Двісті вісімдесят мешканців будинків-інтернатів з тимчасово окупованих територій чи тих, де тривають бойові дії, евакуювали до черкаських закладів соціальної сфери. Разом з ними переїхали й дев’ять працівників, розповів Суспільному директор департаменту соцзахисту населення області Руслан Чикало.
Заняття з мистецтва для мешканців Смілянського психоневрологічного інтернату проводить інструкторка трудової терапії Наталія Денищенко. Жінка приїхала з Лисичанська, Луганської області:
"Ми з волонтерами приїхали сюди, особливо район не вибирали, бо у нас родичів ніде немає. Спочатку ми жили в дитячому таборі, потім нас переселили у селище, тож тут у Сунках ми живемо. Тут я не довго працюю, з 22 серпня, але важкувато мені, хоча вже зараз стала звикати".
Серед підопічних Наталії Денищенко – п’ятдесятирічна Світлана Кошова. Разом з 16-ма іншими мешканцями Камишівського психоневрологічного інтернату її перевезли до Сміли 24 квітня:
"Ми їхали сюди автобусом до Дніпра, там ночували. І на початку сьомої ранку виїхали у Смілу, приїхали вже після обіду, нас смачно нагодували".
Десять людей з Донеччини та сімнадцять з Луганщини нині проживають у Смілянському психоневрологічному диспансері, розповіла його директорка Тетяна Мороз:
"Десять людей, які приїхали з Донецька, були не такі напружені, вони були більш в спокійному стані. А з Луганська люди приїхали дуже в тяжкому стані — що в психоемоційному, що вони були голодні, вони були роздягнуті. Це був березень, йшов сніг, ми їх забирали із потяга. Вони були у гумових капцях та в одній кофтині. Коли ми їх привезли й почали годувати, вони просили добавки, по три порції просили. Тому, що люди проживали в підвалах, вони були дуже голодні й знесилені".
За словами Тетяни Мороз, разом із мешканцями інтернатів приїжджали медичні працівники, які супроводжували їх в дорозі:
"Разом з ними приїжджали працівники. До нас прийшла жінка, теж переселенка з Луганської області. Вона прийшла просто поцікавитися, чи є робота і працевлаштувалася у нас на інструктора з праці".
Влаштувалась до інтернату працювати працівницею лазні жителька Херсонщини Тетяна Гребенюк:
"Я їхала звідти, бо з першого дня у нас була окупована територія. Я сама родом з Черкаської області, тому я їхала на рідну землю. Спочатку я в куми прожила тиждень, потім знайшла квартиру і роботу".
Зі слів директора департаменту соціального захисту населення області Руслана Чикало, потреби у працівниках вони не мають. Але переселенців, які приїхали разом зі своїми підопічними, намагаються працевлаштовувати:
"Шестеро людей, які евакуювалися, не працювали в системі соціального захисту, але влаштувалися в наші заклади. Також працевлаштували людей, які евакуювались з мешканцями. Переселили ми майже 280 людей, з них 250 – це ті, які потягами, автобусами до нас доїжджали централізовано".
Нині в Смілянському інтернаті, розрахованому на 200 людей, проживає 227 мешканців, зазначив Руслан Чикало. З його слів, окрім цього закладу, додаткові ліжкомісця планують розгорнути як в інших інтернатах, так і в стаціонарах територіальних центрів, аби з настанням холодів мати можливість розмістити хворих переселенців.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України