Протягом 2021 року Служба безпеки зафіксувала більш як 1100 завідомо неправдивих повідомлень про замінування адмінбудівель та інших об’єктів на території України. При цьому від початку 2022-го правоохоронці зафіксували вже майже 200 подібних повідомлень.
Про це у коментарі Суспільному повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко.
"Упродовж 2021 року зафіксовано понад 1100 завідомо неправдивих анонімних повідомлень терористичного характеру", — розповів він.
Посадовець зазначив, що серед лідерів за кількістю подібних повідомлень — Київ, Харківська, Запорізька та Одеська області. При цьому повідомлення про замінування надходили переважно із використанням електронної пошти.
При цьому від початку 2022 року СБУ зафіксувала вже 184 неправдиві повідомлення про готування терористичного акту.
"У кожному випадку здійснюється перевірка об’єкта можливого мінування силами органів Національної поліції, з проведенням евакуації та обстеження на наявність вибухових пристроїв. У 2021-2022 роках жодне з повідомлень про мінування не підтвердилось", — зауважив Дехтяренко.
Як шукають "мінерів"
За словами Артема Дехтяренка, алгоритм пошуку зловмисника залежить від кожного конкретного випадку і включає як оперативні, так і технічні заходи.
"Повідомлення про мінування/теракти надходять на електронні поштові скриньки СБ України, Національної поліції та безпосередньо об’єктів терористичних посягань. Зловмисники намагаються надсилати повідомлення із використанням програмного забезпечення, яке, на їх думку, забезпечує їм анонімність", — пояснив він.
При цьому завдяки вжитим заходам правоохоронцям вдалося встановити, що більшість повідомлень про "замінування" надсилають інтернет-користувачі, які перебувають на території суміжних пострадянських країн або на тимчасово окупованих територіях Донецької й Луганської областей. Окрім того, у 2021 році СБУ виявила близько 300 осіб, які здійснили "мінування" за допомогою телефону та електронної пошти.
У СБУ нагадали, що "терористам" загрожує відповідальність за ч. 1 ст. 259 Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, що карається позбавленням волі на термін від 2 до 6 років. При цьому за повторний такий дзвінок "мінера" можуть засудити на термін від 4 до 8 років.
Також відповідальність за подібний злочин передбачена за ч. 1 ст. 258Терористичний акт ККУ. Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна. За повторний такий вчинок загрожує від 7 до 12 років ув'язнення із конфіскацією майна.
Що відомо
- 18 січня до СБУ надійшло анонімне повідомлення про замінування низки столичних шкіл, станцій метро та адмінбудівель. Того ж дня надходило повідомлення про замінування Окружного адміністративного суду Києва. 19 січня правоохоронці знову отримали подібні повідомлення.
- 17 січня повідомлялося про нібито мінування станції метро "Театральна", проте вибухівки знайдено не було.
- У Києві вдень 16 січня провели перевірку кількох торгово-розважальних центрів, а також міжнародних аеропортів "Бориспіль" та "Жуляни" через анонімні повідомлення про начебто їх мінування.
- За даними Нацполіції, за 12 січня в Україні правоохоронці отримали дев’ять повідомлень про мінування понад 600 об’єктів.
- 12 січня столична поліція отримала повідомлення про мінування станцій метро "Площа Льва Толстого", "Палац спорту", "Вокзальна" й "Театральна", а також аеропортів "Бориспіль" і "Жуляни" та кількох торговельних центрів столиці.
- 8 січня правоохоронці та вибухотехніки перевірили усі торговельні центри Києва через анонімне повідомлення про мінування. 1 січня вони провели перевірку у столичних школах.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!