Від початку повномасштабного вторгнення Росії боротьба з ковідом наче відійшла на другий план. У громадських місцях все рідше можна зустріти людей у масці. Чи дійсно пандемія відступила, яка санітарна ситуація в країні, а також чи дійде до України мавпяча віспа в інтерв’ю суспільному розповів головний санітарний лікар Ігор Кузін.
Перед новим роком на запитання, чи знімемо ми маски у 2022 році, ви сказали, що ні. Але від 24 лютого побачити людей в масках — це виняток. Яка зараз статистика захворювання на ковід?
У кінці 2021 року ми дійсно вважали, що масковий режим буде продовжений і ми будемо стикатися з появою нових штамів. На жаль, Україна зараз трішки відрізняється від усього світу через те, що в нас війна. З іншого боку, ми не можемо мати таких самих показників по захворюваності, як і весь світ. І на це є об’єктивні обставини. Мова йде про те, що рівень тестування в країні впав майже на 90%.
"У країні продовжує циркулювати Омікрон. Він викликає набагато легші випадки, які маскуються під звичайні ГРВІ, проходять за 3-4 дні".
Зараз в середньому ми проводимо близько 3,5 тисяч тестів з використанням швидких методів діагностики. Це переважно тестування на рівні первинної ланки медичної допомоги. І 1100-1200 досліджень ПЛР — це коли пацієнт або госпіталізується, або в нього проводиться повноцінне молекулярне дослідження.
"Випадки ботулізму ми фіксуємо в тих самих регіонах, яким вони були притаманні — захід України, Київська, Чернігівська області".
Сумарно впродовж тижня ми реєструємо близько 4 тисяч нових випадків інфікування ковід. На жаль, також є смертельні випадки, випадки інфікування і хвороби серед медичних працівників. Але загальна кількість є дійсно меншою.
"Якщо бачимо ризиковану ситуацію, включаються механізми цивільного захисту, іде оповіщення населення про те, що є ознаки хімічної небезпеки, і ви маєте пройти в укриття".
Яка зараз статистика летальних випадків від ковіду?
У середньому за один тиждень — 20-30 випадків. Це набагато менше, ніж було під час пікових навантажень і хвиль ковіду. В Україні продовжується молекулярний епідеміологічний нагляд. Це означає, що ми з кожної території, області, беремо зразки ковіду, і розшифровуємо геном, дивимося, які штами циркулюють в Україні. Так ось, в країні продовжує циркулювати Омікрон. Він викликає набагато легші випадки, які маскуються під звичайні ГРВІ, проходять за 3-4 дні, і найчастіше не призводять до важкого перебігу. Ми також отримуємо інформацію, що в Китаї, у деяких інших країнах з’являються нові штами, мутації. В Україні поки що нових штамів немає.
Чи не з’являться вони, коли українці почнуть повертатися додому з інших країн?
Скоріш за все, будуть завозитися ті штами, які зараз циркулюють. Коронавірусна хвороба у світі змінює свою картину. Вона переміщується в групу епідемічних захворювань, з якими ми кожного року стикаємося під час сезонної хвилі грипу або інших гострих респіраторно вірусних інфекцій.
Україна до кінця 2022 року має вакцинувати 70% людей. Чи виконаємо ми цей план?
На жаль, думаю, ні, через низку об’єктивних обставин. Зараз у нас провакциновано біля 16 млн українців — 42%. Але ми розуміємо, що 6-7 млн виїхали за межі країни. Частина перебуває на території, де ведуться бойові дії. Там неможливо розгорнути навіть елементарні базові послуги з вакцинації або профілактики. Десь 60-65% точок, які раніше працювали над вакцинацією, припинили роботу.
Чи можуть українці вакцинуватися на тимчасово окупованих територіях?
Майже ні. У нас інколи немає доступу до інформації звідти. Навіть якщо заклад охорони здоров‘я продовжує роботу, ми не можемо його контролювати або бачити, що з ним відбувається.
Читайте також: "До лікарні могли дістатися лише ті, кого не постріляли по дорозі" — історія лікарів Бучі
Наскільки зараз налагоджений механізм поставки вакцини в Україну?
Наразі Україна використовує два типи вакцини: "Пфайзер" і "Коронавак". І та, і та є в достатній кількості, щоб виконати наші плани, оскільки замовлення робили ще в довоєнний період. Але у той же час певна кількість вакцини "Пфайзер" має термін придатності до кінця липня. Частина — до кінця серпня. І ми розуміємо, що після того її не буде.
Ми замовили вже відповідну кількість через Covax, але це буде трішки інша вакцина, тобто не та, до якої ми звикли. Це буде "Пфайзер", але нової форми. Вона не потребуватиме температури зберігання -20, або -70 градусів. Ця вакцина має приїхати в середині літа і по суті такі поставки нам гарантовані до кінця року і майже на весь 2023-й рік.
Які за ці місяці МОЗ фіксувало інфекційні спалахи, окрім ковіду?
Ми продовжуємо фіксувати випадки ботулізму, переважно пов’язані з тим, що люди, особливо повертаючись додому після деокупації, використовують старі консерви, продовжують купувати продукти харчування в несанкціонованих місцях. Також випадки ботулізму ми фіксуємо в тих самих регіонах, яким вони були притаманні — захід України, Київська, Чернігівська області. Це — лідери.
Ще ми продовжуємо фіксувати спалахи гострих кишкових інфекцій в місцях розміщення тимчасово переміщених осіб. Але вони доволі швидко локалізуються, не уражають велику кількість людей. Проте все одно — це спалахи, і зараз прийняті тимчасові санітарні регламенти по мінімальних вимогах, яким мають відповідати такі локації. Наприклад, якщо в такому місці перебуває 100 людей і більше, обов‘язково має бути медичний працівник. Також є вимоги по відстані між ліжками, вимоги до питної води і тієї, яка подається для певних господарських потреб. Норми є на сайті МОЗ.
На жаль, ми також фіксуємо точкові спалахи дитячих інфекційних хвороб. І тут я хотів би зауважити, що вакцинація по національному календарю щеплень не має припинятися.
Наскільки зменшилася кількість календарних щеплень проти дитячих хвороб, порівняно з минулим роком?
Десь на 1/4. Бо, по-перше, частина людей з дітьми виїхала. Ми напрацювали спільний механізм з країнами ЄС, яким чином підтвердити українську вакцинацію. І навпаки — якщо людина вакцинована за кордоном, як підтвердити цю вакцинацію в межах нашої країни.
По-друге, люди перестали звертатися до сімейного лікаря, тому що зараз для них є пріоритетним питання безпеки. І, по-третє, — багато територій через безпекові питання, припинили роботу пунктів щеплення, щоб система охорони здоров’я більше перепрофілювалася на етапне надання ургентної медичної допомоги.
Читайте також: Як отримати безплатну консультацію лікаря. Пояснення від МОЗ
Якщо сім’я хоче вакцинувати дитину за межами країни, наскільки важко це зробити?
Треба звернутися до медика, який перебуває в місці для переселенців, або поруч з тими, хто шукає притулку. Він зможе пояснити, куди потрібно звернутися. Проблема, з якою ми стикаємося — доказовість вакцинацій, зроблених на території України. Зараз Міністерство охорони здоров’я затвердило умовно п’ять різних типів документів, які можна з собою брати за кордон і вони будуть там визнаватися. Мова йде про міжнародне свідоцтво про вакцинацію. Будь-які вакцинації, які внесені туди, є легітимними, і це є підтвердження за кордоном, що дитина отримала щеплення. Йдеться про історію розвитку дитини, довідку про щеплення, виписку з амбулаторної карти. Я би радив, щоб батьки, які планують виїзд за кордон, по можливості взяли в сімейного лікаря чи педіатра паперову форму довідки.
Електронна не підійде?
Підійде. Але ми стикаємося з ситуацією, коли у людей зі східної частини України, які рятуються за кордоном, немає можливості сконтактувати з сімейним лікарем, і, на жаль, отримати паперову або електронну форму є обмеженим.
Що робити?
Лише нова вакцинація. На жаль. За всіма міжнародними правилами є загальна норма — якщо людина не може підтвердити, що вакцинована, вона рахується як не вакцинована.
Як часто зараз проводиться дослідження стану навколишнього середовища та води? І де в нас ці показники відхилені від норми?
Вони перевіряються щодня. І навіть, декілька разів на день. Система громадського здоров‘я і центрів контролю і профілактики хвороб переведена в режим підвищеної готовності. На рівні кожної області у нас створені відповідні бригади, які працюють 24/7. Інформацію, яку вони генерують, ми бачимо в стані реального часу і у випадку будь-якого відхилення від показників проводимо відповідну роботу з військово цивільною адміністрацією.
Читайте також: "Біжи допомагати не до того, хто кричить, а до того, хто мовчить" — історія лікаря з Бучі
Що робити людям, які знаходяться в такому середовищі?
Найчастіше перевищення показників реєструвалося лише після вибухів біля хімічних виробництв. На щастя, для них застосовується так звана санітарно-захисна зона. Якщо ми бачимо ризиковану ситуацію, включаються механізми цивільного захисту, іде оповіщення населення про те, що є ознаки хімічної небезпеки, і ви маєте пройти в укриття.
Яка у нас санітарна ситуація в прифронтових місцях?
Інколи буває критична. Через те, що ці території найчастіше відчувають проблеми з електропостачанням. Це впливає перш за все на якість питної води, якість знезараження стоків. Це й є по суті основними чинниками погіршення епідемічної ситуації.
Ми намагаємося робити моніторинг навіть у прифронтових зонах. Поки що не бачимо там суттєвих відхилень. Однак занепокоєння все-таки є навколо тих територій, які є зараз не підконтрольними. Мова йде, наприклад, про Маріуполь, де є проблеми із водопостачанням, водовідведенням, і в нас немає гарантій, що ситуація там не буде погіршуватися.
У світі фіксують випадки зараження мавпячою віспою. Чи очікують її в Україні?
Дійсно, зараз в країнах ЄС зареєстровано вже понад 170 випадків. Але для того, щоб інфікуватися, недостатньо буде поспілкуватися з людиною, потиснути їй руку. Треба мати доволі тривалий близький контакт як з виділеннями цієї людини, або з, наприклад, кров‘ю, або з якимось біологічним матеріалом. Такий тип контакту буває переважно в побуті. Тому швидкість передачі цієї інфекції не є такою великою, як при ковіді.
Читайте також: Мавп’яча віспа: що потрібно знати про вірус та чи буде у світі нова пандемія
Безумовно, є чіткі інструкції для лікарів-епідеміологів. Якщо ви фіксуєте такий випадок, ви його маєте діагностувати і після того протестувати або визначити всіх контактних осіб. Алгоритм дуже схожий за ковідом. І впродовж інкубаційного періоду і самої хвороби ці люди повинні перебувати в закладі охорони здоров‘я. Після того, як людина одужала, вона вже не представляє загрози.
Чи є в Україні вакцина, яка зменшує ризик зараження?
Ні. І навряд чи буде. По суті мова йде про експериментальну вакцину саме проти мавпячої віспи. Але зараз ані ВООЗ, ані Європейська комісія, ані Європейський центр контролю за хворобами не рекомендує проводити масову вакцинацію. Захворювання доволі рідко протікає у важкій формі, швидкість передачі його є мінімальною, тому ризики епідемічного поширення також мінімальні. Напевно, випадки будуть зареєстровані в Україні. Але ми точно знаємо, яким чином проводити епідеміологічне розслідування, чим і як лікувати, як локалізувати. Тому я не впевнений, що буде спалах.
Читайте також
Бомбардування "хлібного кошика": як війна Росії проти України поглиблює світову продовольчу кризу
"Звичайне життя стаціонару, тільки пацієнти усі з кульовими пораненнями", — хірург з Ворзеля
На рубежі активації та пригнічення: як війна впливає на імунітет людини