Новокраматорський машинобудівний завод: націоналізація, відчуження чи спроба зміни власника?

Фото: Facebook / НКМЗ

Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ) став першим і поки що єдиним підприємством в Україні, власність якого планують відчужити на час дії воєнного стану.

Автор ухваленої Верховною Радою постанови Володимир Ар'єв пояснює задум: підприємство має унікальне обладнання, яке під час війни буде корисним для воєнно-промислового комплексу України.

Керівництво Приватного акціонерного товариства НКМЗ вбачає у цьому інтерес політичних конкурентів та заявляє, що готове без відчуження працювати на оборонпром України.

ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ

ПрАТ “НКМЗ” є найбільшим у Європі підприємством важкого машинобудування, зосередженим на виготовленні унікальних машин й обладнання, одне з найбільших спеціалізованих підприємств України", — йдеться у пояснювальній записці до постанови ВР.

Ухвалена парламентом 19 липня 2022, постанова називається "Про деякі питання примусового відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану" і передбачає "примусове відчуження або вилучення майна".

Майно та устаткування НКМЗ: "може бути задіяно в кооперації підприємств оборонно-промислового комплексу під час виробництва великокаліберних снарядів, компонентів артилерійських озброєнь (стволів) та новітніх вітчизняних комплексів артилерійського озброєння, зокрема для найскорішого закриття нагальної потреби в артилерійських стволах 122 мм. У зв’язку з цим дуже важливо не допустити захоплення обладнання ворогом та зберегти та використати його на благо України".

8 червня в результаті обстрілу Краматорська армією РФ руйнувань зазнало одне з приміщень "НКМЗ". Під завалами загинули семеро людей. Фото: Facebook / Типичний Краматорськ

В інтерв'ю Суспільному депутат ВР, автор постанови Володимир Ар'єв зазначив, що унікальне обладнання, яке є на підприємстві, необхідно евакуювати з зони бойових дій, аби воно не потрапило до рук окупантів або не було знищене. Також він зазначив, що не йдеться про націоналізацію майна підприємства.

"Є закон, який дозволяє використовувати потужності та потенціал, наявні в державі, для потреб оборони. Якщо власник самоусунувся, то держава має робити самостійно ці речі, і це має робити Кабмін відповідно до своїх повноважень", – сказав Ар'єв у коментарі Суспільному.

Виробничі цехи. Фото: НКМЗ. Цех підприємства. Фото: НКМЗ

ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА

25 липня власник і менеджмент НКМЗ звернулись до президента з проханням зупинити дію постанови про відчуження майна заводу.

"Ніякої офіційної інформації ми не отримували. Що ухвалила Верховна рада, ми дізнались зі ЗМІ. Офіційно нам на завод нічого не надходило", — прокоментував Суспільному голова профспілкового комітету НКМЗ Павло Куліш, чий підпис також стоїть під листом до Зеленського.

У тексті наголошується, що відчуження може зруйнувати підприємство.

"З втратою безперервного циклу виробництва підприємство буде не здатним робити обладнання. Без ворожих ракет та снарядів будуть позбавлені роботи тисячі людей. Обманом та дезінформацію таку аферу могла запропонувати тільки людина, зацікавлена у знищенні НКМЗ і той, що прагне збагачення за рахунок бюджету держави", — йдеться у листі.

Фото: Facebook / НКМЗ

Журналісти видання "Forbes" у своєму матеріалі повідомляли, що лобістом постанови був депутат ВР Максим Єфімов, мажоритарник, у чиєму окрузі розташований НКМЗ, нині один з очільників парламентської групи "Відновлення України", яка об'єднала депутатів із забороненої судом ОПЗЖ.

"Мету знає тільки він (Єфімов — ред.). Ми знаємо тільки те, що він лобіював цю постанову. Я єдине що можу підтвердити, що він конкурент представників нашого заводу на політичній арені Краматорська", — розказав Куліш.

Суспільне намагалось зв'язатись з Максимом Єфімовим, але він не відповів на дзвінки та на повідомлення у месенджерах.

Керівництво заводу у листі-зверненні до президента пропонує "створити промислову філію НКМЗ з застосуванням нашого обладнання за участю висококваліфікованих робітників, інженерів та управлінців, які мають досвід у виготовленні військової техніки".

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ

До 2014 року президент ПрАТ "НКМЗ" Георгій Скудар був політичним монополістом у Краматорську. Представники заводу складали більшість у міській раді, мали "свого" міського голову та депутата ВР від одномандатного краматорського округу.

Президент НКМЗ Георгій Скудар. Фото: Facebook НКМЗ

За результатами місцевих виборів-2010 Партія регіонів, членами якої були представники НКМЗ, отримала 34 із 42 депутатських мандатів у міській раді. Максим Єфімов тоді був другим у партійному списку.

На виборах до Верховної ради у 2012 році краматорським мажоритарником стає головний бухгалтер заводу Юрій Боярський.

Георгій Скудар був партійним гравцем. Краматорський журналіст та координатор Центру громадського контролю "Дій" Андрій Романенко вважає, що власник НКМЗ не мав власної команди.

"До 2014 року існувала команда Партії регіонів. Найбільшим її донором у Краматорську був Скудар, нікого іншого не було. Були ще два центри впливу, Пшонка та Близнюк, але вони не втручались у місцеву політику. Тому Скудар був головним бенефіціаром та публічною особою місцевої політики, як депутат ВР, як поважний бізнесмен та олігарх", — розказав Суспільному Романенко.

Після деокупації Краматорська у серпні 2014 року Максим Єфімов виходить з Партії регіонів, а у жовтні виграє парламентські вибори у Краматорську як самовисуванець. Він переміг кандидата від "НКМЗ" та чинного депутата Юрія Боярського.

Протягом тієї каденції у Верховній раді Єфімов був у Блоці Петра Порошенка, створив громадську організацію "Наш Краматорськ" і під цим брендом надалі заробляв політичні бали у Краматорську.

"Наш Краматорськ" перед стартом виборчої кампанії у 2020 році. Фото: Facebook Максима Єфімова

У 2015 році Єфімов балотувався на пост міського голови Краматорська, мав суттєву підтримку тодішнього голови обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Але у другому турі програв вибори Андрію Панкову, отримавши 47,38% голосів виборців.

На цих же виборах Єфімов намагався отримати більшість голосів у міській раді, завівши людей зі своєї команди у партії "Наш край" та Партії пенсіонерів.

Представники НКМЗ у 2015 обиралися під прапорами Опозиційного блоку, більшість у списку були безпартійні — начальники цехів, бухгалтери та юристи підприємства. За результатами виборів вони створили у міськраді депутатську групу, яку очолив Геннадій Суков, генеральний директор Новокраматорського машинобудівного.

У 2019 році на парламентських виборах Єфімов (54,88%) знов перемагає ставленика НКМЗ Дениса Ошурка (19.09%). Обидва були самовисуванцями.

У жовтні 2020 Єфімов не балотувався на посаду міського голови, його кандидатом був давній друг Олександр Гончаренко.

Максим Єфімов та Олександр Гончаренко під час виборчої кампанії 2020 у Краматорську. Фото: Facebook Максима Єфімова

Представники НКМЗ на цих виборах балотувалися під прапорами Партії миру та розвитку й отримали у раді п'ять місць.

За результатами виборів-2020 Єфімов у Краматорську отримав не лише "свого" мера, але й контрольовану міську раду.

Втрата політичної монополії Скударем у Краматорську, на думку журналіста Андрія Романенка, має дві причини.

"НКМЗ — дуже архаїчний. Вони працюють з пенсіонерами, ремонтують лікарні, а люди цього всього не бачать. Єфімов з самого початку політичної кар’єри будував мережу. Це було видно під час останніх виборів: люди ходили по місту, шукали прихильників, влаштовували яскраві акції. Поки Скудар ремонтує дах у дитячому садку, Єфімов робить алею з парасольок за 30 тисяч гривень", — розказав Романенко.

Фото: Facebook / НКМЗ

Другим фактором поразки Скударя Романенко вважає імідж заводу.

"Відверто проросійські настрої у Краматорську не користуються популярністю в останні роки. А НКМЗ у публічній площині представляли геть зашкварені особи", — пояснив Романенко.

Оглядач зауважує: у керівництві підприємства є люди, які мають чітко артикульовану проукраїнську позицію. Наприклад, гендиректор НКМЗ Ігор Протиняк. Але всі вони непублічні, їх немає у соціальних мережах.

Андрій Романенко скептично оцінює політичні та ідеологічні переконання Єфімова, його зв'язки.

"Попри те, що у НКМЗ є такий фльор проросійськості, насправді до гіпотетичної окупації більше "підготовлений" Єфімов. Він працював на Росатомі, керівником якого був Кірієнко, який координує проєкт "Новоросія". Це люди, які особисто знайомі і мають прямий контакт. Можливо, між ними немає домовленостей, але є ймовірність прямого спілкування. Про Скударя сказати такого не можна. Він їздив в Росію, але він точно не був "вхожий" до Кремля", — коментує журналіст.

Політична агітація у Краматорську під час місцевих виборів, жовтень 2020. Фото: Facebook Максима Єфімова

Він пригадує, як під час Майдану Єфімов влаштував у Краматорську мітинг, на якому розповідав: "Україна має майбутнє лише з Росією та Януковичем", — цитує Єфімова журналіст.

На думку оглядача, у НКМЗ є можливість та ресурси, аби повернути політичний вплив у місті. Для цього підприємству потрібно систематично працювати з виборцями — сучасними, а не радянськими методами.

Новокраматорський машинобудівний

НКМЗ — найбільший в Україні машинобудівний комплекс, форма власності — приватне акціонерне товариство, головними акціонерами якого є Галина Савенко та Олена Яковлєва. Це доньки Георгія Скударя, президента НКМЗ.

Підприємство виробляє спеціалізоване обладнання для металургійної та гірничорудної галузей. Продукцію постачає у 79 країн світу, зокрема і до Росії.

Продукція Новокраматорського машинобудівного заводу. Фото: НКМЗ

У 2016 році НКМЗ запустив соціальну програму "НКМЗ для Краматорська": коштом заводу роблять ремонти у школах, встановлюють дитячі та спортивні майданчики, купують обладнання для комунальних підприємств. Протягом 2016-2019 років підприємство витратило на ці цілі 270 млн грн.

Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну у лютому НКМЗ припинив роботу та законсервував виробництво.

У коментарі Суспільному голова профспілки підприємства Павло Куліш розказав, що на початку війни на заводі було 7 700 працівників. Перші два місяці вони отримували повну заробітну плату, надалі частина людей була виведена у простій зі збереженням 2/3 зарплатні. Робітники, які досі залучені у виробничих процесах або чергуваннях, отримують подвійний оклад, — стверджує Куліш.

28 червня 2022 у Краматорську демонтували останній у місті пам'ятник Леніну: він стояв на території НКМЗ, і до останніх подій керівництво відмовлялося зносити його, посилаючись на приватне право.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!