8 найвідоміших театрів України з дивовижними виставами

Перші згадки про театральні постановки на території України належать до другого десятиліття XVII ст. ​​Весь цей час мистецьке середовище не стояло на місці: з'являлися нові імена, які просували культуру на кілька кроків уперед; відкривалися нові українські театри, зі своїми методологічними школами та талановитими акторськими групами.

Практично в кожному великому місті України можна знайти театр із багаторічною історією – навіть кількох великих матеріалів не вистачить, щоб розповісти про кожну, гідну згадки, сцену. Але починати з чогось потрібно, тому Суспільне склало добірку з 8 найвідоміших театрів України.

Театр одного актора “Крик” (Дніпро)

Театр одного актора “Крик” – це феномен, унікальне явище та єдиний в Україні театр, де режисер одночасно є сценаристом, актором, художником, музичним редактором, гримером та костюмером. Все це лягло на плечі фундатора “Крика”, народного артиста України Михайла Мельника.

Ще жоден виступ Мельника не обійшовся без аншлагу: сюди приходять не лише заради театрального таланту засновника, але й щоб відчутим унікальну інтимну камерність: амфітеатр сидінь оточує маленький п'ятачок сцени, звідки актор одночасно звертається до кожного з присутніх.

1994 року Мельнику надано звання Заслужений артист України. А 1996 року він став першим лауреатом Премії імені Леся Курбаса, лауреатом та володарем Гран-прі театрального фестивалю-конкурсу на найвищу театральну нагороду Наддніпрянщини “Січеславна-1996”. Того ж року “Крик” переїхав до нового приміщення — до Будинку архітектора, де театр функціонує й досі.

Вистави “Крика” широко популярні не тільки серед місцевих, але й серед туристів. Квитки розкуповують майже одразу, як вони надходять у продаж.

Національний академічний театр опери і балету імені Тараса Шевченка (Київ)

Найбільший музичний театр України та справжня архітектурна перлина Києва. Біля головного входу розташовані скульптури грифонів із лірою в лапах. Як відомо, ліра є символом музичного мистецтва, тому подібне зображення вважається дуже вдало підібраним для оперного театру Києва. Усередині ж переважає гамма з білого, червоного та золотистого кольорів, що є рідкістю для оперних театрів. Колектив театру налічує 1500 осіб, які щорічно виїжджають на гастрольні тури.

Інтерпретації класичної музичної спадщини і сучасних творів, талановиті солісти і виконавські традиції дозволили театру посісти важливе місце в сьогоденній музичній культурі Європи.

Академічний театр Леся Курбаса (Львів)

У 1988 році режисер і народний артист України Володимир Кучинський разом із групою акторів створив львівський академічний театр імені Леся Курбаса. І за роки існування він став одним з найвідоміших українських театрів, відомих не тільки на рідних землях, але й далеко за її межами.

Репертуар спектаклів складається з інтелектуальних постановок, зокрема на сцені театру Курбаса можна побачити “Діалоги” Платона, постановки за віршами Василя Стуса, творами філософа Григорія Сковороди та навіть поем Ліни Костенко.

Критика вважає “курбасівців” унікальним культурним феноменом сучасної України, чия нова методологічна школа повернула на сцену інтелектуальність і вивчає природу людської душі через театральне дійство.

Театр став першим лауреатом премії Василя Стуса. У 2006 Театр нагороджено Національною премією ім. Т. Г. Шевченка, а в 2007 році присвоєно звання академічного.

Театр 19 (Харків)

“Театр 19” народився завдяки групі студентів акторського та режисерського факультетів Театрального відділення Харківського інституту мистецтв. 19 червня 2000 року була показана перша вистава, після чого підпільно пройшло ще кілька самостійних робіт у стінах ВНЗ.

У 2002 році вистава “Павло І" стала призером Всеукраїнського фестивалю сучасного мистецтва "Культурні герої XXI століття" в Києві, була високо оцінена критиками та театральними діячами. Для театру, що зароджується, це була велика моральна підтримка. Група отримує назву "Театр 19", у якому число "19" є щасливим талісманом, який супроводжує всі успіхи молодого театру.

За формою "Театр 19" цілком традиційний і позиціює себе як театр індивідуальностей, у якому режисура прагне, створюючи спектакль, робити це "через актора".

Академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя (Полтава)

Найстаріша головна театральна сцена області. Театр знаходиться у центрі міста на вулиці Жовтнева та ставить твори російської та української класичної драматургії. Особлива увага тут приділяється творчості прозаїка, драматурга, поета Миколи Гоголя.

Датою народження полтавського драматичного театру імені Гоголя заведено вважати 1808 рік, коли в місті відкрили “Полтавський вільний театр” під керівництвом Івана Котляревського. Через деякий час для театру було зведено нову будівлю, так званий Будинок освіти.

І лише 1958 року для драмтеатру імені Гоголя звели нову розкішну будівлю, архітектором якої виступили О. Крилов та О. Малишенко. Урочисте відкриття сучасного приміщення музично-драматичного театру відбулося 7 листопада 1958 року – до 100-річчя від дня народження драматурга.

Колектив театру залишається одним із провідних на теренах театрального життя України. Театр проводить гастрольні поїздки у Чернігів, Тернопіль, Кіровоград та інші міста.

Національний театр опери і балету (Одеса)

Будівлю першого в Одесі театру було збудовано за проєктом відомого петербурзького архітектора Тома де Томона і відкрито 10 лютого 1810 року. Біла будівля на зразок античного храму, звернена фасадом до порту. Зал налічував 800 місць (на той момент у місті проживало 12,5 тисяч осіб). В оформленні фасаду та інтер'єру театру елементи італійського ренесансу та віденського бароко, класичного бароко та рококо, але всі стильові компоненти органічно пов'язані та створюють цілісну композицію.

Перша будівля згоріла в 1873 році – новий театр спроєктували у 1887 році архітектори Фельнер і Гельмер у стилі віденського бароко. Інтер'єр залу був стилізований під архітектуру пізнього французького рококо, а завдяки унікальній акустиці у будь-якому куточку зали був чутен шепіт зі сцени. Повну реставрацію театру було завершено лише у 2007 році.

Вікіпедія

Свого часу у театрі виступали Чайковський, Римський-Корсаков, Рахманінов, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Леонід Собінов, танцювали Ганна Павлова та Айседора Дункан.

Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької (Львів)

Пам'яткою та культурним надбанням Львова є Національна опера імені Соломії Крушельницької. у центрі міста красується неймовірна будівля з колонами Алегоріями Слави та скульптурами Генія Трагедії та Генія Комедії на фасадах та фонтаном.

Львівська Національна опера майстерно оформлена не лише зовні, а й усередині. Будівлю прикрашають фігури атлантів, муз, геніїв, каріатид. Забарвлення залу біле із золотими обробками та з початку відкриття зал зберігає традиційний для нього бордовий колір сидінь. Сам зал спроєктований у формі ліри, має три балкони та сорок чотири ложі. Місткість – тисяча глядачів.

Фото з відкритих джерел

Львівський Оперний театр збудовано (1897—1900) за проєктом архітектора Зигмунда Горголевського, який самостійно керував усім будівництвом, використовуючи форми Ренесансу та бароко.

Музично-драматичний театр Ольги Кобилянської (Чернівці)

Музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської розташовано в історичному центрі міста Чернівці. Збудований у 1905 році у стилі бароко, він став справжнім архітектурним надбанням не тільки міста, але й усієї країни. Головний вхід прикрашають скульптури з грецької міфології, а в оформленні залу присутні золотий та вишневий відтінки.

Репертуар театру поєднує в собі як твори сучасних авторів, так і класиків літератури, і не лише за творами українських авторів, а й за творами Айріс Мердок та Шекспіра.

Читайте також

Український театр за 30 років: як змінився та чого чекати у майбутньому

"Театри України" — замальовки про театри різних регіонів на Суспільному

Що змінять в роботі українських театрів нові норми "мовного закону"