Раджу росіянам збиратися та їхати з Криму. Як ні — будуть відповідати перед законом — Верещук

. Віцепрем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. Фото: УНІАН

Наприкінці минулого року у Верховній раді України зареєстрували законопроєкт №8301, який пропонує посилити кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність. Напочатку 2023 року депутати внесли ще два альтернативних законопроєкти. Зокрема, вони визначатимуть кому доведеться виїхати після деокупації українських територій та як регулювати інші правові питання на територіях які були окуповані. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Українському радіо розповіла віцепрем'єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Люди, які працювали на окупантів, не діяли відповідно до конституції України й зрадили присягу мають усвідомити, що будуть за це відповідати, каже Верещук.

"Я вважаю, що не всі колаборанти — є категорії людей, які виконували свою роботу. Вони не впливали на ухвалення рішень, але працювали. Наприклад, пожежники, електрики або медики, які захищені Женевськими конвенціями",— каже Верещук. Водночас є вчителі які перейшли на бік ворога, додає вона.

"Якщо узяв російську книжку і намагався чогось навчити українського школярика, розповідаючи про "героїв-освободітєлєй", це колаборант? Так. Уже є однозначні кримінальні провадження й навіть вироки".

Також є питання люстрації — можуть чи не можуть ці люди обіймати посади та на який термін їх позбавляють такого права. Наразі обговорюється, що робити з рішеннями судів російського так званого суду, що робити коли людина виїхала, її майно захопили, каже Верещук.

"Я раджу росіянам збиратися і їхати, тому що колонізаторам місця в Криму не буде".

Їх заїхало майже 800 тисяч саме з Росії, з російськими паспортами. І їм доведеться виїхати — це щонайменше. А ні — то вони відповідатимуть перед законом, додала вона.

Формування кадрового резерву

Під керівництвом Офісу президента Міністерство ветеранів та Рада регіонів розробляє концепцію, яка ляже в основу законодавчих норм щодо створення кадрового резерву, або резерву відновлення деокупованих територій. На базі КНУ імені Тараса Шевченка готується пілотний проєкт. "Якщо пілот спрацює — будемо масштабувати", — запевнила міністерка.

"Наприклад, Нацполіція. Вони знають, якою є площа Криму, скільки потрібно підготувати людей для деокупованого Криму, щоб вони заходили і проводили стабілізаційні заходи. МОН розуміє, скільки приблизно потрібно буде вчителів, особливо історії та української мови й літератури", — розповіла міністерка.

Кого братимуть у резерв?

Перевага буде у патріотично вмотивованих та стійких до стресу людей. Під ці характеристики найкраще підходять ветерани та кримські татари, каже Верещук. "Також кадровий резерв формуватимуть люди, які виїхали. Наприклад, судді, вчителі, які живуть і працюють поміж нас і дуже прагнуть повернутися до нашого українського Криму", – перелічила Ірина Верещук.

Читайте також