ENLEO: "Я не думав, що мої переклади пісень вийдуть за межі Instagram та TikTok"

Фото: Пресофіс ENLEO

Хлопчина з псевдонімом ENLEO закохав у себе інтернет-користувачів майстерним кавером на хіт Another Love Тома Оделла: українською ця пісня залунала ще романтичніше. Виявилось, що псевдо розшифровуються просто: це початкові літери та склади імені й прізвища виконавця — Нікіти Леонтьєва.

Музикант із Маріуполя з'явився на шоу "Голос країни" минулого року. Окрім вдалих переспівів чужих пісень, ENLEO може похвалитися й авторськими треками. Чому він вирішив починати сольну кар’єру з чужого хіта і як вдалося отримали права на його виконання, Нікіта розповів у інтерв’ю ведучій "Вікенду нової музики" на хвилях Радіо "Промінь" Ксенії Івась.

"Я почув страхітливий переспів "Another Love" Тома Одела українською – і мене охопив жах"

Я тебе вітаю з виходом пісні "Інша любов"! Це твій другий сингл і це кавер на відому пісню Тома Оделла. А чому ти вирішив почати свою кар’єру з перекладів світових хітів?

Я навіть не думав про це, але вдалося зробити з цих пісень дещо більше, аніж просто переклади. Вдалося показати їх на TikTok і навіть залити на офіційні платформи — тож для мене це приємна несподіванка. Бо я не думав, що ці переклади вийдуть за рамки Instagram та TikTok.

Це ж треба отримати авторські права. Як ти домовлявся?

Ми писали з командою на пошту тим, хто володіє правами. Менеджерам, на лейбл. Скидували їм пісню, писали, що ми українці та хочемо отримати права. І вони швидко відповідали й давали нам зелене світло. Кожен такий дозвіл для нас — маленька перемога.

Розкажи, як з’явилася пісня "Інша любов"?

Є один хлопець на YouTube, який дуже перекрутив цю пісню українською. Я побачив це і мене охопив жах. Ну як так можна? Така гарна пісня — і так погано звучить українською. І я вирішив постаратися зберегти не тільки риму та сенс, а навіть склади. Постарався і з перекладом. Сподіваюсь, що людей, їхні серденька, це зачепить.

"Ми хотіли показати, що Маріуполь живий попри все. Це не земля, не територія. Це люди, які в ньому проживали"

Фото: Пресофіс ENLEO

Ти родом з Маріуполя і переїхав до Києва три роки тому. Підтримуєш зв’язок з кимось в окупованому Маріуполі?

Є одна подруга там, але здається, вона теж звідти їде. Якщо до війни там проживало близько 500 тисяч людей, зараз, мабуть, тисяч 30-40. Це вже показник того, що відбувається в місті.

Хотіла тебе ще розпитати про твій театральний досвід, адже 28 липня разом з маріупольським театром ти грав у виставі "Обличчя кольору війни". Розкажи, що було на сцені та що ти відчував?

Це наша маріупольська трупа, театр Concepcion. Мій викладач з вокалу — це режисер-постановник. І так вийшло, що ті, хто вижили в окупованому Маріуполі, змогли виїхати. Олексій Анатольович нас усіх зібрав, ми почали репетиції. Хотіли показати людям, що Маріуполь живий попри все.

Маріуполь — це не земля, не територія. Це люди, які в ньому проживали. І цією виставою ми хотіли показати, що ми — ось. Ми живі, ми разом з вами, але ми обов’язково повернемось додому. Це п’єса про підвал, де люди знаходять спільну мову, стараються допомогти один одному, щоб разом вижити.

Фото: Пресофіс ENLEO

У виставі ти грав на гітарі чи мав також роль?

Спочатку роль, а потім я відходжу на другий план та граю пісні. Навіть дві мої пісні звучали у виставі. Одну з тих пісень ви зможете почути 26 серпня. Це буде фіт з Машею Кондратенко, яка запалила це літо піснею "Ванька-встанька".

Це буде твоя авторська пісня?

Авторська. Я її написав ще в березні. Вона присвячена моєму загиблому другу з Маріуполя. Дуже складно мені було з цією піснею. Я її написав за два вечори, але довго шукав дівчинку, з якою міг би її заспівати. Знайшов Машу і ми почали її записувати. Пісня сильна, монументальна та пронизлива, і хочеться зробити її кльово.

Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська та Міла Кравчук.

Більше інтерв'ю з українськими музикантами

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culture@suspilne.media. Ваші історії важливі для нас!