Різдво та Новий рік: психологиня з Рівного радить, як відзначати свята під час війни і будувати плани

Ексклюзивно
. Фото: Суспільне Рівне

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну частина людей, особливо переселенці, не хочуть відзначати різдвяно-новорічні свята, аргументуючи це тим, що святкування – не на часі.

Але психологи радять не відмовлятися від свят, які є частиною життєвої рутини. Про те, як святкувати Новий рік і Різдво у 2022 році та про планування наступного — в етері Українського радіо Рівне розповіла психологиня благодійного фонду "Рокада" Діана Савенко.

Свято як життєва рутина

Сьогодні думки у суспільстві розділились, зазначила Діана Савенко. Та вона порадила кожному прислухатись до себе.

"Якщо відчуваєте, що не хочете святкувати — то цього точно не потрібно робити, це буде не в радість. Але я раджу не відмовлятись від свят, які є частиною нашої життєвої рутини. Свято — це певний ритуал, який з року в рік повторюється. І сьогодні, у війну, важливо дотримуватись цих ритуалів. Насправді ж ми всі травмовані, а свята допомагають нам виходити з таких травмованих ситуацій", — пояснила психологиня.

За словами Діани Савенко, навіть такі щоденні ритуали як чищення зубів, вигул собаки, миття посуду чи прогулянка з дитиною повертають людину до нормального життя.

"Відповідно людська психіка десь підсвідомо також чекає на свято. Ми цілий рік працювали, стресували, тож ми заслуговуємо цього, а наш мозок сприймає циклічну рутину як знак, що все добре", — додала вона.

Це особливо стосується дітей, зауважила Діана Савенко. Якщо вони пам’ятають Новий рік, Різдво та згадують ці свята, то забирати їх певною мірою небезпечно для їхньої психіки.

Чи відзначати свята, коли в країні війна

"Кожен сам для себе визначає, чи святкувати Новий рік, Різдво, День Святого Миколая в тих умовах, в яких ми всі живемо. І так само кожен сьогодні осмислює, звідки пішли ці свята, що взагалі святкувати, а що ні. Важливо проаналізувати всю інформацію та прийняти для себе та своєї сім'ї рішення, але ні в якому разі не нав'язувати свою думку іншим", — пояснила психологиня.

Натомість у мирних містах виникає проблема саме серед переселенців, адже більшість з них мають внутрішню заборону на святкування, зауважила Діана Савенко.

"У благодійному фонді я зіткнулась з людьми, які попри те, що вже дев'ять місяців живуть у Рівному, все ж чекають на повернення додому. Це дуже боляче, оскільки такий режим очікування заморожує, не дає можливості жити. Одна мама казала своїй дитині не називати місце, де вони жили, домом, бо, мовляв, це не їхній дім. Для дитини це величезний стрес, її розриває між тим, що тут дому немає, і там дім вже зруйнований", — розповіла вона.

За словами Діани Савенко, саме внутрішньо переміщеним людям важливо дозволити собі ставити ялинку, прикрашати її, брати участь у святкових ритуалах.

"Коли ми дозволяємо собі радіти, даємо цей дозвіл діткам, ми ніби розширяємо кордони щастя. Війна насправді забрала у багатьох можливість радіти, відпочивати, бути вдома, а свята — це такий ресурс, з яких можна брати багато енергії. Не дивлячись, де ми живемо, свята об'єднують, тому це хороша можливість налагодити комунікацію в гуртожитку, створити новий спогад, отримати задоволення", — зазначила психологиня.

Для переселенців найкращим способом повернутись до нормального життя, за словами Діани Савенко, є інтеграція в суспільство.

"Їм важливо влитись у середовище. Багато психологів працює з переселенцями, але лише тим вдається інтегруватись у суспільство, хто сам цього хоче. Це люди, які почали шукати роботу, влаштовувати дітей у садочки, школи, знаходити друзів, місця, де можна комунікувати. До прикладу, у Рівному є центри підтримки переселенців "Я — Маріуполь", "Кремінна". Не можна увесь час жити в режимі очікування повернення додому", — зауважила вона.

Так само люди, які через війну виїхали за кордон, мають складнощі з інтеграцією в суспільстві з іншою культурою та ментальністю.

"Найбільше страждають підлітки, яким не вистачає спілкування з однолітками. Їх треба підтримати. Важливо не лише відзначати свята разом з іноземцями, аби влитись у середовище. Важливо там відновлювати або зберігати традиції своєї країни. Бо часто, коли виїжджають за кордон, втрачають відчуття зв'язку з Батьківщиною", — пояснила психологиня.

Натомість сім'ї, в яких, до прикладу, батько зараз воює, внутрішньої заборони на святкування часто не мають, зауважила Діана Савенко.

"Такі сім'ї дуже сильні й дітки таких татів сильні, вони не в депресії, вірять, що тато допомагає, що тато захищає. Це про силу, впевненість у майбутньому. Вони мають бажання святкувати, готують подарунки, пишуть листи", — додала вона.

Святкування на дистанції

"COVID-19 навчив нас багато чому. Якби розпочалась війна без коронавірусної хвороби, ми були б, напевно, у більшій кризі. COVID-19 навчив нас спілкуватись онлайн, вчитись онлайн, і дистанційно, і асинхронно, і в класрумах, і в зумах тощо. Завдяки цьому ми стали сильніші, потужніші. Тому чому б не відсвяткувати Різдво чи Новий рік через відеозв'язок?", — зазначила Діана Савенко.

Вона додала: можливості інтернету — це найкраще, що може об'єднати людей в умовах розлуки, а яким чином святкувати — кожен обирає самостійно. Також варто пам'ятати про подарунки, які "дарують нам матеріальну любов".

Чи планувати наступний рік

Перед плануванням наступного року психологиня порадила насамперед проаналізувати рік, що минає.

"Важливо дати письмову відповідь на запитання, що я навчився у цьому році, які нові цінності у мене з'явились, які нові друзі, що я зрозумів про себе, про людей, про життя загалом, що тепер для мене важливо. А далі запитати себе, чи є бажання планувати наступний рік. Якщо так, то це супер. Чому? Тому що коли ми вмикаємо ось це "хочу", то нейрони головного мозку запускаються, у нас виробляються ендорфіни", — пояснила вона.

Бажання мають бути реалістичні, поетапні, а планувати їх можна з приміткою "якщо вдасться".

"Сьогодні життя непередбачуване і якщо раптом не вдасться зреалізувати бажання, то це не має приносити нам дискомфорт. Загалом, плануючи наступний рік, необхідно бути в ресурсі, відчувати спокій, взяти красиву ручку, папір чи блокнотик, створити гарну атмосферу і написати бажані пункти", — зазначила вона.

За словами психологині, це можуть бути як бажання однієї людини, так і сім'ї загалом.

"Якщо ви пишете свої плани — вам ніхто не повинен заважати у цей момен. А якщо це плани сім'ї, тоді ідеально писати бажання по черзі. Це так зване об'єднання, синергія", — додала психологиня.

Читайте також

  • "Ми — вулична піхота": очільник патрульної поліції Рівненщини розповів про службу у війну і новий набір
  • Курс валют: експерт розповів, що впливає на його коливання та чи зміниться він до кінця року
  • У центральному парку Рівного відкрили резиденцію Святого Миколая

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Ми у Twitter