"На весілля мати вишила вишиванку": військовий та волонтерка з Хмельницького розповіли про родинний оберіг

Фото: Суспільне Поділля

Нацгвардієць і волонтерка побралися у вишиванці, котру вишила мати військовослужбовця. Встати на весільний рушник у вишиванках – їх з дружиною спільне рішення.

Про це Суспільному розповів офіцер однієї з частин національної гвардії Андрій.

Після строкової служби нацгвардієць Андрій залишився на контракті. Отримав звання офіцера. З майбутньою дружиною познайомився під час служби в зоні проведення антитерористичної операції. Жінка займалася волонтерством.

«Я в АТО брав участь, і у 2016 році познайомився з дружиною. Вона займалася волонтерством, а я їх консультував. Так ми здружилися, зустрічалися й вирішили одружитися», - розповідає Андрій.

Андрій зізнається: любов до вишиванки прищепила мати.

«Вишиванка для мене - це дитинство, юність і сьогодення. Моя мама сама їх вишивала, всі сорочки, рушники вишивала власноруч. Тому тепло вишиванки я відчуваю, як ніхто. В моїй родині всі вишивали: і бабуся, і мати. І вишивали вони ікони на церкву. В мене є два брати, усі вишиті сорочки, які вишивалися нам, потім передавалися з покоління в покоління, і мій син має мою вишиту сорочку», - говорить військовослужбовець.

Як розповів Андрій, у вишитій сорочці у 6 років пішов до причастя.

«Перший спогад ніколи не забудеш. Це було перше причастя, біла сорочка, голубими нитками, як зараз пам’ятаю. Вишита біла сорочка мамою», - каже чоловік.

За словами дружини офіцера Нацгвардії України Галини, вишиванки на Тернопільщині, і вишиванки у Маріуполі різняться.

«Якщо на західній Україні - мережки, то на сході України, а саме в Маріуполі, це більше квітковий орнамент», - говорить Галина.

У родині Галини, як і у родині її чоловіка, також вишивали.

«Ми вишивали кольоровим бісером: блакитними, жовтими та білими кольорами. Це вже було сучасне покоління, і мода диктувала свої правила. Коли я перший раз побачила вишиванку, то зрозуміла, що це одяг назавжди. Він може бути як повсякденний, так і святковий», - розповіла дружина військовослужбовця.

Зі слів Галини, з чоловіком ухвалили спільне рішення - одружуватися у вишиванках. Коли побачили обох у такому одязі, для них, під час карантину, відкрили Дім урочистих подій.

«Хотілось створити такий сімейний оберіг. Ми одружувалися в вишиванці, в стилі «нічний Тернопіль». Побачивши нас в цьому одязі, вони дозволили нам відкрити для двох залу. І ми одружилися в такій дуже святковій атмосфері», - згадує Галина.

Читайте також

  • Чотирилапі сапери. Як у Хмельницькому готують собак до служби в армії.
  • Родини з Хмельниччини готові прихистити дітей, які залишились без батьків.

Читайте новини у нашому Телеграмі - https://t.me/suspilnepodillya

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!