Під час та після анексії Криму він активно висвітлював у своїх матеріалах життя півострова. Коли його засудили, у Києві видали книжку репортажів Миколи Семени про життя півострова з 2014-го по 2016-й роки, яка налічує тисячу сторінок. Колишній політв’язень, кримський журналіст Микола Семена розказав кореспондентам Суспільного свою історію.
З 50-ти років у журналістиці 30 Микола Семена присвятив саме роботі у Криму. Тому після окупації вирішив залишитися на півострові й продовжити працювати:
"Про те, що відбувалося у Криму, як формувалася окупаційна влада, яке відношення було кримчан до цієї влади. Як журналіст, працюючи під псевдонімом, я протримався у Криму більше двох років. Але коли в Криму був дислокований батальйон російських кібервійськ, я зрозумів, що так чи інакше вони мене відслідкують у мережах інтернету і рано чи пізно прийдуть".
Прийшли за два роки - 19-го квітня 2016-го року в Миколи Семени та ще сімох працівників редакції "Крим. Реалії" почались обшуки.
"Вилучили всю техніку, базу даних, в яких знайшли ті матеріали, які нам інкримінували, вилучили наші архіви. Стосовно мене, тому що всі інші проходили у справі як свідки, було порушено кримінальну справу за статтю "Блокада Криму – це перший крок до визволення". Мені інкримінували заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації", - згадує Микола Семена.
Попри всі намагання самого Семени та його адвокатів, суддя Залізничного районного суду Сімферополя засудив журналіста:
"Суд був запрограмований на винесення вироку і ні на наші доводи, ні на доводи експертів суддя не звертав уваги. І, зрештою, мені було оголошено вирок - два з половиною роки позбавлення волі умовно, а також три роки випробувального терміну, що прив’язувало мене до місця".
Окрім того, говорить чоловік, на три роки рішенням суду йому заборонили будь-які публікації в засобах масової інформації. Читав книжки у домашній та обласній бібліотеках, знімав пейзажі – цим займався після оголошення вироку розказує Микола Семена:
"Навіть під час цього процесу я відчував велике обмеження. До мене кілька разів підходили, оточували, перевіряли, що саме сфотографував, загрожували забрати фототехніку. Психологічно це було дуже важко і я чекав першої можливості вирватися звідти і така можливість була надана після суду, який скасував судимість і припинив випробувальний термін. Після того я ще деякий час залишався у списку Росмоніторингу і в базі невиїзних з Криму, але десь три тижні тому мені вдалося виїхати на територію України і це для мене має велике значення, тому що я зараз можу вільно повернутися у свою професію".
Чоловік говорить, що досі оговтується після повернення з окупації. Він готовий боротися, щоб повернути Крим Україні:
"Завдання наше як раз зараз – розгортати роботу з прискорення деокупації. І інформаційну, і міжнародну, і дипломатичну, і економічну, і військову теж, тому що ми не маємо стати слабшими. Якщо ворог відчує, що ми стали не сильнішими, а слабшими, він буде мати нахабство спробувати силою пробитися до Північно-Кримського каналу, щоб зруйнувати дамбу і пустити воду в Крим і ще дуже багато зацікавленостей".
Микола Семена до роботи поки не повернувся, однак поділився із нами своїми планами:
"Я не називаю це мрією, я просто розумію, що в своєму житті я ще зробив не все і мені б хотілося завершити ще кілька проєктів. Один з цих проєктів – написати книжку про усвідомлення, узагальнення всього процесу, того, що сталося з Кримом, розкрити їх глибинні причини і показати якусь перспективу. Крім того, ми списалися із моїми односельцями, а я народився в селі Вороньки Бобровського району Чернігівської області, і ми задумали написати книжку про своє село".
Що відомо:
- 4-го березня у Херсоні відбувся круглий стіл за участі колишніх політичних в’язнів. Обговорювали питання деокупації півострова та адаптації внутрішньо переміщених осіб в області. На зустріч запросили чотирьох колишніх політв’язнів – Миколу Семену, Олексія Сизоновича, Миколу Карпюка та Едема Бекірова.
Аліна Олефір, Владислав Купрєєв.