Запорізька майстриня евакуювалася до Хорватії та розвиває там свою справу із миловаріння

Фото Наталії Філатової

Запоріжанка Наталія Філатова захоплювалася миловарінням ще до повномасштабної війни Росії проти України. У березні вона з дочкою евакуювалася за кордон — обрала Хорватію, бо колись мріяла поїхати туди на відпочинок. Нині своє хобі жінка перетворила на заробіток.

Своєю історією Наталія поділилася з журналістами Суспільного.

У лютому запоріжанка Наталія Філатова готувалася до виставки-ярмарку, яка мала відбутись 8 березня. На ній хотіла показати свої вироби з мила. А 24 лютого, прокинувшись від вибухів, разом з родиною вирішила поїхати до батьків у село Таврійське Запорізького району.

“Перше, що я почала збирати — це своє мило. І не тільки перше. Я в принципі, взагалі, все, що зібрала — це всі свої матеріали, всі свої вироби, заготовки, які створювала дуже довго, декілька місяців до виставки, то я все це майже поповзом тягла в авто”, — пригадує вона.

Мило ручної роботи. Фото Наталії Філатової

Наталія каже — сподівалася, що в селі буде безпечніше і спокійніше, тож по приїзду продовжила виготовляти композиції з мила.

“Потім, коли вже в селі було не дуже, ми кілька ночей спали в підвалі. Дитина моя дуже переживала. Вона досі неадекватно реагує на літаки, на феєрверки”, — розповідає жінка.

Коли в селі стало небезпечно, Наталія разом із дитиною поїхала до Хорватії. За її словами, вже давно планувала туди подорож разом із родиною.

Через певний час Наталія знайшла волонтерів, які привезти з Запоріжжя матеріали та інструменти для виготовлення мила.

“У Хорватії взагалі ніхто такого не робив і люди не могли повірити, що це взагалі можливо", — зазначає майстриня.

Хорватія. Фото Наталії Філатової

На новому місці господар допоміг обладнати Наталії майстерню в гаражі, а сусіди — знайти необхідний матеріал для виготовлення мила та вивчати мову. Згодом, за порадою сусідки, також почала готуватися до місцевих виставок та ярмарок.

Взагалі мені хотілося робити в якомусь українському національному стилі. Не знаю, чому, але перші кілька букетів — це були жовто-блакитні, жовто-блакитні. Взагалі не дивилася на рожеві, кольорові, саме жовто-блакитні. Була ідея зробити все жовто-блакитним, я хотіла, щоб мій стіл одразу, за кілометр було видно, що то з України”.

Нині Наталія вчить хорватську, дізнається більше про смаки хорватів і хоче створювати нові мильні композиції, але майбутнє дуже не планує, бо щодня чекає на повернення додому.

Читайте також: Запоріжанки розгорнули державний прапор на Говерлі та відправили містами України

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram