"Роблять неможливе": як працюють медики на окупованих територіях Харківщини

Максим Хаустов. Фото: Суспільне Харків

Після повномасштабного вторгнення РФ частина лікарень Харківської області опинилася в російській окупації. Деякі медзаклади евакуювали з місць, де ведуться бої, решта продовжила працювати на тимчасово захоплених територіях. Чи зі всіма лікарнями є зв'язок та яке навантаження на медиків зараз — в інтерв'ю Суспільному розповів директор обласного департаменту охорони здоров'я Максим Хаустов.

"На всіх територіях, якщо лікарня не зруйнована внаслідок обстрілів, медзаклади працюють. Працює швидка допомога, усі працюють. Не з усіма закладами ми маємо повну взаємодію чи зв'язок. Є ті, які виходять на зв'язок раз на тиждень, на два, коли з'являється можливість. Вони телефонують, доповідають про стан своїх справ. Є багато питань щодо забезпечення їх ліками, медикаментами, іноді їжею та паливом", — говорить Хаустов.

Деяким лікарням доводиться працювати попри відсутність електропостачання, каже Хаустов.

"Одна з лікарень в окупації фактично з перших днів [повномасштабного вторгнення]. У районі немає світла, їжу готували на вогнищі, щоб нагодувати хворих. У закладі є генератор. Але що таке генератор він працює, поки є паливо", — каже Хаустов.

Деякі медзаклади вийшли з підпорядкування обласного департаменту охорони здоров'я, і керуються окупантами, каже Хаустов.

"Ми знаємо такі випадки, вони є. Окупаційна влада змінювала директора [лікарні], вони призначали своїх. Там теж є питання, що лікарі не всі були згодні з цим, деякі мали можливість та виїжджали. Є така лікарня, в якій залишилася печатка та так званні електронні ключі, тому там зараз призупинене фінансування, ми розв'язуємо це питання. Звісно, як лікарня вона працює. Там надається допомога, робляться складні операції. Іноді, завдяки нашій швидкій допомозі, вони все ж таки прориваються до нас і привозять важких хворих, яких там не можуть прооперувати", — говорить директор департаменту.

Дивіться також: спецпроєкт Суспільного "Лікарі на війні"

"Коли були активні бойові дії й обстріли, працівники медзакладів виїжджали і могли мене попередити, коли вони вже виїхали з регіону. Нічого страшного не було, призначали нових виконувачів обов'язків з тієї ж лікарні. Багато хто виїхав, але багато хто потім повернувся. Були інтерни, були студенти медичного університету, які допомагали. Деякі студенти брали ліки й з лікарем ходили по метро у перший місяць, коли нічого не було налагоджено", — розповідає Хаустов.

Навантаження зросло на медиків тих районів, де приймають переселенців.

"У деяких районах таке навантаження зросло у десять разів. Туди була направлена і гуманітарна допомога, і кисневі станції вже у воєнні часи встановлювали. Також переміщували лікарні з окупованих територій до Краснограда, до Близнюків. Іноді евакуація відбувалася цілими закладами. Є такі лікарні, які переміщувалися в інші області, багато хворих було вивезено в інші регіони або за кордон. Ці заклади евакуювалися з тих місць, де і зараз йдуть активні бойові дії. Хоча екстрена медицина там працює, іноді вони роблять неможливе. Варіантів немає, тому вони роблять у межах своєї компетенції і невеликі операції, і пологи приймають", — каже Хаустов.

За словами директора департаменту, людям потрібна й психотерапевтична допомога.

"З'явилося багато гострої реакції на стрес, тому що до воєнного часу ми його дуже мало бачили. Зараз ми залучаємо багато різних організацій до того, щоб надавати цю психотерапевтичну допомогу населенню. Ще до війни ми не дуже приділяли увагу цим захворюванням, у нас немає таких великих центрів психосоматичної допомоги. Тому це наше майбутнє, ми повинні на це звертати увагу. Війна закінчиться, і ми побачимо посттравматичні стресові розлади", — говорить Хаустов.

Читайте також

Прибув на виклик попри поранення: історія 19-річного фельдшера з Харкова

"Практики багато": студент-медик організував медпункт у метро Харкова

"Хочу, щоб не гриміло, коли народжують": як працює під час війни перинатальний центр у Харкові

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!