо вони тут потрібні нам? Жили-жили люди, і на тобі", — каже жінка.
"Все розбито. Там, де ми жили, де мешкали – вже нічого не залишилося. Оце війна, дай Боже, щоб закінчилася швидше, куди повертатися? Ми вже не знаємо", — додає Микола Шашков.
Світлана Пахота каже, вірить з чоловіком у перемогу України.
"Ми віримо в нашу Україну, нашим хлопцям рідним, українським, навіщо нам ота Росія, пробачте, ми там ніколи не були у своєму житті. Ніколи. Ми все життя прожили в Україні. Навіщо нам оце. І ми віримо в Україну", — розповідає Світлана Пахота.
Читайте також
- У Хмельницькому встановлюють тривожні кнопки для виклику поліції охорони. Де і як користуватись
- Як комунальники, після обстрілів, відновлювали деокуповані міста й Хмельницький
- Старий ліцей — знесли, новий — не збудували. Як навчають дітей в одній з громад Хмельниччини
- Хмельницькі нацгвардійці готуються до штурму