Як реставрували "Тіні забутих предків" і чому цей фільм варто подивитись саме зараз

Фото: скріншот з фільму

З 19 травня в кінотеатральний прокат вийшла відреставрована екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського, художній фільм "Тіні забутих предків" режисера Сергія Параджанова.

Чому його знову показують? Перша причина – кінотеатри відкрилися, проте не ризикують привозити нові дорогі стрічки. Також це можливість глядачам відвідати кінотеатр, як місце, де можна зібрати себе докупи.

Про те, як відреставрувати такий фільм, як "Тіні забутих предків", в ефірі "На часі. Культура" ведучі Олена Гусейнова та Наталія Соколенко розпитали кінознавця, наукового співробітника Довженко-Центру Олександра Телюка.

Реконструкцією "Тіней забутих предків" займалась зокрема й команда Довженко-Центру. Що це означає? Усі стрічки треба реставрувати час до часу – чи це постійна робота?

Реконструкція та реставрація – це різні моменти. Реконструкція відбувається, коли зміст фільму втрачено і треба по частинах, що збереглися, по якихось сценаріях його відновити.

У випадку "Тіней забутих предків" мова йде про реставрацію – відновлювалася якість самого зображення, його колористичні властивості, якість звуку. Тому що кіно – це аудіовізуальне мистецтво, тому звук теж важливий.

Така робота проводиться регулярно, але, на жаль, не так часто, бо це дуже затратний процес – і в наш час держава не так багато його підтримує. Державна програма реставрації фільмів існувала в 2010-х роках, здається, це припало на часу першого Майдану – тоді вдалося відреставрувати близько 30 класичних українських стрічок.

Звичайно, "Тіні забутих предків" – це фільм, який не міг не потрапити до цього переліку. Кілька місяців велась робота саме з плівкою. Її відсканували і відреставрували у цифровий спосіб: тому що сучасна реставрація проводиться з цифровою копією, яка потім заново наноситься на плівку.

Варіація прочитання історії Ромео та Джульєтти (за твором Михайла Коцюбинського), тільки з поправками на українську ментальність, принесла режисеру Сергію Параджанову світову популярність. Фото: кадр з фільму

Попри те, що реставрація відбувається з цифровою копією, її оглядають і порівнюють її колористичні властивості з оригінальною плівкою, негативом.

Не так багато наших фільмів відреставровано і тим більше не так багато з цих відреставрованих фільмів доходить до глядача. На щастя, ця тенденція з’явилася не зараз, а трошки раніше – це загальна світова тенденція. Торік в Україні вже виходив у прокат фільм "Польоти уві сні та наяву" Романа Балаяна, – і можна було б ще більше із класичних фільмів українських прокатати на великих екранах.

Яка є причина, чому треба передивитися або подивитися "Тіні забутих предків" саме зараз? Тоді, коли Україна перебуває в стані війни, коли вона захищається, коли виборює власну свободу, життя і права людей?

Зараз важкий час і це, можливо, взагалі не час для кінопереглядів. Тим не менше, фільм вийшов, він у прокаті. Глядачі підуть на цей фільм, тому що він підтримує, додає наснаги, віри в перемогу і в певний український код ідентичності взагалі.

Цей фільм знаходиться на перетині багатьох процесів української культури. Ми два роки робили масштабне опитування українських кінокритиків, експертів, експерток українського кіно, визначаючи найкращі фільми українського кіно – і "Тіні забутих предків" були на першому місці.

Цей фільм є дуже показовим у тому, чим є українське кіно за всі його 130-літню історію, чим воно може бути. Це вже достатня причина кожному дізнатися, чим є цей фільм.

Сергій Параджанов – український та вірменський кінорежисер. Один із представників хвилі "українського поетичного кіно". Започаткував в українському образотворчому мистецтві жанр колажу. У 1991 році посмертно його нагородили Державною премією України імені Т. Шевченка.

Екранізація повісті Михайла Коцюбинського, знята у 1964 році, яка стала ключовим фільмом у творчості Сергія Параджанова.Фільм був відзначений призом на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966).

Журнал "Екран" (Польща), 1966 рік писав: "Це один з найдивовижніших і найвитонченіших фільмів, які траплялося нам бачити протягом останніх років".

Стрічка отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.

Що почитати про українське кіно і Сергій Параджанова

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culturesuspilne@gmail.com. Ваші історії важливі для нас!