Впродовж XVI-XVIII століть Москва здійснила кілька спроб захопити українські землі Лівобережжя та Правобережжя. Іноді ці спроби були окутані павутинням дипломатичних переговорів, угод та компромісів, а досить часто у Московії не переймалися такими дрібницями, з їх точки зору, як мирні угоди та міжнародні правила. Про це Суспільному розповів чернігівський історик Володимир Пилипенко. Далі – з його слів.
Цього разу я хотів би розповісти про московську спробу захопити Чернігів, що відбулася майже 400 років тому. І хоча події розгорталися давно, вони разюче нагадують те, що ми бачимо зараз.
На початку XVII століття Польсько-Литовська держава зуміла відвоювати у Московії Чернігово-Сіверщину та Смоленщину та уклала з Москвою Деулінське перемир’я на 14,5 років. Але московський цар вирішив не чекати на нові переговори і незадовго перед закінченням терміну перемир’я розпочав бойові дії проти Речі Посполитої. Ця війна отримала назву Смоленської, адже головним об’єктом жадання Москви був Смоленськ. Але заразом цар вирішив захопити і Чернігів.
За чверть століття перебування у складі Речі Посполитої територію Чернігівщини суттєво зміцнили, набудувавши тут досить багато дрібних і не лише фортець і замків. Відремонтували і фортецю у Чернігові.
Чисельне московське військо підійшло до Чернігова зі сторони Новгорода і 1 вересня 1633 року спробувало одразу піти на штурм. Проте невдало. Військо відступило до Єлецького монастиря, де розбило табір, і почало палити переправи навколо Чернігова, аби місто не змогло отримати підмогу. Наступний штурм теж не приніс успіху.
А 4 вересня до Чернігова прийшла підмога. Проте було її не багато – це була особиста хоругва київського воєводи Адама Киселя.
Тому досвідчений політик і військовий Адам Кисіль вирішив дезінформувати московське військо. Через свого шпигуна – священника одного із околичних сіл – він поширив інформацію, що загін вершників Киселя – лише передовий розвідувальний загін, а головне військо вже на підході. Командувачі московського війська Федір Бутурлін та Григорій Аляб’єв вирішили не ризикувати і швиденько відступили від Чернігова.
Таким чином, спрацювала військова хитрість Адама Киселя, а Чернігів витримав кілька штурмів ворожого війська.
Хто такий Адам Кисіль – ми розповідали в одному з випусків програми "Артефакти".
Читайте також:
Тричі за ніч: росіяни знову обстріляли прикордоння Чернігівщини