"Подвійна відповідальність". Українська футзалістка Бурлаченко – про втечу з Харкова з-під обстрілів та гру за збірну

Ексклюзивно
Фото: АФУ

Українська футзалістка вдруге в житті була вимушена покинути дім через війну.

Жіноча збірна України з футзалу вдруге в історії вийшла у Фінал чотирьох чемпіонату Європи. Турнір мав відбутися ще у березні, однак Росія за підтримки Білорусі розпочала повномасштабне вторгнення до України.

Суспільне транслюватиме всі ігри Фіналу чотирьох жіночого чемпіонату Європи з футзалу на сайті Суспільне Спорт та Youtube-каналі Суспільне Спорт. Матч Україна - Іспанія (півфінал) відбудеться в п'ятницю, 1 липня, о 19:00.

Тому Фінал чотирьох Євро-2022 перенесли на липень, а збірну Росії дискваліфікували – замість РФ у Фіналі чотирьох тепер зіграє Угорщина. Збірна України, своєю чергою, була вимушена шукати варіанти для підготовки до прийдешнього турніру за кордоном. Водночас більшість українських гравчинь втратила можливість підтримувати форму на клубному рівні, адже з початком війни всі внутрішні спортивні змагання було зупинено, а українські міста й досі перебувають під ракетними бомбардуваннями та артобстрілами російських військ.

Зрештою, жіноча збірна відновила тренувальний процес на початку червня в Сан-Марино, після чого змінила ще три країни – Італію, Францію та Португалію. Серед футзалісток, яких викликали задля підготовки до Євро, була й Ксенія Бурлаченко, яка ще навесні минулого року стала чемпінкою України разом із "Теслою", а цієї весни була вимушена тікати з України та шукати прихисток в португальському клубі "Ломбош".

Суспільне Спорт поспілкувалося з Ксенією Бурлаченко перед стартом Фіналу Чотирьох Чемпіонату Європи.

"Війна почалась для мене ще у 2014 році в Луганську, я ще навчалась у дев'ятому класі. Але я досі не можу повірити, що зіштовхнулась із цим вдруге. Було дуже складно, однак усе починалось не так масштабно, як зараз. Згодом ми переїхали до Балаклеї на Харківщині, через два місяці повернулись до Луганська, але економіка там... Це не про економіку взагалі. Зрештою, я закінчила там дев'ятий клас, а в десятий уже вступала в Харкові. Там почалось нове життя, але було дуже складно", – розповіла Бурлаченко в інтерв'ю для Суспільне Спорт.

Саме в Харкові українська футзалістка зіштовхнулась із війною знову. Як зізналась спортсменка, вранці 24 лютого 2022 року вона не чула вибухів і прокинулась від телефонного дзвінка подруги. Спочатку Бурлаченко не вірила в те, що відбувається, і думала, що це жарт.

"Не могла уявити, що це відбувається насправді. Я пробула ще десять днів під обстрілами в Харкові. Зі мною все було гаразд. Напевно, у мій район менше летіло. Навіть коли я їхала з міста, не могла подумати, що знову покидаю дім надовго. Ми розуміли, що скоро з'являться великі черги до магазинів, зникнуть продукти. Важко сприймати те, що це знову відбувається з нами, як колись у Луганську.

У тому районі Харкова, де ми були, не було таких обстрілів, як на Салтівці, – цього району вже майже немає. Люди бігали в укриття, але ми залишались удома в п'ятиповерховому будинку. Ми заклеїли вікна, а коли почули вибухи ближче, то посунули до вікна шафу.

На п'ятий чи шостий день війни мені подзвонила подруга та сказала, що на приватний будинок її родини впала бомба. Навіть зараз, згадуючи це, у мене сироти по шкірі. Це була найскладніша ситуація, я не знала, що робити, не могла ніяк допомогти. Я не могла до неї поїхати з батьком на машині, бо вже була комендантська година. Головне – усі залишились живі, а те, що сталось із домом і подвір'ям, – то вже другорядне", – зазначила українська футзалістка.

Ксенія Бурлаченко заявила, що виїжджала з Харкова з одним рюкзаком, із міста її вивозив батько. За словами гравчині збірної України, на той момент було зовсім незрозуміло, що робити далі, її та родину переповнювала паніка – вони просто тікали на захід України.

"Коли ми покидали Харків машиною, це тривало годин шість. Загалом ми діставались до Луцька близько тижня. Спочатку їхали до Полтави крізь дуже великі затори, переночували в моєї партнерки по команді і поїхали далі. Також довелось зупинятись у кількох містах через комендантську годину. Зрештою, ми доїхали до Луцька, але емоційно мені було дуже важко. За два-три дні прийняли рішення з мамою та братом виїхати до Польщі. Уже там вдалося відійти від вибухів і стресу, включилась голова, і ми почали думати, що робити далі", – розповіла Бурлаченко.

У Польщі українська атлетка повернулась до індивідуальних тренувань і почала шукати нову команду. Зрештою, гравчинею зацікавився португальський клуб "Ломбош" із міста Каркавелуш. Наприкінці березня футзалістка переїхала до Португалії, відновила повноцінний тренувальний процес і взяла участь у матчах із лідерами місцевого чемпіонату – проти "Бенфіки" та "Спортингу". А вже третього червня Бурлаченко приєдналась до збірної України задля підготовки до матчу Фіналу чотирьох на Євро, де суперником будуть чинні чемпіонки турніру – іспанки.

"До матчу зі збірною Іспанії залишилось дуже мало часу, але я думаю, що ми усі розуміємо, який це складний для нас момент. Ми граємо за країну в такий час, і це подвійна відповідальність. Усі розуміють, що має бути гарна емоційна підготовка – "холодна" голова, а до всіх тактичних, фізичних моментів ми будемо готові. Налаштуватись – головне завдання", – підкреслила українка.

Попри те, що зараз Ксенія Бурлаченко разом зі збірною України готується до головного старту у 2022 році, вона часто думає про те, що відбувається на її Батьківщині. Так, Бурлаченко зізналась, що її мама та брат зараз перебувають із нею в Португалії, однак її рідний батько і вітчим залишились в Україні.

"Батько і вітчим волонтерять і допомагають людям зараз. У мене також був знайомий, який захищав нас у Луганській області. Він був молодший за мене і загинув у цій війні від осколків під час обстрілу. Він, як і я, був із Харкова. У мене є чимало знайомих серед наших захисників, підтримую з ними зв'язок.

Мені також писали знайомі з Луганська, питали, як у мене справи. Я запропонувала їм не спілкуватись на тему війни. Написала їм лише: «Тільки ви самі можете розібратися, що відбувається. Я не залізу вам у голови і не скажу, що і як». Зараз від них нема ніяких повідомлень. Не всі, звичайно, там живуть під російським впливом. У мене в Луганську залишилась бабуся, сумую за нею. Вона нічого не каже про Росію, вона все розуміє. Я їй казала, аби не дивилась новини", – розповіла українська футзалістка.

Читайте також: Збірна України U19 завоювала "бронзу" Futsal Week напередодні відбору на Євро-2022

Що відомо

  • Жіночий чемпіонат Європи з футзалу проходить удруге в історії. У попередньому розіграші, який відбувся у 2019 році, Іспанія виграла "золото", Португалія завершила виступ на другому місці, а збірна України програла Росії в боротьбі за "бронзу".
  • Цей чемпіонат Європи переносять уже вдруге. Раніше вирішальні матчі Євро мали б відбутись ще у лютому 2021 року, однак через пандемію COVID-19 їх відклали на березень 2022-го. Тепер же турнір перенесли через початок повномасштабого вторгнення Росії на територію України.
  • У півфіналі Євро Україна зіграє з чинними чемпіонками – Іспанією, а в другому матчі зустрінуться Угорщина та Португалія. Півфінали відбудуться вже першого липня.